ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2008 р.
№ 2/384
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Кота О.В.
Суддів
Шевчук С.Р. (доповідач)
Воліка I.М.
розглянувши касаційну скаргу
Орендного підприємства "Донецькміськтепломережа"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2008р.
у справі
№2/384 господарського суду Донецької області
за позовом
Донецького індустріально-педагогічного технікуму
До
Орендного підприємства "Донецькміськтепломережа"
про
стягнення 30574,24 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з'явився
- відповідача: Бондаренко В.Г. дов. №398 від 22.01.2008р.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2007 року Донецький індустріально-педагогічний
технікум звернувся до господарського суду Донецької області з
позовом про зобов'язання орендного підприємства
"Донецькміськтепломережа" повернути помилково перераховані кошти
на рахунок позивача у розмірі 30574,24 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від
04.12.2007р. (суддя Мартюхіна Н.О.) позов задоволено. Стягнуто з
відповідача на користь позивача помилково перераховані кошти в
сумі 30574,24 грн., 305,74 грн. державного мита та 118 грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
28.01.2008р. (головуючий Акулова Н.В., судді Геза Т.Д., Дзюба
О.М.) вказане рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями відповідач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм
матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та
прийняти нове рішення.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України Шульги О.Ф. від 21.05.2008р. змінено колегію суддів та
призначено колегію суддів у складі: головуючого Кота О.В., суддів
Шевчук С.Р., Воліка I.М.
Позивач не реалізував своє процесуальне право на участь у
судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та
місце його проведення був повідомлений належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку
встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність
застосування господарським судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, Донецьким індустріально-педагогічним
технікумом м. Донецьк та Комунальним комерційним підприємством
Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" м.Донецьк
укладено договір про постачання теплової енергії № 668 від
01.07.2005року.
На підставі вимог договору Комунальним комерційним
підприємством Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа"
було виставлено рахунок №668 від 19.09.2007року за послуги
теплопостачання за вересень 2007року на суму 30574грн. 24коп. та
вказано одержувач ККП "Донецькміськтепломережа" р/р №
26002150424971, але, згідно до платіжного доручення № 346 від
21.09.2007року позивачем оплату даного рахунку було здійснено на
користь ОП "Донецькміськтепломережа" на розрахунковий рахунок №
260049801539.
Факт зарахування суми 30574грн. 24коп. на розрахунковий
рахунок №260049801539, як встановили суди, підтверджується
реєстром платіжних документів від 21.09.2007року отриманих банком
для зарахування на рахунок клієнта, та випискою банку з рахунку №
260049801539 про зарахування зазначеної суми.
В зв'язку з помилковістю перерахування коштів, 09.10.2007року
позивач звернувся з листом № 2708 на адресу Орендного підприємства
"Донецькміськтепломережа", в якому просив повернути помилково
зараховану суму в розмірі 30574грн.24 коп.
На даний лист відповідач направив відповідь №3143 від
18.10.2007року, в якій повідомив, що відповідно до акту звірки
підписаного та скріпленого печатками між сторонами за позивачем
станом на 01.01.2007року заборгованості за користування теплової
енергії не має; ОП "Донецькміськтепломережа" відповідно до
розпорядження Донецького міського голови від 15.10.2004року № 964
з 01.07.2005року подачу теплової енергії не здійснює та
підтвердив, що грошові кошти позивача підлягають поверненню, однак
здійснити операцію по поверненню грошових коштів не
представляється можливим, оскільки на вказаний рахунок накладено
арешт.
Отже, відповідач не заперечуючи факту помилкового
перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок №
260049801539, відмовляється їх повернути в зв'язку з накладенням
арешту на зазначений розрахунковий рахунок.
Викладене стало підставою звернення позивача до суду з
позовом про зобов'язання відповідача повернути помилково
перераховані кошти.
Статтею 1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що особа, яка
набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи
(потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно
набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа
зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно
було набуте, згодом відпала.
Тобто, зобов'язання з набуття, збереження майна без
достатньої правової підстави виникають при наявності наступних
вимог: необхідно, щоб одна особа набула /зберегла/ майно за
рахунок іншої, збільшення або збереження в попередньому розмірі
майна на одній стороні є результатом відповідного зменшення майна
на іншій; необхідно, щоб набуття майна одною особою за рахунок
іншої відбулось без достатньої правової підстави, передбаченою
законом або угодою.
За таких обставин та враховуючи, що матеріалами справи
підтверджено і це не заперечується відповідачем останній набув
грошові кошти в сумі 30574грн.24 коп. без достатніх правових
підстав, оскільки спірна сума була помилково перерахована на
розрахунковий рахунок № 260049801539 Орендного підприємства
"Донецькміськтепломережа" замість розрахункового рахунку
№26002150424971 ККП "Донецькміськтепломережа", номер якого
зазначено у рахунку №668 від 19.09.2007року, суди дійшли висновку
про задоволення позову.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
вказані висновки попередніх судових інстанцій зроблені з
дотриманням вимог ст. ст. 4-3, 4-7, 43, 84, 107 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин
справи та правильного застосування законодавства під час розгляду
справи.
Відносно вимог скаржника про зняття арешту у сумі
30574грн.24коп. з рахунку 260049801539 в Донецькій обласній філії
Акціонерного комерційного банку "Укрсоцбанк" та зобов'язання банку
перерахувати зазначену суму на рахунок позивача, то колегія суддів
зауважує, що апеляційний господарський суд обгрунтовано вказав, що
предметом даного розгляду є зобов'язання відповідача повернути
помилково перераховані кошти на рахунок позивача в розмірі
30574грн.24коп. і арешт на кошти відповідача в сумі
30574грн.24коп. в даній справі не накладався.
До того ж, згідно пункту 10.11 Iнструкції про безготівкові
розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена
постановою Правління Національного банку України 21.01.2004року
№22 ( z0377-04 ) (z0377-04)
, звільнення коштів з-під арешту банк здійснює за
постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до
законодавства, або за постановою слідчого, коли під час
провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу
відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку
безпосередньо від суду, у даному випадку не може бути
застосований, оскільки у даній справі позивач звертався до суду з
позовом про стягнення безпідставно набутого майна.
Щодо інших доводів касаційної скарги, то вони не спростовують
вказаних висновків суду, та, крім того, пов'язані з переоцінкою
доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.
З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст.
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського
суду України не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі
рішень, які відповідають матеріалам справи та чинному
законодавству.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України.
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Орендного підприємства
"Донецькміськтепломережа" залишити без задоволення, а постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2008 у
справі №2/384 залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Волік I.М,