Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Кравчука Г.А.

суддів:

Мачульського Г.М.

Шаргала В.I.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги та

Виконавчого комітету Iзмаїльської міської ради Фонду комунального майна Iзмаїльської міської ради

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду

від

05.02.2008р.

у справі

№25-16/394-06-10570

Господарського суду Одеської області

за позовом

Фонду комунального майна Iзмаїльської міської ради

до

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1). Управління містобудування та архітектури Iзмаїльської міської ради 2). Виконавчий комітет Iзмаїльської міської ради про

дострокове розірвання договору оренди

за участю представників

- позивача:

не з'явився

- відповідача:

ОСОБА_2 (довіреність ВКС 602316 від 09.01.2008р.)

- третіх осіб:

1). не з'явився 2). Кравченко М.I. (довіреність №1 від 09.01.2008р.), -

В С Т А Н О В И В:

Справа розглядалась судами неодноразово.

Фонд комунального майна Iзмаїльської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про дострокове розірвання Договору оренди нерухомого майна від 24.03.2006р. №539.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що пунктом 5.2 вказаного Договору відповідач зобов'язалася провести капітальний ремонт об'єкту оренди відповідно до проектно-кошторисної документації, узгодженої з балансоутримувачем і ввести об'єкт оренди до експлуатації у 2-місячний строк з моменту укладання договору оренди, однак своїх зобов'язань не виконала.

Останнім рішенням Господарського суду Одеської області від 19.11.2007р. (суддя Малярчук I.А.) вказаний позов задоволено повністю.

Оскарженою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2008р. (колегія суддів у складі: головуючого -судді Лавренюк О.Т., суддів Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.) вказане рішення суду скасовано, постановлено в задоволенні позову Фонду комунального майна Iзмаїльської міської ради про дострокове розірвання договору оренди відмовити.

В касаційній скарзі Виконавчий комітет Iзмаїльської міської ради просить скасувати оскаржену постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме: ст.629, ч.1 ст.776 Цивільного кодексу України (435-15) , ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , п.13 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/237 (v_237800-00) від 25.05.2000р. "Про деякі питання застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст.24, 29 Закону України "Про планування та забудову територій" (1699-14) .

В касаційній скарзі Фонд комунального майна Iзмаїльської міської ради також просить скасувати оскаржену постанову суду і залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме: ст.55, ч.2 ст.180, ст.193, ч.2 ст.205, ст.291 Господарського кодексу України (436-15) , ст.629 Цивільного кодексу України (435-15) , ст.10, ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , п.13 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/237 (v_237800-00) від 25.05.2000р. "Про деякі питання застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст.24 - 29 Закону України "Про планування та забудову територій" (1699-14) , ч.2 ст.6, ст.ст.8, 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відзиву на касаційні скарги не надійшло.

Позивач та третя особа-1 не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 09.12.2005р. на засіданні конкурсної комісії по ухваленню переможця конкурсу на право оренди об'єкта комунальної власності по вул. Пушкіна, 58 в м. Iзмаїлі складено протокол №3, згідно з яким конкурсна комісія вирішила визнати переможцем конкурсу на право оренди об'єкта комунальної власності по вул. Пушкіна, 58 відповідача. Між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) 24.03.2006р. було укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння та користування, з метою здійснення торгівельної діяльності, нежитлове приміщення площею 31 м-2, за адресою: Одеська обл., м. Iзмаїл, вул. Пушкіна, 58; строк дії договору складає 10 років. Орендарем прийняті на себе обов'язки за умовами договору щодо проведення капітального ремонту об'єкта оренди у відповідності з проектно-кошторисною документацією, узгодженою з балансоутримувачем, та введення його до експлуатації у двохмісячний термін з моменту укладення договору оренди. Також умовами договору передбачено, що дострокове розірвання договору допускається за письмовою згодою сторін або по вимозі однієї із сторін по рішенню Господарського суду у випадку невиконання сторонами своїх обов'язків та з інших підстав, передбачених нормами діючого законодавства.

05.07.2006р. інженером відділу оренди Фонду комунального майна здійснено обстеження нежитлового приміщення, переданого в оренду на конкурсній основі орендарю, на предмет виконання умов договору оренди від 24.03.2006р. За результатами обстеження складено довідку, згідно якої актом приймання виконаних робіт зафіксовано вартість робіт по капітальному ремонту в сумі 21 760, 80 грн., приміщення в експлуатацію не введено, режим роботи не узгоджений.

