Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Кочерової Н.О.,

розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Союз" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2007р.

у справі №2-21/2357-2007 господарського суду АР Крим

за позовом Дочірнього підприємства "Санаторій "Победа" для дітей з батьками" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України"

"Укрпрофоздоровниця"

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Союз"

про стягнення 28 562,37грн.

за участю представників:

ДП "Санаторій "Победа" –Агєєва Г.О.;

ЗАТ "Союз" - не з’явилися

Дочірнє підприємство "Санаторій "Победа" для дітей з батьками" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просило суд стягнути з відповідача –Закритого акціонерного товариства "Союз" 28 562,37грн., у т.ч. 26 923,38грн. основної заборгованості, 1393,17грн. пені, 245,82грн. в рахунок трьох процентів річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач порушує умови договору оренди №0102010/2004-16 від 01.04.2004р. в частині сплати орендної плати в установлений таким договором строк, внаслідок чого станом на 05.01.2007р. існує заборгованість у розмірі 26923,38грн. за період з 06.04.2004р. по 25.10.2006р. (а.с.3-4).

До прийняття рішення у даній справі, позивачем уточнено заявлені ним вимоги. Відповідно до поданої заяви, позивач просить стягнути з відповідача 28 657,53грн., у т.ч. 26 923,38грн. основної заборгованості, 1488,33грн. пені, 245,82грн. в рахунок трьох процентів річних (а.с.45-46).

Відзиву на позов від відповідача до розгляду справи по суті заявлених вимог не надійшло.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2007р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду з ЗАТ "Союз" на користь ДП "Санаторій "Победа" для дітей з батьками" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" стягнуто 26 923,38грн. основної заборгованості, 245,82грн. в рахунок трьох процентів річних, 1 488,33грн. пені (а.с.50-53).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідач порушує умови договору щодо сплати орендної плати в установлений строк, внаслідок чого існує заборгованість у розмірі 26923,38грн. за період з 06.04.2004р. по 25.10.2006р.;

- відповідач як особа, що допустила прострочення виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції та процентів, а також пеню, розмір якої передбачений договором.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ЗАТ"Союз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить його скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги поданої касаційної скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та не застосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню до взаємовідносин сторін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 129 Конституції України та ст. 4-2 ГПК України, однією з засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зміст даного принципу полягає, зокрема, у встановленні для сторін рівних можливостей для здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов’язків.

В силу ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. До прав сторін, зокрема, належать право брати участь в господарських засіданнях; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

При вирішенні даного спору по суті, господарський суд першої інстанції не забезпечив відповідачу можливості реалізувати вказані процесуальні права, оскільки розглянув справу за відсутності його повноважного представника. При цьому, у справі відсутні докази про те, що сторону було належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.

Так, ухвалою господарського суду АР Крим від 29.01.2007р. судом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у засіданні на 15.03.2007р. (а.с.1). Листом без дати, суд першої інстанції повідомив сторони про перенесення розгляду справи на 27.03.2007р., у зв’язку з перебуванням судді у відрядженні (а.с.32). 27.03.2007р. зазначена справ була прийнята до провадження іншим суддею відповідно до розпорядження в.о. голови суду, її розгляд призначено на 03.05.2007р. (а.с.33,35). При цьому, у судові засідання 27.03.2007р., 03.05.2007р. представник відповідача не з’явився. Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.05.2007р. розгляд даної справи відкладено на 24.05.2007р., враховуючи неявку представника відповідача (а.с.38). 24.05.2007р. судове засідання не відбулось, у зв’язку з відрядженням судді. В наступне судове засідання, призначене на 19.06.2007р., представник відповідача знов не з’явився.

Отже, в жодне судове засідання представник відповідача не з’явився. Разом з тим, не зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні дані щодо отримання відповідачем направлених судом поштових відправлень, суд першої інстанції, не з’ясовуючи чи повідомлено відповідача про час і місце засідання суду належним чином, розглянув спір по суті.

Таким чином, суд першої інстанції, розглянув справу за відсутності відповідача, щодо якого не має відомостей про те, що його повідомлено належним чином про час і місце засідання суду. Отже, відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції забезпечено відповідачу рівних з позивачем процесуальних прав, враховуючи, що відповідач заперечує факти отримання ним копії позовної заяви та направлених судом копій ухвал, листів.

Зазначене порушення норм процесуального права, в силу п.2 ч.2 ст. 111-10 ГПК України, є безумовною підставою для скасування судового акта в касаційному порядку.

Крім того, вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції не витребував та не дослідив докази фактичної передачі відповідачу у користування майна –акт прийому-передачі, складання якого передбачено п.2.1 договору оренди від 01.04.2004р. №0102010/2004-16. При цьому, предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов’язань в частині здійснення оплати за користування відповідним майном.

Також не з’ясовано і судом першої інстанції якої сторонами досягнуто домовленості щодо форми договору, зважаючи на положення його п.4.14, 8.3.

Зазначене питання має значення для вирішення спору по суті заявлених вимог, враховуючи, що, відповідно до п.2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За таких обставин, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2007р., прийняте з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, колегія суддів

1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Союз" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2007р. у справі №2-21/2357-2007 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.