Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й., -головуючий-доповідач,

Коваленко В.М., Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу

відкритого акціонерного товариства "Гуляйпільський завод "Сільмаш"в особі ліквідатора ОСОБА_1

на рішення

господарського суду Донецької області від 03.11.2006

у справі господарського суду

№40/265пн Донецької області

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ОК-2"

до

товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Апекс"

про

визнання рішень зборів кредиторів недійсними

в судовому засіданні взяли участь представники :

від заявника касаційної скарги

ОСОБА_1 (особисто) ОСОБА_2 (дов. від 25.03.2008)

від позивача

не з'явились

від відповідача

не з'явились

В С Т А Н О В И В:

товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ОК-2"(далі -позивач) звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Апекс"(далі -відповідача) про визнання недійсними в повному обсязі рішення та протоколу від 12.07.2005 зборів комітету кредиторів відкритого акціонерного товариства "Гуляйпільський завод "Сільмаш"(далі -боржника) та визнати правомірними рішення та дійсними протоколи від 12.01.2006, 21.04.2006, 11.05.2006 зборів комітету кредиторів боржника.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.11.2006 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, боржник в особі ліквідатора ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив з урахуванням наданого суду уточнення до касаційної скарги, скасувати рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2006 та припинити провадження у справі №40/265пн, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 6, 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі -Закону), статей 4-2, 4-3, 4,4, 15 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України (1798-12) .

За приписами частин 6, 7 статті 16 Закону збори кредиторів на час дії процедур банкрутства обирають комітет кредиторів у складі не більше 7 осіб для оперативного та кваліфікованого представництва інтересів усіх кредиторів у справі та вирішення питань щодо введення тих чи інших процедур банкрутства, контролю за діяльністю арбітражного керуючого, надання згоди щодо укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є зацікавленість, та здійснення інших дій, передбачених Законом..

Отже, рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу.

Відтак, рішення комітету кредиторів у справі про банкрутство не можуть бути предметом визнання їх недійсними у справах позовного провадження, а можуть бути оцінені судом на предмет їх відповідності чинному законодавству в межах провадження справи про банкрутство.

Як встановлено судом першої інстанції, 12 липня 2005 були проведені перші збори кредиторів, на яких обрано комітет кредиторів у кількості семи осіб: - Управління ПФУ у Гуляйпільському районі, м. Гуляйполе Запорізької області, Пологівського відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, м. Пологи Запорізької області, ДПI у Гуляйпільському районі, Запорізької обласної організації профспілок працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Гуляйпільського РЕМ, приватного підприємця -ОСОБА_3 і громадянина-фізичної особи - ОСОБА_4.

Матеріалами справи, зокрема, змістом позовної заяви, підтверджується, що позивач, як акціонер та член спостережної ради боржника, просить визнати недійсним зазначене рішення комітету кредиторів, звертаючись з позовом не до боржника, а до члена комітету кредиторів боржника -ТЗОВ "Науково-виробничого об'єднання АПЕКС", який має найбільшу кількість голосів у комітеті кредиторів (а.с. 2-3).

Судом також встановлено, що господарським судом Запорізької області здійснюється провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Гуляйпільський завод "Сільмаш" №19/222 в ході якої постановою від 30.03.2006року боржника визнано банкрутом. Питання правомірності спірного рішення комітету кредиторів повинно досліджуватись господарським судом у процедурі банкрутства при розгляді клопотання комітету кредиторів про перехід до ліквідаційної процедури.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що у випадку непогодження з рішенням комітету кредиторів боржника про відкриття ліквідаційної процедури з підстав його невідповідності закону, учасники провадження вправі оскаржити постанову суду про відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, як таку, що обгрунтована прийняттям незаконного рішення комітету кредиторів .

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 111-5, 111-7 ГПК України (1798-12) , вважає рішення господарського суду Донецької області від 03.11.2006 прийнятим з порушенням норм процесуального права, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство та з порушенням частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , яка дозволяє з врахуванням підвідомчості розгляд господарськими судами спорів про визнання недійсними актів ненормативного характеру та не допускає розгляду в окремому позовному провадженні рішень учасників провадження у справі про банкрутство (кредиторів), прийнятих ними, як спосіб колективного волевиявлення інтересу кредиторів у справі про банкрутство. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати, а позовне провадження у справі припинити, як таке, що не підлягає розгляду в господарських судах України.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 111-5, 111-7 - 111-13, - Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Гуляйпільський завод "Сільмаш"в особі ліквідатора ОСОБА_1 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 03.11.2006 скасувати, провадження у справі №40/265пн припинити.