12.07.2006р. орендодавець звернувся до орендаря з претензією №1197, згідно з якою, у зв'язку з невиконанням орендарем зобов'язань по договору оренди від 24.03.2006р. в частині не введення в експлуатацію приміщення, посилаючись на приписи ст.ст.10, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , ст.291 Господарського кодексу України (436-15) , повідомив про дострокове розірвання договору оренди від 24.03.2006р. та просив направити відповідь про задоволення або відмову в задоволенні претензійних вимог.

Ненадання орендарем відповіді обумовило причину звернення орендодавця до господарського суду з позовом про розірвання договору оренди нерухомого майна від 24.03.2006р.

Місцевий господарський суд задовольняючи позов виходив з того, що договір оренди нерухомого майна має бути достроково розірвано за рішенням суду у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за цим договором.

Апеляційний господарський суд не погодився з висновками місцевого господарського суду, зазначивши в оскарженій постанові, що виконуючи умови договору, відповідач уклав договір підряду на виконання капітального ремонту, 29.03.2006р. уклав з балансоутримувачем договір на виконання технічного нагляду за проведенням капітального ремонту, узгодивши з ДАБК проведення капітального ремонту орендованого приміщення, виконав передбачені роботи, а балансоутримувач прийняв ці роботи без будь-яких зауважень, провів інші дії, направлені на виконання договору оренди.

Суд апеляційної інстанції також виходив з того, що не здача об'єкту оренди в експлуатацію у двомісячний строк сталася не з вини відповідача і це порушення умов договору не має суттєвого характеру і не перешкоджає досягненню мети договору; відповідачем витрачені значні кошти, у зв'язку з виконанням умов договору. Також суд виходив з того, що відсутні підстави для дострокового розірвання договору оренди.

Однак доводи суду апеляційної інстанції не спростовують доводів та висновків суду першої інстанції, приймаючи оскаржену постанову суд апеляційної інстанції не врахував вказівок суду касаційної інстанції за яких було скасовано попередні судові рішення у справі. Між тим суд першої інстанції, з урахуванням вимог ст.111-12 ГПК України (1798-12) , такі вказівки суду касаційної інстанції врахував.

Відповідно до присів ст.111-7 ГПК України (1798-12) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Згідно ст.111-5 цього кодексу у касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Iз судових рішень, прийнятих у справі, вбачається, що відповідно до п.5.2 договору оренди не житлового приміщення орендар взяв на себе зобов'язання щодо проведення капітального ремонту об'єкта оренди у відповідності з проектно-кошторисною документацією та ввести його в експлуатацію у двохмісячний строк з моменту укладення договору оренди.

Відповідно ж до ст.26 ч.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Таким чином введення об'єкта оренди в експлуатацію у двохмісячний строк з моменту укладення договору оренди є зобов'язанням відповідача, визначеним умовами договору оренди не житлового приміщення, невиконання якого, з урахуванням викладеного та приписів ст.26 ч.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , є підставою для дострокового розірвання договору оренди не житлового приміщення за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору оренди.

Згідно з п.13 ч.2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 (v_237800-00) "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону або договором оренди.

Скасовуючи законне і обгрунтоване рішення місцевого господарського суду суд апеляційної інстанції вказаного не врахував.

Відповідно до частини першої статті 4 - 7 ГПК України (1798-12) судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Частина перша статті 43 названого Кодексу містить вимоги щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Згідно приписів частини першої статті 38 ГПК України (1798-12) за недостатності поданих сторонами доказів господарський суд зобов'язаний витребувати документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. З огляду на викладені вимоги ГПК України (1798-12) господарський суд повинен з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду, хоча б сторони та інші учасники судового процесу й не посилалися на відповідні обставини. Відповідно до вимог ст.84 ч.1 п.3 цього кодексу обставини справи, встановлені місцевим господарським судом, вказуються в мотивувальній частині рішення суду, а встановлені судом апеляційної інстанції, згідно ст.105 ч.2 п.7 вказаного кодексу, в постанові.

Оскаржене рішення суду апеляційної інстанції вказаним вимогам закону не відповідає, а тому підлягає скасуванню.

Натомість, місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють їх спірні відносини, а тому прийняте ним судове рішення належить залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 6, 111-10 ч.1, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Виконавчого комітету Iзмаїльської міської ради та Фонду комунального майна Iзмаїльської міської ради задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2008р. у справі №25-16/394-06-10570 скасувати, а рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2007р. у цій справі, залишити в силі.