ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2008 р.
№ 3/504
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака I.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду
державного
майна України по м.Києву
на постанову господарського суду міста Києва від 14.06.2007р.
та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
19.07.2007р.
у справі №3/504
за позовом Регіонального відділення ФДМУ по м.Києву
до 1) Державного комплексного торгівельного підприємства
"Хрещатик";
2) Міжнародного гуманітарного університету
про визнання недійсним договору оренди та виселення,
за участю представників сторін:
від позивача: Євтодьєва I.М. (довіреність у справі),
від відповідача 1: не з'явився,
від відповідача 2: Герасимов Р.О. (довіреність у справі),
ВСТАНОВИВ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по
м.Києву звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до
Державного комплексного торгівельного підприємства "Хрещатик" та
Міжнародного гуманітарного університету і просило суд визнати
недійсним укладений між відповідачами договір від 23.12.2003р.
оренди нежитлового приміщення площею 195 кв.м., розташованого в
будинку №24, літера "А", по вул.Хрещатик в м.Києві, та висилити
відповідача 2 із займаного приміщення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.02.2005р.,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 01.04.2005р., у задоволені позову
відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від
29.06.2005р. рішення та постанова скасовані та ухвалено нове
рішення про задоволення позову: визнано недійсним договір оренди
нежитлового приміщення площею 195 кв.м., розташованого в будинку
№24, літера "А", по вул.Хрещатик в м.Києві, від 23 грудня 2003
року та додаткову угоду від 27 січня 2004 року, укладені між
Державним комплексним торгівельним підприємством "Хрещатик" та
Міжнародним гуманітарним університетом на майбутнє. Зобов'язано
Міжнародний гуманітарний університет звільнити приміщення площею
195 кв.м. в будинку №24, літера "А", по вул. Хрещатик в м.Києві.
Постановою Верховного Суду України від 06.09.2005 р.
постанову Вищого господарського суду України від 29.06.2005р.
залишено без змін.
У грудні 2006 року відповідач 2 - Міжнародний гуманітарний
університет звернувся до Вищого господарського суду України із
заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України
від 29.06.2005р. у справі №3/504 за нововиявленими обставинами і
просив її скасувати, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 01.04.2005р. та рішення господарського
суду міста Києва від 01.02.2005р. у справі №3/504 залишити без
змін та зобов'язати позивача і відповідача 1 з моменту прийняття
рішення суду поновити орендні відносини щодо приміщення площею 195
кв.м. в будинку №24, літера "А", по вул.Хрещатик в м.Києві
відповідно до договору оренди від 23.12.2003р. та додаткових угод
до нього.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.05.2007р.
заяву Міжнародного гуманітарного університету про перегляд за
нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду
України від 29.06.2005р. у справі №3/504 передано на розгляд до
господарського суду міста Києва (а.с.41-44 т.2).
При цьому, вказана ухвала мотивована тим, що факт
неузгодження розміру орендної плати з уповноваженим органом, у
даному випадку -регіональним відділенням Фонду державного майна
України по місту Києву, який покладено в основу постанови суду
касаційної інстанції, заявник (відповідач 2) спростовує наведеними
ним нововиявленими обставинами, а саме погодження розміру орендної
плати Міністерством аграрної політики України безпосередньо з
Фондом державного майна України.
Зважаючи на обмеження, визначені статтею 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України дійшов висновку про
необхідність направлення справи до суду першої інстанції з метою
з'ясування часу погодження розміру орендної плати з Фондом
державного майна України Міністерством аграрної політики України,
яке згідно вимог Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, мало відбутися до прийняття
рішення по суті, тобто до 29.06.2005р.
За наслідками розгляду заяви Міжнародного гуманітарного
університету про перегляд за нововиявленими обставинами постанови
Вищого господарського суду України від 29.06.2005р. у справі
№3/504 господарським судом міста Києва прийнято постанову від
14.06.2007р. (суддя Сівакова В.В.) про скасування постанови Вищого
господарського суду України від 29.06.2005р. у справі 3/504 та
відмову у задоволенні позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
19.07.2007р. (головуючий, суддя Зеленін В.О., судді Рєпіна Л.О.,
Голюк Н.I.) постанову суду першої інстанції від 14.06.2007р.
