ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2008 р.
№ 44/361-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Кота О.В.
Суддів
Шевчук С.Р. (доповідач)
Барицької Т.Л.
розглянувши касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Державний
експортно-імпортний банк України" в особі філії ВАТ "Державний
експортно-імпортний банк України" у м. Харкові
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від
03.12.2007р.
у справі
№44/361-07 господарського суду Харківської області
за позовом
Харківської обласної спілки споживчих товариств
до
Відкритого акціонерного товариства "Державний
експортно-імпортний банк України" в особі філії ВАТ "Державний
експортно-імпортний банк України" у м. Харкові
Приватного підприємства "Дарт"
про
визнання недійсним договору
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Прохорова О.М. дов. №3 від 03.01.2008р.
- відповідача-1: Гончаренко А.В. дов. №010-01/5675 від
11.10.2006р.
- відповідача-2: не з'явились
-
ВСТАНОВИВ:
Харківська обласна спілка споживчих товариств звернулась до
господарського суду Харківської області з позовною заявою про
визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за
договором застави №1829 від 16.05.2007р. та стягнення з
відповідачів державного мита та витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від
16.10.2007р. (суддя Дюкарєва С.В.) позов задоволено повністю.
Визнано договір про відступлення права вимоги за договором
застави, укладений між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк
України" та приватним підприємством "Дарт" 16.05.2007р. недійсним.
Стягнуто з відповідачів солідарно 85 грн. державного мита та 118
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
03.12.2007р. (головуючий Афанасьєв В.В., судді Такмаков Ю.В.,
Шевель О.В.) вказане рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями відповідач-1
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм
матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та
прийняти нове рішення про відмову в позові.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України В.Москаленко від 14.05.2008р. змінено колегію суддів та
призначено колегію суддів у складі: головуючого Кота О.В., суддів
Шевчук С.Р., Барицької Т.Л.
Відповідач-2 не реалізували своє процесуальне право на участь
у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та
місце його проведення були повідомлені належним чином.
Однак, на адресу Вищого господарського суду України надійшли
від відповідача -2 та позивача відзиви на касаційну скаргу, в яких
вони просять касаційну скаргу залишити без задоволення як
необгрунтовану.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку
встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність
застосування господарським судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково
виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що між першим
відповідачем та TOB "Валенте-Харків"19.07.2002 р. укладено
кредитну угоду №6802К16, яка забезпечена договором застави №
6802Р31, укладеним 19.07.2002р. між першим відповідачем та
позивачем.
У відповідності до умов договору застави предметом застави
для забезпечення виконання позичальника за кредитною угодою є
73/88 частки нежитлового об'єкту, розташованого на земельній
ділянці земель міськземфонду за адресою: м. Балаклія, вул.
Геологічна, 10-А.
В подальшому, в зв'язку з частковим невиконанням TOB
"Валенте-Харків"своїх зобов'язань по кредитній угоді від
19.07.2002 р., 1-й відповідач уклав 04.03.2005 року з 2-м
відповідачем договір відступлення права вимоги № 1 до TOB
"Валенте-Харків", як боржника за договором застави № 6802К116 від
19.07.2002 р., та Облспоживспілки (позивача за даним позовом), як
іпотекодавця за договором застави № 6802Р31 від 19.07.2002 р.
Пунктом 3 вказаного договору передбачено, що до нового
кредитора (2-го відповідача по даній справі) переходять права на
заставлене майно 73/88 частки нежитлового об'єкту, розташованого
на земельній ділянці земель міськземфонду за адресою: м. Балаклія,
вул. Геологічна, 10-А.
Не погодившись з вказаним договором Харківська
облспоживспілка звернулась до господарського суду Харківської
області з позовом про визнання такого договору відступлення права
вимоги недійсним.
Рішенням господарського суду Харківської області від
24.11.2006 р. по справі № 08/208-06, яке залишено без змін
постановою Харківського апеляційного господарського суду від
13.03.2007р.
Проте, постановою Вищого господарського суду України від
10.07.2007 року по справі № 08/208-06 вказані судові рішення
скасовано та в цій частині прийнято нове рішення про відмову в
позові.
Отже, укладений між ВАТ "Укрексімбанк"та ПП "Дарт"04.03.2005
року договір відступлення права вимоги № 1, згідно якого банком
передано право вимоги ПП "Дарт"за кредитним договором № 6802К116
від 19.07.2002 року та за договором застави № 6802Р31 від
19.07.2002 року є дійсним.
Разом з тим, 16.05.2007 року між ВАТ "Укрексімбанк"в особі
філії Укрексімбанку у м. Харкові та приватним підприємством
"Дарт"було укладено новий договір про відступлення права вимоги за
договором застави, згідно якого банк передає, а ПП "Дарт"набуває
право вимоги до Харківської облспоживспілки - заставодавця -
майнового поручителя у повному обсязі прав банку на заставлене
майно за договором застави № 6802Р31 від 19 липня 2002 року: 73/88
частки нежитлового об'єкту, розташованого на земельній ділянці
земель міськземфонду за адресою: м. Балаклія, вул. Геологічна,
10-А.
Попередні судові інстанції виходячи з вищевикладеного та
керуючись нормами ст. ст. 92, 512 та 514 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
дійшли висновку, що оскільки договір уступки права вимоги від
04.03.2005 року є дійсним, ВАТ "Укрексімбанк"вже не мав права
виступати по договору від 16.05.2007 року як заставодержатель, а
тому на підставі ст. 203 та ст. 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
задовольнили позов та визнали договір про відступлення права
вимоги за договором застави від 16.05.2007р. недійсним.
Однак, погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки
судом не визначено в повній мірі правову природу спірних відносин
і право яке порушене.
Так, відповідно до ст.1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому
числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку
набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або
оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст.2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд
порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та
організацій, які звертаються до господарського суду за захистом
своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону
України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
є, зокрема, захист
гарантованих Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та законами, прав
і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом
на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке
полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними,
невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи
захисту, визначені законом або договором.
Зокрема, положеннями ст.20 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
та ст. 16 Цивільного Кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів
господарювання.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога
позивача до відповідача, а підставою -посилання на належне йому
право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та
правове обгрунтування необхідності його захисту.
В даному випадку, як було встановлено судами, Харківська
облспоживспілка подала позов про визнання недійсним договору
відступлення права вимоги, який укладений 16.05.2007р. між ВАТ
"Державний експортно-імпортний банк України" та приватним
підприємством "Дарт".
Отже, поскільки, позивач -Харківська обласна спілка споживчих
товариств не є учасником спірного договору про відступлення прав
за договором застави, то судам слід було з'ясувати чи призведе
обраний позивачем спосіб захисту порушеного права (визнання
спірного договору недійсним) до захисту порушеного права, в разі
задоволення позову та чи було взагалі порушення прав позивача.
За таких обставин визнати оскаржуване рішення суду законним
та обгрунтованим не можна, оскільки суд не з'ясував належним чином
дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку та на
правильність застосування норм матеріального і процесуального
права.
З урахуванням викладеного та враховуючи, що в силу вимог
ст.111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі
рішення, з направленням справи на новий розгляд до місцевого
господарського суду.
Під час нового розгляду місцевому господарському суду
необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні
обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне
значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності
від цього прийняти основане на законі рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України.
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії у м.
Харкові задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
03.12.2007 та рішення господарського суду Харківської області від
16.10.2007р. у справі №44/361-07 скасувати, а справу передати на
новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому
складі суду.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Барицька Т.Л.