20-11/442 Про усунення перешкод у користуванні майном - Текст документа

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р. по справі № 20-11/442 за позовом Севастопольського державного підприємства "Атлантика" до Фізичної особи -Підприємця ОСОБА_1., третя особа : Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про усунення перешкод у користуванні майном, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2007 року позивач -СДП "Атлантика" звернувся із позовною заявою суду до ПП ОСОБА_1. про усунення перешкод в користування майном, а саме, зобов"язати відповідача звільнити приміщення гуртожитку "Буревісник", за адресою, АДРЕСА_1

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 13.11.2007 р. залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до участі у справі № 20-11/442 в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 04 грудня 2007 року по справі № 20-11/442 /суддя : Дмитрієв В.Є./ позов задоволено, зобов'язано Підприємця ОСОБА_1. звільнити майно Севастопольського державного підприємства "Атлантика", а саме: нежитлове приміщення на першому поверсі гуртожитку "Буривісник" загальною площею 198 кв.м., яка розташоване за адресою АДРЕСА_1 стягнуто з ОСОБА_1. на користь Севастопольського державного підприємства "Атлантика" 85,0 грн. -витрати по сплаті державного мита, 118,0 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; відмовлено в задоволенні зустрічного позову.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 січня 2008 року по справі № 20-11/442 / колегія суддів у складі: Гонтарь В.I., Борисова Ю.В., Щепанська О.А./ рішення господарського суду м. Севастополя від 04 грудня 2007 року скасовано, в позові СДП "Атлантика" відмовлено у зв'язку із безпідставністю позовних вимог.

В касаційній скарзі керуючий санацією Севастопольського державного підприємства "Атлантика" Шикуленко О.В. просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 року, а рішення господарського суду м. Севастополя від 04.12.2007 р. залишити без змін. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій неповно з'ясував всіх обставин, що мають значення для справи, та неправильно застосували норми матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу підприємець ОСОБА_1 просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану апеляційну постанову - без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 29.10.2001 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди індивідуально - визначеного нерухомого майна № 126 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач прийняв у платне строкове користування індивідуально - визначене нерухоме майно на першому поверсі гуртожитку "Буривісник" загальною площею 198 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 15.10.2002 р. порушено провадження по справі № 20-4/653-9/486-2/149-5/174-9/138 про банкрутство Севастопольського державного підприємства "Атлантика". Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 05.08.2005 р. по справі № 20-4/653-9/486-2/149-5/174-9/138 введено процедуру санації.

Листом № 01/1268 від 04.11.2005 р. керуючий санацією СДП "Атлантика", керуючись ч.10 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , відмовився від виконання Договору оренди № 126 від 29.10.2001 р.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що керуючий санацією СПД "Атлантика" повідомив про відмову від виконання договору оренди від 04.11.2005, а отже, договір оренди був розірваний з моменту отримання даного повідомлення відповідачем, згідно з ч.2 ст.782 Цивільного кодексу України (435-15) ;

- одностороння відмова керуючого санацією СДП "Атлантика" від договору в процедурі санації встановлена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , здійснена належним чином та відповідає вимогам ст.525 Цивільного кодексу України (435-15) ;

- майно СДП "Атлантика" закріплено за ним на праві господарського відання, а згідно зі ст.391 ЦК України (435-15) власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги СДП "Атлантика" про усунення перешкод в користування майном, а саме, зобов"язання підприємця ОСОБА_1. звільнити приміщення гуртожитку "Буревісник", за адресою, АДРЕСА_1 підлягає задоволенню.

Скасовуючи рішення господарського суду м. Севастополя, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) керуючий санацією повинен обгрунтувати відмову від виконання договору. Акт консультації з Севастопольською торгово-промисловою палатою не може бути обгрунтуванням того, що договір завдає збитків боржнику, поскільки даний акт консультації не містить інформації про ставки оренди державного майна. Ставка орендної плати за договором оренди нерухомого майна визначена відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) на підставі "Методики розрахунків і порядку використання плати за оренду державного майна", крім того, ставка орендної плати узгоджена Фондом державного майна України. Керуючий санацією не обгрунтував того, що виконання договору завдає збитків боржнику; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника, тому що не довів невідповідність ставки орендної плати за договором оренди нерухомого майна вимогам "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна";

- згідно зі ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

- отже, положення ч.10 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) суперечать положенням ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що керуючий санацією при наявності відповідних умов має право вимагати розірвання договору оренди державного майна тільки за рішенням суду.

Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України (1798-12) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції вимогам закону не відповідають.

Відповідно до п.10 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" керуючий санацією в тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Сторона договору, щодо якого прийнято рішення керуючим санацією про відмову від його виконання, має право в тридцятиденний строк з дня прийняття рішення керуючим санацією вимагати в установленому порядку відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою від виконання договору, в процедурі провадження у справі про банкрутство.

Приймаючи оскаржувані рішення, судами першої та апеляційної інстанції, належним чином не з'ясовані дійсні обставини справи, не дано належної оцінки всім зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та належним чином законодавчо не обгрунтувані висновки суду, а саме: не перевірено питання стосовно того, чи було дотримано керуючим санацією СДП "Атлантика" встановлений ч.10 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) трьохмісячний строк, при відмові від виконання спірного договору, не дана належна оцінка правовідносинам сторін з урахуванням того, що відносно СДП "Атлантика" порушене провадження по справі про банкрутство.

За таких обставин, рішення м. Севастополя від 04.12.2007 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р., не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обгрунтоване рішення.