Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рішенням господарського суду АР Крим від 21.06.2007 р. (суддя Жукова А.І.) позов задоволено: визнано недійсним рішення правління Кооперативу від 23.09.2006 р. про надання ділянок №№ 50-а, 51-а, 52-а ОСОБА_1; визнано право користування Підприємцем ділянками №№ 50-а, 51-а, 52-а на умовах членства в Кооперативі; визнано за Підприємцем право власності на об'єкт незавершеного будівництва що розташований за адресою: АДРЕСА_1, територія Обслуговуючого кооперативу "Човновий кооператив Нептун", ділянки №№ 50-а, 51-а, 52-а.

До Вищого господарського суду України звернувся ОСОБА_1. з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду АР Крим від 21.06.2007 р. та припинити провадження у справі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, примірник ухвали про відкладення розгляду справи від 07.06.2007 р. у справі № 2-13/6241-2007 (а.с. 35, 36) суд направив третій особі на адресуАДРЕСА_2, яка зазначена в позовній заяві.

Проте, як вбачається з матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1, його фактична адреса: АДРЕСА_3

У зв'язку з неотриманням ухвали суду про призначення справи до розгляду ОСОБА_1. не брав участь у розгляді даної справи та був відсутній в судовому засіданні 21.06.2007 р., про що зазначає у касаційній скарзі.

Відповідно до п.2. ч.2. ст. - 111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду, зокрема якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце розгляду справи.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що третя особа ОСОБА_1. не був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, а відтак був позбавлений гарантованого Конституцією України (254к/96-ВР) права на судовий захист.

Відповідно до абзацу 1 п. 2 роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями, в силу принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом було визнано недійсним рішення правління Кооперативу від 23.09.2006 р. Проте, в матеріалах справи оригінал або належним чином завірена копія оскаржуваного рішення правління Кооперативу від 23.09.2006 р. відсутні.

Отже, місцевим господарським судом не було належним чином додержано вимог роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями та ч.2 ст. 34 ГПК України, що призвело до порушення норм процесуального права.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого господарського суду не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Зокрема, місцевий господарський суд приймаючи рішення про визнання права користування Підприємцем земельними ділянками №№ 50-а, 51-а, 52-а та про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва належним чином не дослідив питання про те, на якій підставі Підприємцем здійснювалось будівництво на зазначених земельних ділянках та чи мав Підприємець дозвільну документацію на проведення будівельних робіт. Натомість суд обмежився загальною констатацією, щодо законності забудови.

Дослідження вказаного питання має важливе значення для правильного застосування норм матеріального права.

В силу п. 3 ст. - 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень, передбачених частиною другою статті 111-10 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. - 111-5, - 111-7 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв'язку із вищевикладеним, рішення господарського суду АР Крим від 21.06.2007 р. підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, вирішити спір із дотриманням норм процесуального законодавства на підставі норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних відносин сторін.

Керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-10, - 111-11 ГПК України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення господарського суду АР Крим від 21.06.2007 у справі № 2-13/6241-2007 р. скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду АР Крим.