залишено без змін.
Вказані постанови мотивовані наявністю нововиявлених
обставин, що мають значення для даної справи, які спростовують
твердження позивача про відсутність погодження розміру орендної
плати з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону
України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
,
що є підставою для відмови у задоволенні позову та скасування
постанови Вищого господарського суду України від 29.06.2005р. у
справі №/504.
Не погоджуючись з постановами суду першої інстанції та суду
апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати
як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та
процесуального права, та відмовити у задоволенні заяви
Міжнародного гуманітарного університету про перегляд за
нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду
України від 29.06.2005р. у справі №3/504.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування
судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні
оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що
підлягає задоволенню з таких підстав.
В обгрунтування своєї заяви Міжнародний гуманітарний
університет посилався, зокрема, на лист Міністерства аграрної
політики України від 19.02.2007р. №37-31-15/2488, де зазначено, що
розрахунок орендної плати був узгоджений до ухвалення рішення у
даній справі по суті від 29.06.2005р. органом, уповноваженим
управляти майном орендодавця - Міністерством аграрної політики
України, безпосередньо з Фондом державного майна України. При
цьому, як зазначено у цьому листі, останній повідомив, що
представлені розрахунки орендної плати були розглянуті, вони
здійснені на підставі звітів про незалежну оцінку вартості
об'єктів оренди, прорецензованих і затверджених органом,
уповноваженим управляти зазначеним майном -Міністерством аграрної
політики України і відповідають вимогам Методики розрахунку і
порядку використання плати за оренду державного майна.
Направляючи заяву Міжнародного гуманітарного університету на
розгляд до господарського суду міста Києва, суд касаційної
інстанції у своїй ухвалі вказав, що можливість погодження
Міністерством аграрної політики України розміру орендної плати
безпосередньо з Фондом державного майна України, а не з його
регіональним відділенням, допускається з огляду на відсутність
чіткої регламентації порядку погодження.
Разом з тим, встановлення обставин такого погодження,
виходить за межі повноважень касаційної інстанції, які визначені
ст.111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у зв'язку з чим заяву
Міжнародного гуманітарного інституту було направлено до суду
першої інстанції для з'ясування часу погодження Міністерством
аграрної політики України розміру орендної плати з Фондом
державного майна України.
Проте, під час розгляду даної справи заявником не було надано
доказів погодження розміру орендної плати безпосереднього з Фондом
державного майна України, що мало істотне значення для правильного
вирішення даного спору. Цей факт як судом першої, так і судом
апеляційної інстанції залишено поза увагою, у зв'язку з чим їх
висновки про наявність підстав для скасування постанови Вищого
господарського суду України від 29.06.2005р. та ухвалення нового
рішення про відмову у задоволенні позову та скасування постанови
Вищого господарського суду України від 29.06.2005р. у справі
№/504, не грунтуються на матеріалах справи.
Посилання заявника на інші обставини, які він вважає
нововиявленими, колегія суддів відхиляє, оскільки вони вже були
предметом розгляду господарським судом.
Враховуючи наведене, оскаржувані постанови суду першої
інстанції та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, заява
Міжнародного гуманітарного університету про перегляд постанови
Вищого господарського суду України від 29.05.2005р. - залишенню
без задоволення, а постанова суду касаційної інстанції - залишенню
без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11, 112-114
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія
суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного
майна України по м.Києву задовольнити.
2. Постанову господарського суду міста Києва від 14.06.2007р.
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
19.07.2007р. у справі №3/504 скасувати.
3. Заяву Міжнародного гуманітарного університету про перегляд
за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду
України від 29.06.2005р. у справі №3/504 залишити без задоволення,
а постанову Вищого господарського суду України від
29.06.2005р. -без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя I.М.Васищак
Суддя В.М.Палій