Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.,

Ткаченко Н.Г.

розглянувши

касаційну скаргу

ВАТ Херсонський завод "Прилад", м. Херсон

на постанову

та ухвалу

від 17.01.2008 р. Запорізького апеляційного господарського суду

від 25.10.2007 р. господарського суду Херсонської області

у справі

№ 7/89-ПН-06 господарського суду Херсонської області

за позовом

ЗАТ "Волинський шовковий комбінат", м. Луцьк

до

ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", м. Херсон

треті особи

1. ВАТ Херсонський завод "Прилад", м. Херсон;

2. ДПI в м. Херсоні;

3. ВАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

про

визнання права власності та спонукання до вчинення дій

за участю

Прокуратури Херсонської області

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача

Трофимчук А.М., довір.;

відповідача

Данченко Ю.М., довір.

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" звернулося до суду з позовною заявою до ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" про визнання права власності на майно відповідача, зазначене в укладеному між сторонами доповненні № 1 від 25.01.2006 р. до мирової угоди від 21.11.2005 р., укладеної в межах справи про банкрутство ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" та затвердженої ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.11.2005 р.

Крім того, позивач просить суд вилучити перелічене у вказаному доповненні майно з чужого незаконного володіння та зобов'язати відповідача підписати акти прийому-передачі майна від ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" до ЗАТ "Волинський шовковий комбінат".

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.02.2006 р. позов задоволено, визнано за ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" право власності на передане згідно з доповненням № 1 від 21.01.2006 р. до мирової угоди від 21.11.2005 р. майно, що належить ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", та зобов'язано останнього скласти з ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" акти прийому-передачі активів (майна), зазначеного у вказаному доповненні.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2006 р. касаційне подання прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі ДПI в м. Херсоні та касаційні скарги ДПI в м. Херсоні, ВАТ Херсонський завод "Прилад", ВАТ "Енергопостачальна організація "Херсонобленерго" та Фонду державного майна України задоволено частково, рішення господарського суду Херсонської області від 23.02.2006 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до цього суду.

При новому розгляді справи ухвалою господарського суду Херсонської області від 25.10.2007 р. (суддя Ребриста С.В.) припинено провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України (1798-12) у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.01.2008 р. (судді: Антонік С.Г. -головуючий, Юхименко О.В., Коробка Н.Д.) апеляційну скаргу третьої особи - ВАТ Херсонський завод "Прилад" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 25.10.2007 р. -без змін.

Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, ВАТ Херсонський завод "Прилад" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.01.2008 р. і ухвалу господарського суду Херсонської області від 25.10.2007 р. та справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 22, 78, 122 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі -ГПК України (1798-12) ) та ст. 1213 Цивільного кодексу України (435-15) .

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позов про визнання права власності на майно та витребування його з володіння відповідача заявлений у даній справі на підставі того, що в межах справи № 12/68Б про банкрутство ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат"(відповідача у даній справі) між сторонами укладено мирову угоду, затверджену ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.11.2005 р., доповнення № 1 від 25.01.2006 р. до якої передбачало передачу в рахунок погашення боргу кредитору -ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" (позивачу у даній справі) майна боржника на суму еквівалентну сумі боргу, про що сторони повинні були скласти та підписати акти прийому -передачі.

Відмова позивача від позову була обумовлена тим, що зазначена ухвала господарського суду Херсонської області від 21.11.2005 р. у справі № 12/68Б була скасована постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.03.2006 р. у названій справі.

Отже, при новому розгляді даної справи правові підстави для подання позивачем позову до відповідача відпали.

Тому, позивач, скориставшись процесуальним правом, передбаченим ст. 22 ГПК України (1798-12) , правомірно відмовився від позову.

При цьому, така відмова від позову не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, зокрема відповідача у справі та третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, в т.ч. заявника касаційної скарги.

Посилання третьої особи в касаційній скарзі на те, що прийнята судом відмова позивача від позову порушує права відповідача у справі, оскільки відповідачем було виконано в подальшому скасоване рішення господарського суду Херсонської області від 23.02.2006 р. у даній справі та передано позивачу майно, що є предметом спору, не можуть бути визнані обгрунтованими.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, наказ суду на виконання рішення господарського суду Херсонської області від 23.02.2006 р. у даній справі не видавався.

Отже, передача відповідачем майна позивачу не може вважатися такою, що здійснена на виконання судового рішення.

У разі порушення прав відповідача він вправі їх захистити в установленому чинним законодавством порядку.

У зв'язку з тим, що відповідачем не заявлявся зустрічний позов у справі, неприйняття відмови позивача від позову та його задоволення судом не може мати наслідком повернення майна особі, проти якої заявлений позов про витребування цього ж майна.

Відтак, захист прав відповідача у справі щодо фактичного повернення його майна може бути здійснений в окремому (іншому) позовному провадженні.

Враховуючи те, що, як було зазначено вище, на виконання рішення господарського суду Херсонської області від 23.02.2006 р. у даній справі відповідний наказ суду не видавався, то після скасування цього рішення постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2006 р. підстав для видання поворотного наказу в порядку ст. 122 ГПК України (1798-12) у суду, відповідно, не було.

Отже, твердження касаційної скарги третьої особи в цій частині також є необгрунтованими.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо можливості прийняття відмови позивача від позову.

За таких обстави справи оскаржувані ухвала суду першої інстанції про припинення провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України (1798-12) та постанова суду апеляційної інстанції, якою її залишено без змін, підлягають залишенню без змін, як законні та обгрунтовані.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 22, 80, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ВАТ Херсонський завод "Прилад" залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.01.2008 р. та ухвалу господарського суду Херсонської області від 25.10.2007 р. у справі № 7/89-ПН-06 залишити без змін.