ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2008 р.
№ 45/450
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Шевчук С.Р. (доповідач)
Суддів
Бернацької Ж.О.
Воліка I.М.
розглянувши касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський механічний
завод"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2008р.
у справі
№ 45/450
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський механічний
завод"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича
компанія "Ювіт-ХХI"
про
стягнення 40361,31 грн.
та за зустрічним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича
компанія "Ювіт-ХХI"
до
Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський механічний
завод"
про
стягнення 40361,31 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з'явились
- відповідача: Мольченко В.Г. дов. №3 від 26.09.2007р.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2006р. відкрите акціонерне товариство "Ніжинський
механічний завод" звернулося до господарського суду міста Києва з
позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю
"Науково-виробнича компанія "Ювіт-ХХI" 40361,31 грн. боргу по
договору від 24.09.2004р.
В процесі розгляду даного позову товариство з обмеженою
відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Ювіт-ХХI" заявило
зустрічні вимоги про стягнення з відкритого акціонерного
товариства "Ніжинський механічний завод" 40361,31 грн. пені за
порушення зобов'язань по договору від 24.09.2004р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.11.2006р.
(суддя Балац С.В.) у задоволенні як первісного так і зустрічного
позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
22.01.2008р. (головуючий Смірнова Л.Г., судді Коротун О.М.,
Калатай Н.Ф.) вказане рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями позивач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм
матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та
прийняти нове рішення про задоволення первісного позову та відмову
в задоволенні зустрічного позову.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України Шульги О.Ф. від 26.03.2008р. №02-12/103 у зв'язку з
перебуванням на лікарняному судді Владимиренко С.В. змінено
колегію суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого
Шевчук С.Р., суддів Бернацької Ж.О., Воліка I.М.
Позивач не реалізував процесуальне право на участь у судовому
засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його
проведення був повідомлений належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку
встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність
застосування господарським судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що між ВАТ
"Ніжинський механічний завод" та TOB "НВК "Ювіт-ХХI" 24.09.2004
було укладено договір № 011/04, згідно умов якого замовник (TOB
"НВК "Ювіт-ХХI") доручив, а виконавець (ВАТ "Ніжинський механічний
завод") прийняв на себе обов'язок по виготовленню та випробуванню
механічних збірних деталей, в обсягах та в кількості, вказаних в
додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору
(підпункт 1.1. пункту 1 договору).
Відповідно до підпункту 4.2. пункту 4 договору по закінченню
робіт виконавець повідомляє замовника про це, після чого сторони
складають двосторонній акт приймання та здачі робіт у двох
екземплярах, по одному для кожної з сторін.
11.10.2004 між сторонами укладено додаткову угоду до
договору, якою визначено ціну договору у розмірі 356422,21 грн. та
встановлено обов'язок замовника сплатити 60% вартості замовлених
виробів протягом 10 днів з моменту підписання додаткової угоди, а
решта 40% вартості сплачуються по готовності замовлення (пункти 1,
2 додаткової угоди від 11.10.2004).
В пункті 3 зазначеної додаткової угоди встановлено, що строк
виготовлення виробів становить 2,5 місяців з моменту отримання 60%
оплати.
На виконання вищезазначеної угоди TOB "НВК "Ювіт-ХХI",
платіжним дорученням від 28.04.2005 №66, перерахувало на рахунок
ВАТ "Ніжинський механічний завод" 163954,00 грн. (близько 46%).
27.04.2005 між сторонами знову укладено додаткову угоду до
договору, відповідно до якої ціна договору збільшена до 409885,54
грн.
TOB "НВК "Ювіт-ХХI", платіжним дорученням від 26.08.2005 №164
перерахувало на рахунок ВАТ "Ніжинський механічний завод"
245931,54грн., що разом з попереднім платежем становить
409885,54грн., тобто 100% ціни договору.
Таким чином, враховуючи умови договору та 100% проплату, ВАТ
"Ніжинський механічний завод" зобов'язаний був виконати свої
зобов'язання за договором по виготовленню виробів до 10.11.2005
включно.
18.04.2006 між сторонами укладено додатковий договір, яким
внесено зміни до додаткової угоди № 1 та визначено ціну договору у
розмірі 493861,09 грн.
TOB "НВК "Ювіт-ХХI", платіжними дорученнями від 31.08.2005
№189 перерахувало на рахунок ВАТ "Ніжинський механічний завод"
30000,00грн., а платіжним дорученням від 27.04.2006 №50 -
13614,24грн., що разом становить 453499,78грн., тобто TOB "НВК
"Ювіт-ХХI" сплачено близько 91,82% від ціни договору.
Отже, ТОВ "НВК "Ювіт-ХХI" виконало свої зобов'язання щодо
проведення попередньої оплати у розмірі 60% ціни договору, тоді як
відповідач, своїх зобов'язань по виготовленню виробів вчасно та
належним чином не виконав.
Відповідно до товарно-транспортних накладних №86 та №87 від
20.04.2006, а також довіреностей серії ЯЛН №924317 та №924318 від
17.04.2006 ВАТ "Ніжинський механічний завод" відвантажило, а TOB
"НВК "Ювіт-ХХI" отримало продукцію на загальну суму 493861,10грн.
лише 20.04.2006р., що також підтверджується складеним сторонами
актом приймання-передачі продукції від 20.04.2006.
