ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2008 р.
№ 2-25/9789-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г.,
Михайлюка М.В.,
Черкащенко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Фермерського господарства "Валентина" на
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
19 лютого 2008 року у справі № 2-25/9789-2007 Господарського суду
Автономної Республіки Крим за позовом Відкритого акціонерного
товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м.
Київ, до Фермерського господарства "Валентина", Автономна
Республіка Крим, про стягнення 137 778,45 грн.,
за участю представників сторін:
позивача -БерченкоС.А. (дов. № 16/89-07 від 2.11.2007),
відповідача -Молитвеник П.П.(директор); Перець О.I (дов. від
12.02.2008),
В С Т А Н О В И В:
У липні 2007 року позивач ВАТ "Національна акціонерна
компанія "Украгролізинг" звернувся до господарського суду з
позовом до ФГ "Валентина" про стягнення 137 778,45 грн.
Вказував, що 15.03.2001 між Державним лізинговим
підприємством "Украгролізинг", правонаступником якого він є, та
СФГ "Валентина" був укладений договір фінансового лізингу №
1-01-424фл, відповідно до умов якого він (лізингодавець)
зобов'язався набути та передати відповідачу (лізингоодержувачеві)
у строкове, платне користування майно на умовах фінансового
лізингу. При цьому, перелік майна, назва заводів-виробників,
кількість, ціна та вартість майна визначаються в додатках до
Договору.
Посилаючись на порушення відповідачем строків сплати
лізингових платежів та невиконання умов договору в часині викупу
та страхування предмету лізингу, позивач просив стягнути з
відповідача на його користь 22 323,07 грн. основного боргу, 2
952,43 грн. пені, 1 825,54 грн. інфляційних втрат, 544,60 грн. 3%
річних, 54 285,10 грн. штраф за не укладення договору страхування,
1 562,61 грн. штраф за прострочення сплати лізингових платежів
понад 30 днів, 54 285,10 грн. штраф за не викуп майна по
залишковій вартості, а всього: 137 778,45 грн.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
27 листопада 2007 року (суддя Копилова О.Ю.), яке залишене без
змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 19 лютого 2008 року (колегія суддів у складі: Голик
В.С.-головуючий, Горошко Н.П., Борисова Ю.В.) позов задоволено
частково.
Постановлено стягнути з СФГ "Валентина" на користь ВАТ
"Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 22 323,07 грн.
основного боргу, 1 093,24 грн. пені, 54 285,10 грн. штраф за не
укладення договору страхування, 54 285,10 грн. штраф за не викуп
майна по залишковій вартості, 1 562,61 грн. штраф за прострочення
сплати лізингових платежів, 1 825,54 грн. інфляційних, 544,60 грн.
річних, 1 359,20 грн. витрати по сплаті державного мита та 116,40
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
В решті позовних вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовані посиланнями на неналежне виконання
відповідачем зобов'язання з оплати лізингових платежів, що є
підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті боргу, пені,
інфляційних, річних та штрафу.
У касаційній скарзі ФГ "Валентина", посилаючись на
неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального
права, а саме: ст.ст. 218, 219, 230, 231, 233 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
, ст.ст. 257-258, 261, 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та
постановити нове рішення про відмову в позові.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з
таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове
рішення ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
", рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постановлені у справі рішення та постанова зазначеним вимогам
не відповідають.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.03.2001 між
сторонами у справі було укладено договір фінансового лізингу №
1-01-424фл, відповідно до умов якого позивач за актом
приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 46 від
15.05.2001 передав, а відповідач прийняв у строкове платне
користування комбайн зернозбиральний КЗС-09-01 "Славутич",
загальною вартістю 516 600,00 грн., та жниварку для збирання
соняшнику ПЗСС-8, загальною вартістю 26 251,00 грн.
Додатком № 2 до договору фінансового лізингу № 1-01-424фл
визначений графік сплати лізингових платежів за зернозбиральний
комбайн КЗС-09-01 "Славутич", залишкова вартість якого складає 122
456,74 грн.
Додатком № 3 до договору фінансового лізингу № 1-01-424фл
визначений графік сплати лізингових платежів за жниварку для
збирання соняшнику ПЗСС-8.
Строк лізингу становить 5,5 років від дати, що вказана в акті
приймання-передачі № 46 від 15.05.2001.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким
погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач, згідно
п. 3 договору та додатків №№ 2, 3 до нього в період з 27.03.2001
по 12.11.2006 повинен був сплатити суму основного боргу у розмірі
476 702,29 грн., однак дані зобов'язання відповідачем не виконані
в повному обсязі, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в
розмірі 22 323,07 грн.
Проте, погодитись з такими висновками судів в повному обсязі
не можна, оскільки вони є наслідком неповного з'ясування всіх
суттєвих обставин справи в їх сукупності, що є порушенням ст. 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заперечуючи проти позову, відповідач ФГ "Валентина",
посилаючись на акт звірки розрахунків до договору фінансового
лізингу від 15.03.2001 № 1-01-424 фл. та платіжні доручення,
стверджував про те, що він сплачував лізингові платежі відповідно
до умов договору та згідно додатку № 2, яким встановлено графік
сплати лізингових платежів за отриманий на умовах фінансового
лізингу зернозбиральний комбайн "Славутич" КЗС-9-1.
Разом з тим, заперечуючи проти додатку № 3 до договору, яким
встановлено графік сплати лізингових платежів за отриману на
умовах фінансового лізингу жниварку для збирання соняшнику ПЗСС-8,
на який посилається позивач, вказував, що зазначений додаток
підписаний особою, яка не мала на це законних повноважень, тому
сплата лізингових платежів згідно зазначеного додатку ним не
здійснювалась.
Всупереч вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, суди попередніх інстанцій
під час вирішення спору не перевірили доводів відповідача про те,
що додаток № 3 підписаний особою, яка не мала на це законних
повноважень, не з'ясували яким чином розподілялись кошти, які
сплачував відповідач згідно додатку № 2 та не дали належної
правової оцінки доводам відповідача про нарахування 10 % штрафу на
залишкову вартість комбайну, а не на його первинну вартість.
Враховуючи вище викладене, висновки судів попередніх
інстанцій про наявність заборгованості, її обсяги та підстави до
застосування штрафних санкцій не можна вважати обгрунтованими.
За таких обставин та враховуючи, що відповідно до вимог ст.
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду або
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази, колегія Вищого господарського
суду України вважає, що рішення та постанова підлягають
скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно
з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно
оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і
вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки
сторін, і залежно від встановленого правильно застосувати норми
матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та зробити
законний й обгрунтований висновок.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-12 - Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Валентина"
задовольнити частково.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 19 лютого 2008 року та рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 27.11.2007 у справі 2-25/9789-2007
скасувати.
3.Справу 2-25/9789-2007 передати на новий розгляд до
Господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі.
Судді: Дунаєвська Н.Г.
Михайлюк М.В.
Черкащенко М.М.