20/037-07/10 Про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - Текст документа

за позовом до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 Таращанського аграрного шляхо-будівельного підприємства, м. Тараща Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт", Таращанський район, с. Бовкун

визнання дійсним договору

за участю представників сторін:

від позивача: від відповідача: від III особи:

ОСОБА_2. за дов. від 19.05.2008 не з'явилися ОСОБА_3. за дов.

від 19.07.2007 №19/07юр

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 (надалі -СПД ОСОБА_1.) у січні 2007 року звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Таращанського аграрного шляхо-будівельного підприємства (надалі -Таращанське АШБП), про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 15.04.2006 №2, укладе-

Доповідач: Продаєвич Л.В.

ного між Таращанським АШБП і СПД ОСОБА_1., та про визнання за СПД ОСОБА_1. права власності на цілісний майновий комплекс Бовкунського кар'єру, розташованого по вАДРЕСА_1

Рішенням господарського суду Київської області від 21.03.2007 у справі № 20/037-07 (суддя: Iваненко Я.Л.) позов задоволений: визнано дійсним договір купівлі-продажу від 15.04.2006 №2, визнано за СПД ОСОБА_1. право власності на вагову №1 площею 20,7 кв.м., вагову №2 площею 38,6 кв.м., склад площею 25,5 кв.м., колодязь із залізобетонних кілець глибиною 8 м.пог., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

При цьому судом визнано, що позивач належним чином виконав умови договору, а дії відповідача розцінені як ухилення від нотаріального посвідчення договору, що зумовило застосування приписів статті 220 Цивільного кодексу України (435-15) .

На вказане рішення в порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Товариством з обмеженою відпові-дальністю "Граніт" (надалі -ТОВ "Граніт") було подано касаційну скаргу, за результатами розгляду якої постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2007 судове рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2007 справу прийнято до розгляду суддею Тищенко О.В. з присвоєнням їй № 20/037-07/10.

Після повернення матеріалів справи з Верховного Суду України ухвалою господарського суду Київської області від 04.02.2008 розгляд справи № 20/037-07/10 було призначено на 03.03.2008 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2008 (суддя: Тищенко О.В.) позовна заява СПД ОСОБА_1. залишена без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду від 20.03.2008, СПД ОСОБА_1. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування та просить справу передати на розгляд суду першої інстанції.

В обгрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що до 20.03.2008 ним ухвала господарського суду Київської області від 03.03.2008 не була отримана і відповідно останній не міг знати про дату і місце наступного судового засідання та про витребування від нього судом документів, у зв'язку з направленням її на адресу позивача 21.03.2008 року.

СПД ОСОБА_1. вважає, що порушення судом вимог процесуального права -розгляд справи 20.03.2008 за відсутності позивача, який не був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду, є в будь - якому випадку підставою для скасування прийнятого судового акта.

У відзиві на касаційну скаргу від 27.05.2008 №27/05-08юр ТОВ "Граніт" просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 15.05.2008, надіслана сторонам у справі -15.05.2008), проте, відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 26.05.2008 № 02-12/I/88 призначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючий, судді - Заріцька А.О., Продаєвич Л.В.

Перевіривши законність та обгрунтованість винесеної місцевим господарським судом ухвали, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для її скасування, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд Київської області після повернення матеріалів справи з Верховного Суду України призначив її розгляд на 03.03.2008, про що виніс ухвалу від 04.02.2008, яка відправлена сторонам у справі 14.02.2008 року.

Ухвалою цього ж суду від 03.03.2008 задоволено письмове клопотання позивача про відкладення розгляду справи, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Граніт", розгляд справи відкладено на 20.03.2008 року.

Пунктом 5 резолютивної частини указаної ухвали зобов'язано позивача надіслати третій особі копії позовної заяви та необхідних документів, надати суду докази надіслання, надати докази, які підтверджують право власності на відчужуване майно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2008 позов СПД ОСОБА_1. до Таращанського АШБП за участю третьої особи -ТОВ "Граніт" про визнання договору дійсним залишено без розгляду згідно з пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) з підстав неподання без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, та нез'явлення у судове засідання представника позивача, що перешкоджає вирішенню спору.

Задовольняючи касаційну скаргу, Вищий господарський суд України виходить із такого.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Зі змісту цієї норми вбачається, що господарський суд має право залишити позов без розгляду у зв'язку з неподанням позивачем матеріалів за наявності сукупності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Підставою для винесення оскаржуваної ухвали господарським судом помилково визначено обставини нез'явлення представника позивача та неподання документів, адже в ухвалі відсутнє будь-яке обгрунтування щодо причин неявки та неподання документів, не встановлено їх поважність чи неповажність.

Оскаржувана ухвала суду винесена всупереч приписам статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , за якими вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Вищим господарським судом України 20.11.2007 прийнята постанова, якою скасоване рішення господарського суду Київської області від 21.03.2007 у цій справі з передачею справи на новий розгляд.

Постанова Вищого господарського суду України не скасована у встановленому порядку та є чинною. Отже, її вказівки є обов'язковими для суду першої інстанції.

З огляду на викладене, ухвала господарського суду Київської області від 20.03.2008 підлягає скасуванню, а справа на підставі статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) -передачі на розгляд господарського суду Київської області.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України