ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2008 р.
№ 10/468-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів:
Кочерової Н.О.
Мележик Н.I.
Черкащенка М.М.
розглянув касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "ЛесМетПром"
на постанову
від 30.01.2008
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі
№ 10/468-07 господарського суду Дніпропетровської області
за заявою
закритого акціонерного товариства "Корпорація
"Дніпромостобуд"
про
по
скасування рішення третейського суду у складі одного
третейського судді Левченко Р.П., створеного для вирішення
конкретного спору сторонами третейської угоди від 10.05.2005
справі
за позовом
до
про
товариства з обмеженою відповідальністю "ЛесМетПром"
закритого акціонерного товариства "Корпорація"
Дніпромостобуд"
стягнення 90 000 грн. збитків
за участю представників сторін:
від заявника не з'явилися
від позивача не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2006 року закрите акціонерне товариство "Корпорація
"Дніпромостобуд" звернулось до господарського суду з заявою про
поновлення строку для подання заяви та скасування рішення
третейського суду від 12.05.2005 у складі одного третейського
судді Левчено Р.П., створеного для вирішення конкретного спору
сторонами третейської угоди від 10.05.2005 по справі за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "ЛесМетПром" до закритого
акціонерного товариства "Корпорація "Дніпромостобуд" стягнення 90
000 грн. збитків.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
09.01.2007, яка постановою суду апеляційної інстанції від
27.03.2007 залишена без змін, відмовлено у прийнятті зазначеної
заяви у зв'язку з пропуском тримісячного строку, передбаченого ст.
51 Закону України "Про третейські суди" ( 1701-15 ) (1701-15)
.
Постановою Вищого господарського суду від 31.05.2007 ухвала
господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2007 та
постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
27.03.2007 у справі № В31/8939 скасовані, а матеріали направлені
до господарського суду Дніпропетровської області для вирішення
питання про прийняття заяви ЗАТ "Корпорація "Дніпромостобуд" до
розгляду.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
19.10.2007 порушено провадження у справі.
Ухвалою цього ж суду від 13.12.2007 (суддя Кощеєв I.М.)
повернуто заяву і додані до неї документи, оскільки господарським
судом у встановлений строк (двічі) не було отримано витребувану
справу з третейського суду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 30.01.2008 (судді: Головко В.Г. -головуючий, Швець В.В.,
Чус О.В.) ухвалу скасовано, справу передано на розгляд до суду
першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу, апеляційний господарський суд виходив з
того, що невиконання вимоги щодо надіслання справи із третейського
суду не залежить від позивача заяви. Крім того зазначав, що ст. 63
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не передбачає повернення заяви та доданих
до неї документів з причин неподання до суду витребуваних доказів.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
"ЛесМетПром" просить скасувати постанову апеляційного
господарського суду та залишити в силі ухвалу господарського суду
першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального і
процесуального права.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх
юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, повертаючи заяву без
розгляду, господарський суд першої інстанції керувався ст. 63
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Проте, частина перша наведеної статті зобов'язує суддю, який
вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну
заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих
до неї документів, і не передбачає повернення заяви та доданих до
неї документів з причин неподання до суду витребуваних доказів.
З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення
господарського спору суддя першої інстанції на етапі порушення
провадження у справі може вчиняти дії по підготовці справи до
розгляду, передбачені статтею 65 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Натомість стаття 75 Господарського процесуального кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
визначає можливість розгляду справи за наявними в ній
матеріалами у випадку, якщо відповідач не надав відзив на позовну
заяву, а також коли не подано документів, витребуваних
господарським судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про третейські
суди" ( 1701-15 ) (1701-15)
рішення третейського суду є остаточним і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. В
частині 3 цієї статті передбачені підстави для оскарження рішення
третейського суду.
Як вбачається, суд першої інстанції не перевіривши підстави
для оскарження рішення третейського суду та не витребувавши
документи, які могли бути покладені в основу майбутнього рішення,
мотивував повернення заяви, невиконанням вимоги щодо надіслання
справи із третейського суду.
Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу суду першої
інстанції про повернення заяви без розгляду, прийшов до
правильного висновку, що виконання вимоги щодо надіслання справи
із третейського суду не залежить від позивача заяви, оскільки
згідно ст. 54 Закону України "Про третейські суди" ( 1701-15 ) (1701-15)
справи зберігаються у третейському суді, який прийняв рішення, або
у компетентному суді, за місцем знаходження виконавчого документа.
Стаття 55 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
визначає
механізм захисту прав і свобод людини і громадянина, відповідно до
якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій
чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право
будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і
свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст. 64 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути
обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Отже, Конституційне право на судовий захист передбачає як
невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених
прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в
належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і
конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному
об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою
правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується
також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
За таких обставин, постанова апеляційного господарського
суду, якою скасована ухвала суду першої інстанції про повернення
позовної заяви без розгляду, відповідає вимогам законодавства і
підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"ЛесМетПром" залишити без задоволення, а постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2008
у справі № 10/468-07 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді Н.Мележик
М.Черкащенко