Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Панової I.Ю.,

суддів

Заріцької А.О. (доповідач у справі), Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Кочубей"

на рішення

господарського суду Харківської області від 9 жовтня 2007 року

у справі господарського суду

№ 35/443-07 Харківської області

за позовом

відкритого акціонерного товариства "Гайшинська птахофабрика"

до третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог- товариства з обмеженою відповідальністю "Старкар" - товариства з обмеженою відповідальністю "Серпень-Україна" суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1

про

визнання угоди недійсною

за участю представників:

ВАТ "Гайшинська птахофабрикаОСОБА_2

ТОВ "Старкар" ОСОБА_3

ТОВ "Кочубей" ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Харківської області від 9 жовтня 2007 року у справі № 35/443-07 (суддя Швед Е.Ю.) ліквідатору відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ "Гайшинська птахофабрика") відмовлено в позові до товариства з обмеженою відповідальністю "Старкар" (далі -ТОВ "Старкар") та товариства з обмеженою відповідальністю "Серпень-Україна" (далі -ТОВ "Серпень-Україна") про визнання договору купівлі-продажу недійсним та задоволено зустрічний позов ТОВ "Старкар" до ВАТ "Гайшинська птахофабрика" про визнання права власності ТОВ "Старкар" на нерухоме майно.

Ліквідатор ВАТ "Гайшинська птахофабрика" не погодився з рішенням суду першої інстанції і звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просив його скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги задовольнити. Посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Постановою Вищого господарського суду України від 22 січня 2008 року касаційна скарга ліквідатора ВАТ "Гайшинська птахофабрика" залишена без задоволення, а рішенням господарського суду Харківської області від 9 жовтня 2007 року у справі № 35/443-07 залишено без змін. Зазначена постанова є чинною.

У лютому 2008 року касаційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 9 жовтня 2007 року у справі № 35/443-07 подало ТОВ "Кочубей", яке участі у справі не брало, проте вважає що прийняте судом першої інстанції рішення стосується його прав і обов'язків.

Зокрема, заявник касаційної скарги послався на те, що майно, на яке оскаржуваним рішенням визнано право власності за ТОВ "Старкар", насправді належить йому на підставі договорів купівлі-продажу.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, не встановила правових підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, яке постановою Вищого господарського суду України залишене без змін.

З матеріалів справи встановлено, що 4 вересня 2007 року ВАТ "Гайшинська птахофабрика" звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просило визнати договір купівлі-продажу, укладений 28 квітня 2007 року між продавцем ТОВ "Серпень-Україна", керівником продажу суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та покупцем ТОВ "Старкар", недійсним.

ТОВ "Старкар" 18 вересня 2007 року заявило зустрічні вимоги про визнання за ним на підставі оспорюваного нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу права власності на нерухоме майно, за наведеним у позовній заяві переліком.

Рішенням господарського суду Харківської області від 9 жовтня 2007 року у задоволенні позову ВАТ "Гайшинська птахофабрика" про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено, оскільки при вирішенні спору не було встановлено наявності тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів і настання відповідних наслідків.

Зустрічний позов задоволено з підстав передбачених ст.ст. 330, 388, 392 Цивільного Кодексу України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ). При цьому судом враховано, що оспорюваний договір укладено на підставі рішення третейського суду при асоціації "Лойер-консалтинг-груп", м. Луганська від 4 квітня 2007 року, виконавчого листа виданого на його виконання Ленінським районним судом м. Луганська 19 квітня 2007 року та у порядку встановленому для виконання судових рішень згідно з ч. 2 ст. 388 ЦК України (435-15) , відповідно до вимог ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" (898-15) .

Наведені обставини були стверджені змістом оспорюваного договору та чинним рішенням третейського суду при асоціації "Лойер-Колсантинг-груп" від 4 квітня 2007 року, яким вирішено реалізувати предмет іпотеки ( за переліком) шляхом застосування процедури продажу фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 672 000 грн. (а.с. 37-44).

Крім того, при вирішенні даного господарського спору суд першої інстанції враховував, що зобов'язання щодо можливого повернення ВАТ "Гайшинська птахофабрика" сільськогосподарським приватним підприємством "Гайшин" майна, яке стало предметом договору купівлі-продажу, в натурі або відшкодування його вартості, на підставі постанови Вищого господарського суду України від 20 лютого 2007 року у справі № 119/11-06, припинено за ініціативою ВАТ "Гайшинська птахофабрика" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України (435-15) (а.с.61).

До касаційної скарги ТОВ "Кочубей" додало копії договорів купівлі- продажу нерухомого майна цілісного майнового комплексу "Гайшинська птахофабрика", укладені між ВАТ "Гайшинська птахофабрика" (продавець) і ТОВ "Кочубей" (покупець) 25 вересня 2006 року та 12 липня 2007 року про відчуження одного і того ж майна.

У касаційні скарзі ТОВ "Кочубей" посилається, на те, що учасникам судового розгляду у даній справі було відомо, що майновий комплекс на час вирішення спору належав йому, проте матеріали справи жодних даних про це не містять.

Правовідносини щодо відповідності вимогам закону договору купівлі-продажу від 28 квітня 2007 року та правовідносини щодо права власності на об'єкти нерухомого майна за цим договором були предметом розгляду суду першої інстанцій, який 9 жовтня 2007 року прийняв з цього приводу рішення.

За обставинами господарської справи № 35/443-07 колегія суддів Вищого господарського суду України визнала це рішення законним і постановою від 22 січня 2008 року залишила його без змін, постанова є чинною.

У касаційній скарзі ТОВ "Кочубей" просить скасувати рішення суду першої інстанції від 9 жовтня 2007 року, вважаючи його незаконним і таким, що порушує його права.

Проте, Вищий господарський суд України зробив свої висновки щодо оскаржуваного рішення, а повноважень з повторного перегляду судових рішень, які вже розглядалися у касаційному порядку, та повноважень з перегляду власних постанов Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) Вищому господарському суду України не надано.

За встановлених у даній справі обставин колегія суддів Вищого господарського суду України касаційну скаргу ТОВ "Кочубей" залишає без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 9 жовтня 2007 року - без змін.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кочубей"

залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 9 жовтня 2007 року у справі № 35/443-07 залишити без змін.