Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

за участю представників сторін:

Рішенням господарського суду Київської області від 16.08.2005 (суддя Писана Т.О.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.11.2005 (судді: Зеленіна Н.І., Сергейчук О.А., Швець В.О.), позов задоволено –на підставі ст.ст. 328, 392, 393 ЦК України визнано недійсним рішення виконкому Вишневої міської ради від 22.10.2002 №91/18 "Про оформлення свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна в м.Вишневе по пров.Радянському,2 за СТ "Океан" та визнано за Київською регіональною спілкою споживчої кооперації право власності на об'єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м.Вишневе, пров.Радянський,2, який складається з будівель та споруд: господарський цех, виробничий цех та адмінкорпус.

Рішення мотивоване обставинами початкового знаходження спірного нерухомого майна у власності Київської облспоживспілки, як побудованого за її кошти, та подальшої безоплатної передачі вказаного майна у власність позивача в якості внеску Київської облспоживспілки до статутного фонду позивача в обмін на корпоративні права згідно постанови правління Київської облспоживспілки від 12.03.2002 №5 та акта приймання-передачі від 26.06.2002 №38/1.

СТ "Океан" в поданій касаційній скарзі та уточненнях (доповненнях) до неї просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 328, 392, 393 ЦК України та ст.ст. 32, 33, 36, 43, 80, 87 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що його апеляційним судом не було завчасно повідомлено про час та місце судового засідання, що відповідно до п.2 ч.2 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою підставою для скасування оскаржуваної постанови. Окрім того, третя особа посилається на недоведеність знаходження належного позивачу нерухомого майна саме по пров.Радянському,2 в м.Вишневе, а також на те, що у суду не було підстав вважати постанову правління Київської облспоживспілки від 12.03.2002 №5 належним правовстановлюючим документом на спірний об'єкт для позивача, оскільки, на думку товариства, згідно установчих документів Київської облспоживспілки вирішення питань про безоплатну передачу майна облспоживспілки іншій особі має відноситися до повноважень вищого органу управління, наприклад, загальних зборів учасників. Скаржник також вказує на те, що позов в частині визнання права власності на нерухоме майно подано до неналежного відповідача (виконкому Вишневої міської ради), оскільки позивач фактично оспорює право власності СТ "Океан" на це майно.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій і заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача та третьої особи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова –залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін рішення про задоволення позову апеляційний господарський суд виходив з того, що:

Постановою правління Київської облспоживспілки від 12.03.2002 №5 вирішено передати безоплатно у власність Київської регіональної спілки споживчої кооперації цілісний майновий комплекс залишковою вартістю 27197,02 грн., розташований по пров.Радянському,2 в м.Вишневе, в якості внеску Київської облспоживспілки до статутного фонду позивача в обмін на корпоративні права. Факт передачі вказаного майна до статутного фонду позивача оформлено актом приймання-передачі від 26.06.2002 №38/1.

В свою чергу, в підтвердження попереднього набуття Київською облспоживспілкою права власності на спірне майно, яке побудоване за рахунок власних коштів Київської облспоживспілки, апеляційна інстанція послалася на:

1.Рішення виконкому Києво-Святошинської райради депутатів трудящих від 25.04.1957р. №261, яким проведено відведення земельної ділянки розміром 1,0 га Облбудтресту Облспоживспілки;

2.Рішення Вишневої міської ради від 23.03.1972р. №46, яким виділено додатково земельну ділянку площею 0,03 га картонажному цеху заводу будматеріалів Київської облспоживспілки;

3.Постанова правління Київської облспоживспілки від 26.05.1977р. №183 "Про створення рибокоптильного відділення на території картонажного цеху міськпо К.-Святошинського РСС Київської облспоживспілки";

4.Постанова правління Київської облспоживспілки від 02.06.1977р. №203 "Про виділення коштів на будівництво рибокоптильного відділення по переробці рибної продукції і подорожчання обладнання, придбаваного на реконструкцію Київського винплодзаводу";

5.Постанова правління Київської облспоживспілки від 01.03.1977р. №74 "Про затвердження уточненого плану капіталовкладень на 1977р."

У відповідності до п.6.1 Тимчасового положення про порядок оформлення права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.2002 №7/5 (далі - Тимчасове положення), оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності юридичним особам у разі внесення до статутного фонду цих об'єктів їх засновниками.

Звертаючись до виконкому Вишневої міської ради з листом-заявою від 17.03.2004 №01-88 про оформлення права власності на спірне нерухоме майно позивач надав всі необхідні правовстановлюючі документи відповідно до підпункту "а" абзацу 4 пункту 6.1 Тимчасового положення.

Водночас третьою особою всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України не було надано судам попередніх інстанцій правовстановлюючих документів, передбачених Тимчасовим положенням, а тому позовні вимоги апеляційним судом визнано є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.ст.392,393 цього Кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Зміст відзиву виконкому Вишневої міської ради на позовну заяву (а.с.148 том 1), в якому вказується на будівництво спірного нерухомого майна без відповідного дозволу Києво-Святошинською райспоживспілкою, а не позивачем, та наступну передачу його в оренду третій особі, переконливо свідчить про те, що виконком Вишневої міської ради є в розумінні ст. 392 ЦК України особою, яка не визнає право власності позивача на об'єкти нерухомості по пров.Радянському,2 в м.Вишневе, наслідком чого є також оспорюване рішення від 22.10.2002 №91/18 "Про оформлення свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна в м.Вишневе по пров.Радянському,2 за СТ "Океан". Відтак, не відповідають фактичним обставинам справи доводи скаржника про те, що позов частині визнання права власності на нерухоме майно подано до виконкому Вишневої міської ради, як неналежного відповідача.

