Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Аптеки медичної академії" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи (надалі СПД) ОСОБА_1 про стягнення 502 185,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та ТОВ "Окланд Тлс" укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом. На виконання названого договору ТОВ "Окланд ТЛС" був укладений договір перевезення №02/06-2005П з перевізником СПД ОСОБА_1. Виконуючи договір перевезення СПД ОСОБА_1 прийняв від ТОВ НТФ "Полісан" вантаж - 875 коробок медичного препарату, однак в процесі перевезення була здійснена крадіжка

Доповідач: Шаргало В.І.

вантажу в кількості 144 коробок, чим завдано позивачу збитків у вказаному розмірі.

За клопотанням позивача судом до участі у справі в якості другого відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Окланд ТЛС".

Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.04.2007 року (судді: Н. Говор, С. Тісецький, І. Мельник) в позові відмовлено з тих підстав, що частина вантажу була викрадена шляхом скоєння злочину третіми особами, докази протиправної поведінки перевізника відсутні, тобто збитки позивача виникли не з вини відповідачів, а внаслідок злочинних дій третіх осіб, запобігти яким перевізник не міг.

За апеляційною скаргою ТОВ "Аптеки медичної академії" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.02.2008 року (судді: Ляхевич А.А., Вечірко І.О., Зарудяна Л.О.) скасоване, прийнято нове рішення, яким з СПД ОСОБА_1 на користь ТОВ "Аптеки медичної академії" стягнуто 502 185,01 грн. збитків та відповідні судові витрати, в позові до ТОВ "Окланд ТЛС" відмовлено. Постанова мотивована тим, що перший відповідач, будучи перевізником, не виконав покладені на нього як чинним законодавством, так і договором обов'язки по збереженню вантажу, тому має відшкодувати збитки, спричинені втратою вантажу.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, СПД ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм цивільного законодавства, якими визначено підстави для стягнення збитків, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, третьої особи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 липня 2004 р. між ТОВ "Аптеки медичної академії" (Комітент) та ТОВ "Транспортне агентство "Окланд ТЛС" (Комісіонер) було укладено договір комісії №16/07-2004, за умовами якого останній зобов'язався організовувати перевезення вантажів позивача найманим транспортом за маршрутом, вказаним у разовій заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до з п. п. 2.1-2.3 договору Комісіонер зобов'язався, зокрема, представляти інтереси Комітента в межах даного договору; організувати перевезення згідно Правил перевезення вантажів; зобов'язати Перевізника відшкодувати збитки, які виникли з вини Перевізника у вигляді недопоставки або пошкодження вантажу, наданого для перевезення, тощо.

На виконання названого договору позивачем надано, а ТОВ "Транспортне агентство "Окланд ТЛС" прийнято до виконання заявку №10 від 26.05.2005р. на перевезення у міжнародному сполученні за маршрутом м. Санкт-Петербург - м. Дніпропетровськ вантажу - лікарських засобів вагою 4400 кг, об'ємом 14,8 м. куб. (875 картонних коробок).

Виконуючи названу заявку ТОВ "Транспортне агентство "Окланд ТЛС" (Замовник) та СПД ОСОБА_1 (Перевізник) 02.06.2005 року уклали договір №02/06-2005-П, предметом якого є міжнародні та внутрішні перевезення вантажів на умовах, передбачених цим договором та Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956р.

Згідно з п.3.3. договору СПД ОСОБА_1 зобов'язався прийняти на себе відповідальність за збереження вантажу на шляху перевезення і своєчасну його доставку, за винятком випадків, передбачених Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів.

Відповідно до п.5.8. договору №02/06-2005-П у випадку пошкодження або повної загибелі вантажу по вині Перевізника останній несе відповідальність перед власником вантажу згідно документа, що підтверджує понесену шкоду і підписаного Замовником, виконавцем і представником Торгово-Промислової Палати України.

Перевізник - СПД ОСОБА_1 на виконання договору перевезення здійснив перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом Росія - Україна (м. Санкт-Петербург - м. Дніпропетровськ) на умовах заявки №10 від 26.05.2005 р. переданої позивачем другому відповідачу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) AN 665080 (а. с. 20, 21 т.1), згідно якої перевозився вантаж - Циклоферон 12,5% (розчину для ін'єкцій в ампулах по 2 мл.), кількістю місць - 875, у коробках картонних, вагою брутто 4375 кг; вантажовідправником є ООО НТФФ "Полісан" м. Санкт-Петербург, одержувачем - ТОВ "Аптеки медичної академії" м. Дніпропетровськ, перевізником - СПД ОСОБА_1

У розділі 5 зазначеної накладної вказано, що до неї додається документ - Інвойс №0287 від 26.05.05 р., у якому, окрім іншого, вказано вартість однієї упаковки медпрепарату "Циклоферон" - 140 руб. РФ..

Під час перевезення вказаного вище вантажу за маршрутом м. Санкт-Петербург (Росія) - м. Дніпропетровськ (Україна) 08.06.2005 р. водій ОСОБА_2 здійснив зупинку за межами населеного пункту, не доїжджаючи до м. Смоленськ для відпочинку та сну, після чого виявив пошкодження тенту та пломбувального тросу, а також втрату частини вантажу.

Зазначене підтверджується довідкою №2283 від 08.06.05р., виданою Смоленським РОВД згідно з якою на підставі заяви ОСОБА_2 по факту крадіжки з автомобіля МАЗ 11037 ВІ 144 упаковок медпрепаратів було порушено кримінальну справу. Згідно постанови слідчого Смоленського РОВД від 08.08.2005 р. попереднє слідство у зазначеній кримінальній справі було зупинено.

Статтею 924 Цивільного кодексу України та частиною 1 ст. 314 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

З урахуванням норм наведеного законодавства та встановлених обставин справи, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність відсутності вини перевізника у втраті вантажу, що підтверджується довідкою №2283 від 08.06.05р., виданою Смоленським РОВД, та відповідно відмовив у позові.

Стосовно посилань у постанові суду апеляційної інстанції на те, що перевізник порушив Правила охорони праці на автомобільному транспорті, то у договорі перевезення відсутні положення щодо регулювання роботи водія і автомобіля, тобто договір не містить вказівки щодо здійснення зупинки транспортного засобу при необхідності, у тому числі і для відпочинку водія, лише у чітко обумовлених визначених місцях. Сама по собі відсутність у договорі положень про охорону праці водія не можу вважатися доказом вини перевізника у нестачі вантажу.

З врахуванням викладеного, а саме, встановленого факту вчинення невідомими особами крадіжки вантажу, що не оспорюється сторонами. у тому числі і позивачем, колегія вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що перевізник СПД ОСОБА_1 не довів, що, нестача, псування або пошкодження вантажу, сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а при винесенні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції допустив неправильну юридичну оцінку встановлених обставин справи, тому рішення господарського суду Вінницької області від 19.04.2007 року слід залишити без змін, а постанову апеляційної інстанції -скасувати як необґрунтовану.

Керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-10, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12.02.2008р. скасувати.

Рішення господарського суду Вінницької області від 19.04.2007 р. у справі №4/43-06 залишити без змін.