Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:

Добролюбової Т.В.,

Гоголь Т.Г.,

Швеця В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2007 року

у справі

господарського суду

№ 38/266

м. Києва

за позовом

до

за участю третіх осіб

Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства

Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради

1) Шевченківської районної у м. Києві ради;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю

"Спектр",

про визнання результатів конкурсу недійсними

за участю представників сторін від:

позивача: Бормотов В.I. (директор), Самойленко О.П. (дов. від 05.11.07);

відповідача: не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги;

третьої особи 1): не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги;

третьої особи 2): не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2007 року Київське державне виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (далі - відповідач) про визнання недійсними результатів конкурсу, проведеного відповідачем по визначенню переможця на оренду нежитлового приміщення, загальною площею 98, 5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська 19А.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02 жовтня 2007 року (суддя Власов Ю.Л.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Приймаючи рішення, господарський суд, посилаючись на статті 759, 764, 777, 785 ЦК України (435-15) , 3, 17, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) і частину першу статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , дійшов до висновку, що конкурс на право оренди комунального майна - нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська 19А проведений Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради у відповідності до вимог чинного законодавства.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2007 року (колегією суддів у складі: Кондес Л.О. - головуючий, Куровського С.В., Михальської Ю.Б.) рішення суду першої інстанції по цій справі залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими судами попередніх інстанцій рішеннями, Київське державне виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.07 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.07 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Касаційна скарга мотивована доводами щодо невірного застосування судами попередніх інстанцій приписів статті 777 ЦК України (435-15) і статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , якими передбачено переважне право наймача перед іншими особами на укладання договору найму на новий строк.

В судовому засіданні Вищого господарського суду України, скаржник вказав, що рішенням Господарського суду м. Києва у справі за позовом Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради до Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства про виселення з займаного орендованого приміщення та за зустрічним позовом Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства до Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради про спонукання до укладення договору оренди, у задоволенні позовних вимог Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради відмовлено та задоволено зустрічні позовні вимоги.

Заслухавши суддю - доповідача, представників позивача, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12 квітня 2006 року між позивачем та Шевченківською районною у м. Києві радою було укладено договір оренди нежилих приміщень № 1481/1, за яким позивач одержав у строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 98,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 19А (далі - Договір). Згідно п.8.2. строк дії вказаного договору сторони визначили з 12 квітня 2006 року по 20 березня 2007 року.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) передбачено, що орендодавець може оголосити конкурс на право оренди майна у порядку, встановленому частиною сьомою статті 9 цього ж Закону. Дана норма кореспондується зі статтею 118 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) .

На виконання наведеної норми Шевченківська районна в м. Києві рада 15 лютого 2007 року рішенням № 162 затвердила Порядок проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади Шевченківського району м. Києва. Цей Порядок поширено на нерухоме майно комунальної власності, а також на об'єкти комунальної власності щодо яких укладені договори оренди до 1 січня 2007 року.

Відповідно до протоколу № 1 від 30.03.07 засідання комісії з проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади Шевченківського району м. Києва на конкурс було подано три заяви, в тому числі й позивача, повідомленого належним чином про умови конкурсу. За результатами конкурсу переможцем було визнано ТОВ "Спектр", у зв'язку з тим, що пропозиції останнього найбільш повно відповідають умовам і критеріям конкурсу, а саме: запропоновано найбільшу базову орендну ставку в розмірі 70 гривень за 1 кв. м., благодійну допомогу на соціально-економічний розвиток району і ремонт орендованих приміщень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій вказали, що конкурс на право оренди комунального майна - нежитлового приміщення по вул. Володимирській, 19-а в м. Києві було проведено з дотриманням вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) і Порядку проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади Шевченківського району м. Києва, позаяк, враховуючи умови конкурсу саме ТОВ "Спектр" було запропоновано найбільш вигідну ціну орендної ставки серед учасників конкурсу, більшу суму благодійної допомоги на соціально-економічний розвиток району у розмірі 19 179, 13 грн., а також проведення ремонтних робіт в орендованому приміщенні. Крім того, керуючись приписами статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та статті 777 ЦК України (435-15) суди вказали, що позивач у встановлений строк (до спливу строку договору найму) не скористався своїм переважним правом та не повідомляв відповідача про свій намір на укладення нового договору.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з вказаним висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх передчасними, виходячи з наступного.

Предметом позову у даній справі є визнання результатів конкурсу недійсними, визначених за наслідками конкурсу на право оренди об'єкту нерухомості, розташованого в м. Києві по вул. Володимирській, 19-а, що відбувся 30.03.07 з підстав порушення порядку проведення конкурсу та переважного права позивача як орендаря за договором оренди нежилих приміщень від 12.04.06 на укладення нового договору.

Відповідно до частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, вирішувати питання їхнього відчуження тощо. Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) передбачено, що після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, переважне право Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства є припиненим, з огляду на те, що останній у встановлений строк не скористався цим правом. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що такий висновок судів зроблено без належної оцінки всіх обставин справи. Зокрема, судами не було встановлено або належним чином відхилено доводи позивача стосовно його заяви від 19.03.07 (вих. № 17, т.1, а.с.25), якою останній виявив бажання на укладення з Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві радою нового договору оренди об'єкту нерухомості, розташованого в м. Києві по вул. Володимирській, 19-а.

Крім того, вказуючи на відповідність проведеного конкурсу на право оренди комунального майна встановленим вимогам закону, судами не надано правової оцінки листу відповідача від 15.03.07 № 7/9-074-009/58 та відповідність його змісту положенням Порядку проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади Шевченківського району м. Києва, затвердженого рішенням Шевченківської районної у м. Києві радою від 15.02.07. Зі змісту вказаного листа відповідача вбачається, що конкурс на право оренди об'єкта полягає у визначенні орендаря, який запропонував найкращі умови стосовно використання та утримання комунального майна, які забезпечать найбільший ефект соціально-економічного розвитку інфраструктури територіальної громади району. Умовами конкурсу визначено, зокрема, розмір базової орендної ставки за 1 кв. м. згідно з Методикою розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Шевченківського району м. Києва; ефективне використання об'єкта оренди за цільовим призначенням; дотримання вимог експлуатації об'єкта; участь у соціально-економічному розвитку району у розмірі, передбаченому Методикою розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Шевченківського району м. Києва та ін. В той же час, приймаючи рішення у даній справі, судами досліджувалися умови проведеного конкурсу виключно в частині розміру орендної ставки та проведення ремонтних робіт ТОВ "Спектр". Крім того, зазначивши про таку умову конкурсу як участь у соціально-економічному розвитку району, суди не з'ясували правову природу благодійної допомоги, запропонованої переможцем конкурсу - ТОВ "Спектр" та її значення для соціально-економічного розвитку інфраструктури територіальної громади району.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України визнає, що спір розглянуто місцевим та апеляційним судами без дослідження в повному обсязі обставин справи, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття рішень з помилковим застосуванням норм права.

Колегія суддів бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує про порушення судом не лише норм матеріального та процесуального права, а й оскаржує рішення судів в частині оцінки доказів, але переоцінка доказів не віднесена до компетенції касаційної інстанції. Враховуючи вимоги статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2007 і рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.07 у справі № 38/266 скасувати.

Справу № 38/266 скерувати до Господарського суду м. Києва для нового розгляду.