Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кузан Р.I., Бачинська А.В.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2007р.

у справі № 2-7/07 Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро"

про визнання неправомірними рішень зборів учасників ТОВ "Квадро", зафіксованих протоколом №5 від 25.05.2002р., відшкодування 5000,00 грн. моральної шкоди

та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро"

до ОСОБА_1

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3

про відшкодування 45000,00 грн. матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро" про визнання неправомірними рішень зборів учасників ТОВ "Квадро", зафіксованих протоколом №5 від 25.05.2002р., відшкодування 5000,00 грн. моральної шкоди.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадро" звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у розмірі 45000,00 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.03.2007р. (суддя О.П.Марчук) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано неправомірним рішення зборів учасників ТОВ "Квадро", зафіксованих протоколом №5 від 25.05.2002р., стягнуто з ТОВ "Квадро" на користь ОСОБА_1 5000,00 грн. моральної шкоди, в задоволенні зустрічних позовних відмовлено повністю, стягнуто з ТОВ "Квадро" на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 280,00 грн.

Не погодившись з рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.03.2007р., ТОВ "Квадро" подало апеляційну скаргу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2007р. (судді: М.В.Краєвська, Г.Т.Кордюк, Х.В.Мурська) апеляційну скаргу ТОВ "Квадро" задоволено повністю: рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.03.2007р. скасовано в частині задоволення первісного позову та прийнято нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, в решті рішення суду залишено без змін.

Не погодившись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2007р., ОСОБА_1подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2007р. в частині скасування рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.03.2007р. та рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.03.2007р. залишити в силі, мотивуючи свою вимогу тим, що господарським судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Судом попередніх інстанцій встановлено, що 27.01.2000р. громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вудмейкер" створене Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадро" із статутним фондом у розмірі 384075грн., який поділено на частки у розмірі: ОСОБА_4 -6%, що відповідає 23044грн., ОСОБА_5 -6%, що відповідає 23044грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Вудмейкер" -88%, що відповідає 337987грн.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , в редакції, що діяла на час виникнення відповідних правовідносин, учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що за згодою решти учасників товариства саме учасник товариства може відступити свою частку третій особі, якщо інше не передбачено установчими документами, і тільки при передачі учасником товариства своєї частки третій особі ця особа набуває прав і обов'язків, що належали учаснику, який передав їй свою частку. Проте, господарським судом на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не було досліджено обставини щодо передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Вудмейкер" ОСОБА_1 частини своєї частки та переходу до ОСОБА_1 частини прав та обов'язків вищезгаданого товариства.

Судом попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 подано заяву від 25.07.2000р., яка посвідчена приватним нотаріусом про добровільний вихід із товариства.

Згідно ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що при виході учасника з товариства йому виплачується пропорційна його частці вартість частини майна товариства та належна частина прибутку.

Проте, апеляційна інстанція встановивши наявність заяви ОСОБА_1 від 25.07.2000р. про добровільний вихід із товариства на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не досліджувала обставини щодо виходу ОСОБА_1 із товариства та не звернула увагу на те, що він зазначений учасником зборів, зафіксованих оспорюваним протоколом, у зв'язку з чим зробила передчасні висновки.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.03.2007р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2007р. у справі № 2-7/07 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.