Листом №014/06 від 21.04.2006 TOB "НВК "Ювіт-ХХI" гарантувало
провести кінцевий розрахунок за отримані вироби протягом 10 днів
після відвантаження виробів.
27.04.2006 TOB "НВК "Ювіт-ХХI повідомило ВАТ "Ніжинський
механічний завод" про те, що у зв'язку з простроченням останнім
виконання робіт за договором йому нараховано пеню у розмірі
40361,31грн.
22.05.2006р. ВАТ "Ніжинський механічний завод" звернулося до
TOB "НВК "Ювіт-ХХI" з вимогою перерахувати заборгованість у
розмірі 40361,31грн., на яку отримало відмову, з посиланням на те,
що розрахунок за договором здійснено у повному обсязі, а
40361,31грн. утримано в якості пені за прострочені строки поставки
виробів, відповідно до умов договору.
Посилаючись на неналежне виконання TOB "НВК "Ювіт-ХХI" умов
договору щодо розрахунку за виготовлені вироби ВАТ "Ніжинський
механічний завод" звернулося до господарського суду міста Києва з
вимогою про стягнення з TOB "НВК "Ювіт-ХХI" 40361,31грн. основного
боргу.
12.10.2006р. TOB "НВК "Ювіт-ХХI" надало ВАТ "Ніжинський
механічний завод" заяву про зарахування зустрічних однорідних
вимог в сумі 40361,31грн., з якою не погодилось ВАТ "Ніжинський
механічний завод". Тому TOB "НВК "Ювіт-ХХI" подало зустрічний
позов про стягнення 40361,31грн. пені, посилаючись на те, що ВАТ
"Ніжинський механічний завод" порушило умови договору, тому
штрафні санкції нараховані правомірно. Також позивач за зустрічним
позовом посилався на те, що в силу вимог ст. 601 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
господарське зобов'язання на підставі заяви про
зарахування зустрічних позовних вимог є припиненим.
Відповідно до статей 11, 509 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір є
підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань),
які мають виконуватися належним чином і в установлений строк
відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова
від виконання зобов'язання не допускаються (стаття 525 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
).
Статтею 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники
господарських відносин повинні виконувати господарські
зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових
актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання
зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно
ставляться.
Оскільки TOB "НВК "Ювіт-ХХI" зобов'язаний сплатити ВАТ
"Ніжинський механічний завод" 493861,09 грн., а на момент розгляду
даної справи сплатило лише 453499,78грн., заборгованість за
первісним позовом становить 40361,31грн.
Разом з цим, судами встановлено, що ВАТ "Ніжинський
механічний завод" зобов'язаний був виконати умови договору у строк
до 10.11.2005, проте фактично виконало свої зобов'язання лише
20.04.2006. Тобто ВАТ "Ніжинський механічний завод" також порушило
умови договору, що є підставою для застосування наслідків
порушення зобов'язання, встановлених в п.п. 6.2 п. 6 договору,
зокрема у вигляді стягнення пені, яка згідно розрахунку позивача
по зустрічному позову становить 40361,31 грн.
Отже, між сторонами виникли зустрічні грошові вимоги, строк
виконання, яких настав і про зарахування яких ТОВ
"Науково-виробнича компанія "Ювіт-ХХI" зверталось в порядку ст.
601 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 203 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
до ВАТ
"Ніжинський механічний завод".
Згідно статті 601 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання
припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк
виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не
встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї
із сторін.
Частинами третьою та п'ятою статті 203 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що господарське зобов'язання припиняється
зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або
строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для
зарахування достатньо заяви однієї сторони. Не допускається
зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить
застосовувати строк позовної давності і цей строк минув, а також в
інших випадках, передбачених законом.
У зв'язку з наведеним та враховуючи, що заявлені вимоги є
однорідними (предметом обох вимог є грошові кошти) і TOB "НВК
"Ювіт-ХХI" зверталося до ВАТ "Ніжинський механічний завод" з
заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі
40361,31грн., суди дійшли висновку, що вимоги, які є предметом
розгляду у даній справі вважаються зарахованими, а зобов'язання
припиненими, тому відсутні підстави для задоволення позовів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
вказані висновки попередніх судових інстанцій зроблені з
дотриманням вимог ст. ст. 4-3, 4-7, 43, 84, 107 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин
справи та правильного застосування законодавства під час розгляду
справи.
Посилання скаржника на порушення судами вимог ст. 22 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не знайшло свого підтвердження, оскільки із
самої заяви вбачається, що ВАТ "Ніжинський механічний завод"
просило збільшити розмір позовних вимог за рахунок пред'явлення
додаткових позовних вимог, а не змінити предмет позову.
Також є безпідставним посилання скаржник на неправомірність
застосування до нього такого виду відповідальності як пеня.
Умовами договору, який підписаний скаржником, передбачено такий
вид відповідальності як пеня за порушення строків виготовлення
робіт по договору і це не суперечить чинному законодавству.
Щодо інших доводів касаційної скарги, то вони не спростовують
вказаних висновків суду, та, крім того, пов'язані з переоцінкою
доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.
З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст.
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського
суду України не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі
рішень, які відповідають матеріалам справи та чинному
законодавству.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України.
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Ніжинський механічний завод" залишити без задоволення, а
постанову Київського апеляційного господарського суду від
22.01.2008 у справі №45/450 залишити без змін.
Головуючий Шевчук С.Р.
С у д д я Бернацька Ж.О.
С у д д я Волік I.М.