Разом з тим, обставини можливого знаходження спірного майна в користуванні СТ "Океан" на умовах договору оренди не спростовують правомірність набуття позивачем права власності на це майно та не порушує прав СТ "Океан", як орендаря, оскільки відповідно до ч.1 ст. 268 ЦК УРСР, чинного на момент прийняття оспорюваного рішення, при переході права власності на здане в найм майно від наймодавця до іншої особи договір найму зберігає чинність для нового власника. Таке ж правило передбачено ч.1 ст. 770 ЦК України, згідно якої у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Окрім того, в силу вимог ч.2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини можливого знаходження спірного майна в користуванні СТ "Океан" на умовах договору оренди від 04.09.98, укладеного з Київською облспоживспілкою, оскільки такі обставини не встановлювалися судами попередніх інстанцій як такі, що не мають істотного значення для правильного вирішення даного спору.

Водночас судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі рішення виконкому Києво-Святошинської райради депутатів трудящих від 25.04.1957р. №261, рішення Вишневої міської ради від 23.03.1972р. №46, постанов правління Київської облспоживспілки від 26.05.1977р. №183 "Про створення рибокоптильного відділення на території картонажного цеху міськпо К.-Святошинського РСС Київської облспоживспілки", від 02.06.1977р. №203 "Про виділення коштів на будівництво рибокоптильного відділення по переробці рибної продукції і подорожчання обладнання, придбаваного на реконструкцію Київського винплодзаводу", від 01.03.1977р. №74 "Про затвердження уточненого плану капіталовкладень на 1977р." та від 12.03.2002 №5, акта приймання-передачі від 26.06.2002 №38/1 та інших доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а третьою особою не спростовано факти початкового знаходження спірного нерухомого майна у власності Київської облспоживспілки, як побудованого за її кошти, та подальшої безоплатної передачі вказаного майна у власність позивача в якості внеску Київської облспоживспілки до статутного фонду Київської регіональної спілки споживчої кооперації, внаслідок чого оспорюване рішення від 22.10.2002 №91/18 "Про оформлення свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна в м.Вишневе по пров.Радянському,2 за СТ "Океан" прийняте відповідачем з порушенням прав легітимного власника-позивача та є незаконним.

Наявні ж заперечення СТ "Океан" зводяться передусім до посилань на оцінку судом вказаних первинних документів, як неналежних доказів, та до намагань надати перевагу одним доказам (довідки відповідача від 25.10.2005 та від 06.12.2005 тощо) перед оціненими судом доказами, однак, згідно імперативних вимог ч.2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду постанов Вищого господарського суду України, прийнятих з порушенням вимог ч.2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (постанови ВСУ від 11.09.2007 у справі №1/151-3079 та від 11.09.2007 у справі №18/439).

Не можна прийняти до уваги також твердження скаржника про недоведеність обставин знаходження належного позивачу нерухомого майна саме по пров.Радянському,2 в м.Вишневе, оскільки згідно імперативних приписів ч.2 ст. 111 ГПК України у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи.

Натомість порушені скаржником питання щодо необхідності прийняття виключно вищим органом управління Київської облспоживспілки постанови правління Київської облспоживспілки від 12.03.2002 №5 про безоплатну передачу майна облспоживспілки у власність іншій особі (позивачу) свідчать про оспорювання вказаної постанови, проте, ці питання можуть бути лише предметом іншого позовного провадження.

З матеріалів справи не вбачається та судами не встановлено визнання недійсним чи скасування постанови правління Київської облспоживспілки від 12.03.2002 №5 у встановленому порядку, чим спростовуються доводи третьої особи про те, що у суду не було підстав вважати постанову правління Київської облспоживспілки від 12.03.2002 №5 належним правовстановлюючим документом на спірний об'єкт для позивача.

Що стосується посилань скаржника на порушення апеляційним судом норм процесуального права шляхом судом несвоєчасного повідомлення СТ "Океан"(третьої особи) про час та місце судового засідання, то колегія відхиляє зазначені помилкові доводи з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Проте, СТ "Океан" є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а не стороною в розумінні ст. 21 ГПК України, в зв'язку з чим навіть в разі відсутності 17.11.2005 року в засіданні суду апеляційної інстанції представника вказаного товариства, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, виключає можливість скасування оскаржуваної постанови на підставі п.2 ч.2 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу.

Більше того, факт отримання представником СТ "Океан" 15.11.2005 року під розпис ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.11.2005 про відкладення розгляду справи на 17.11.2005 року об 16 год. 35 хв. (а.с.38,39 том 2) підтверджується відміткою на зворотному аркуші ухвали та визнається третьою особою у поданій касаційній скарзі.

Зважаючи на вищенаведене, касаційна інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.11.2005 у справі №102/7-05/12 залишити без змін, а касаційну скаргу СТ "Океан" –без задоволення.