Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової I.Ю.-головуючого

Заріцької А.О.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційне подання

Заступника прокурора Одеської області

на рішення

та на постанову

господарського суду Одеської області від 05.11.2007

Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2008

у справі

господарського суду

№ 17-9/354-06-9692

Одеської області

за позовом

Прокурора Ренійського району Одеської області в інтересах держави в особі УПФУ в Ренійському районі Одеської області

до

Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"

про

стягнення безпідставно виплачених пенсій в сумі 8619грн.

за участю представників сторін:

від Українського державного підприємства поштового зв"язку " Укрпошта" -Ніколенко Г.В.

від Генеральної прокуратури України -прокурор відділу Рудак О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.11.2007 у справі №17-9/354-06-9692 в задоволенні позовних вимог Прокурора Ренійського району Одеської області в інтересах держави в особі УПФУ в Ренійському районі Одеської області до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про стягнення безпідставно виплачених пенсій в сумі 8619грн. відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 рішення господарського суду Одеської області від 05.11.2007 у справі №17-9/354-06-9692 залишено без змін, а апеляційне подання без задоволення.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 та рішення господарського суду Одеської області від 05.11.2007 у справі №17-9/354-06-9692, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційне подання мотивовано порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, ст.ст.51,110 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , ст. 611 ЦК України (435-15) , ст. 224 ГК України (436-15) , ст.ст.86,92 Закону України " Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій , прокурор Ренійського району Одеської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ренійському району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Iзмаїльського вузлу зв'язку Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" збитків у розмірі 8619,0грн. у зв'язку з неналежним виконанням умов договору відповідачем.

22.10.2007 прокурор Ренійського району Одеської області уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з УДППЗ "Укрпошта" збитки у розмірі 8696,57грн., посилаючись при цьому на ст.ст. 526, 610, 611 Цивільного кодексу України (435-15) .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.09.2002р. між Управлінням Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області та Iзмаїльським вузлом зв'язку Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", діючого на підставі довіреності № 27-10 від 19.09.2002р. було укладено договір про виплату пенсій та грошової допомоги, згідно якого Iзмаїльський вузол поштового зв'язку виконує функції доставки і виплати громадянам пенсій та грошової допомоги за рахунок Пенсійного фонду України.

Згідно п. 1.2 договору при фінансуванні, виплаті пенсій та грошової допомоги Управління та Дирекція дотримуються вимог Iнструкції про порядок організації оформлення, фінансування та виплати пенсій, грошової допомоги підприємствами поштового зв'язку України, затвердженої наказом Державного комітету зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України від 02.07.1998р. №101/123/67, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.08.1998р. за №494/2934 (z0494-98) (далі - Iнструкція).

Відповідно до п.3.2 договору, Дирекція несе відповідальність за своєчасну та правильну виплату пенсій, в тому числі за дорученнями, згідно діючого законодавства.

Судами встановлено, що з 01.04.2002р. по 31.07.2004р. Ренійською дільницею Iзмаїльського вузла зв'язку Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" проводилась виплата пенсій пенсіонерів Кайр'як М.I. та Кайр'як Л.Є., працівниками Ренійської дільниці Iзмаїльського вузла зв'язку Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" пенсія вказаних пенсіонерів виплачувалась громадянці Чакир М.М. без довіреності.

Відповідно до п. 3 ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , застрахована особа, тобто особа, яка отримує пенсію, зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про власний виїзд за межі держави, чого пенсіонери Кай'ряк Л.Є. та Кай'ряк М.I. не зробили. Обов'язок пенсіонера повідомляти істотні відомості органу, що призначає пенсії, передбачений ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . Цією статтею також встановлено, що у разі невиконання цього обов'язку і безпідставного одержання сум пенсій, пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, зайво отримані суми. Таким чином, відповідальними особами за нарахування пенсій в випадку безпідставності їх нарахування є саме пенсіонери - Кай'ряк Л.Є. та Кай'ряк М.I. В свою чергу, органи Пенсійного фонду нараховували пенсії на користь вказаних осіб, не перевіряючи наявність підстав для подібного нарахування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України (435-15) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 611 ЦК України (435-15) передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно частини 2 ст. 224 ГК України (436-15) під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України (436-15) до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Суди також встановили, що суми пенсій громадян Кай'ряк Л.Є. та Кай'ряк М.I., отримані їхньою донькою Чакир В.М., були передані на їх користь, а в подальшому пенсіонери Кайр'як М.I. і Кайр'як Л.Є. оформили 09.11.2004р. довіреності, за якими уповноважили гр. Чакир В.М. продовжувати отримувати їх пенсії починаючи з 11.05.2003р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що незважаючи на те, що відповідачем, в порушення умов договору були виплачені пенсії іншій особі без доручення пенсіонерів, збитки у Пенсійного Фонду України у зв'язку з цим порушенням, згідно ст. 225 ГК України (436-15) не виникли, а тому позов не підлягає задоволенню, в зв'язку з чим правові підстави для скасування судових актів попередніх інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 та рішення господарського суду Одеської області від 05.11.2007 у справі №17-9/354-06-9692 залишити без змін.