2-13/8266-2007 Про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - Текст документа

2. Сакського відділу Кримської Регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України з земельних ресурсів"

визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

в с т а н о в и в:

Сакська міська рада звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства (надалі ЗАТ) "Санаторій "Сакрополь" та Сакського відділу Кримської Регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України з земельних ресурсів" (надалі Центр державного земельного кадастру) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2007 року в адміністративній справі №2-26/608-2007А міськраду зобов'язано укласти з ЗАТ "Санаторій "Сакрополь" договір оренди земельної ділянки площею 6,1814 га, яка розташована за адресою: м. Саки, вул. Курортна, 14 для розміщення будівлі санаторію. У випадку не укладення такого договору у десятиденний термін, вважати його укладеним в редакції ЗАТ "Санаторій "Сакрополь".

Доповідач: Шаргало В.I.

Названого терміну з боку міськради дотримано не було, тому відповідач звернувся до Центру державного земельного кадастру за реєстрацією спірного договору, який і був зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації 24.02.2007 року за №040701500022. Проте, зазначений договір не відповідає вимогам законодавства, оскільки не містить передбачених законом істотних умов, а саме: не має акту приймання-передачі земельної ділянки, кадастрового плану та проекту землевідведення, крім того, орендна плата не відповідає розміру прийнятих орендних ставок.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2007 року (суддя Жукова А.I.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.10.2007 року (судді: Лисенко В.А., Градова О.Г., Маслова З.Д.), в позові відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що спірний договір відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" (161-14) , містить всі передбачені законодавством істотні умови та додатки; щодо невідповідності орендної плати встановленим ставкам, то це питання можливо вирішити визначеним законом шляхом (зокрема - внесенням змін до договору), тому підстави для визнання договору недійсним відсутні.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Сакська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (161-14) та ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача ЗАТ "Санаторій "Сакрополь", дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги на предмет дотримання судами попередніх інстанцій вимог матеріального та процесуального законодавства при вирішенні спору, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , роз'яснень, що містяться в п. п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , з відповідними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Господарські суди попередніх інстанцій при вирішенні спору цих положень законодавства та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України не виконали, а виходили з того, що постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2007 року в адміністративній справі №2-26/608-2007А міськраду зобов'язано укласти з ЗАТ "Санаторій "Сакрополь" договір оренди земельної ділянки площею 6,1814 га, яка розташована за адресою м. Саки, вул. Курортна, 14 для розміщення будівлі санаторію. У випадку не укладення такого договору у десятиденний термін, постановлено вважати його укладеним в редакції ЗАТ "Санаторій "Сакрополь".

При цьому як місцевий господарський суд так і суд апеляційної інстанції у даній справі не перевіряли і не давали належної оцінки доводам позивача щодо невідповідності чинному законодавству запропонованої відповідачем редакції договору, пославшись на висновки суду в адміністративній справі №2-26/608-2007А щодо законності запропонованої ЗАТ "Санаторій "Сакрополь" редакції договору.

Такі висновки судів попередніх інстанцій не можна визнати в достатній мірі обгрунтованими з наступних підстав.

Законом України "Про оренду землі" (161-14) (стаття 15) визначені умови договору оренди землі, в тому числі і істотні умови відсутність однієї з яких, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19, цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору оренди недійсним.

Цією ж нормою визначені документи, які є невід'ємною частиною договору оренди землі.

Судові рішення у адміністративній справі №2-26/608-2007А містять конкретні дані лише щодо розміру та адреси земельної ділянки, яка підлягала передачі в оренду. Ніяких даних щодо перевірки дотримання інших визначених законодавством умов договору оренди землі та наявності всіх необхідних додатків до нього ці рішення не містять.

Незважаючи на те, що міська рада обгрунтовувала позовні вимоги саме невідповідністю зареєстрованого договору чинному законодавству, суди попередніх інстанцій залишили ці доводи без належної перевірки, обмежившись лише посиланнями на судові рішення у адміністративній справі №2-26/608-2007А. У матеріалах справи відсутні докази на спростування доводів міської ради щодо незаконності договору.

Згідно зі ст.111-7 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції при вирішення спору не виконали всіх вимог процесуального законодавства і всебічно не перевірили обставини справи, не дали належної оцінки доказам якими сторони обгрунтовували свої доводи та заперечення, прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа -направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Сакської міської ради задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.10.2007 року у справі №2-13/8266-2007 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2007 р. у тій же справі скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.