ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     27 березня 2008 р.
 
     № 20/341-07
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючий суддя : Данилова Т.Б.
 
     суддів: Шаргало В.I., Мачульський Г.М.
 
     розглянувши матеріали касаційної скарги
 
     державного підприємства "Придніпровська залізниця"
 
     на рішення
 
     господарського    суду    Дніпропетровської    області    від
19.12.2007р.
 
     у справі
 
     господарського суду
 
     №20/341-07
 
     Дніпропетровської області
 
      за позовом
 
     відкритого акціонерного товариства  "Дніпропетровський  завод
металоконструкцій ім. I.В.Бабушкіна"
 
     до
 
     1) державного підприємства "Придніпровська залізниця"
 
     2) відкритого акціонерного товариства "Укрстальконструкція"
 
     про
 
     за участю представників сторін:
 
     позивача -
 
     відповідача 1-
 
     відповідача 2-
 
     стягнення 31 773,32грн.
 
     не з'явився
 
     пр. Селяков О.В. -дов. №62 від 01.01.08р.
 
     пр. Кравчук Д.О. -дов. №01-194 від 11.02.08р.
 
     Розпорядженням №02-12.2/105  від  26.03.2008р.  у  зв'язку  з
відпусткою судді Першикова Є.В. та лікарняним  судді  Ходаківської
I.П. змінено склад колегії суддів у справі №20/341-07  призначеної
до розгляду у складі -  головуючий  суддя  -Першиков  Є.В.,  судді
Данилова  Т.Б.,  Ходаківська  I.П.,  утворено  колегію  суддів   в
наступному складі: головуючий суддя -Данилова Т.Б., судді  Шаргало
I.В., Мачульський Г.М.
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
     У  листопаді  2007  року  відкрите   акціонерне   товариство"
Дніпропетровський  завод  металоконструкцій   ім.   I.В.Бабушкіна"
звернулось до  господарського  суду  Дніпропетровської  області  з
позовом до державного підприємства "Придніпровська  залізниця"  та
відкритого  акціонерного  товариства   "Укрстальконструкція"   про
стягнення з відповідача-1  на  користь  позивача  31773,32грн.  за
недостачу продукції, а також судових витрат.
 
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від
19.12.2007р. (суддя Пархоменко  Н.В.)  позовні  вимоги  задоволено
частково, стягнуло з відповідача-1 вартість недостачі продукції  в
розмірі 31 124,28грн., а також  судові  витрати.  В  решті  позову
відмовлено.
 
     В апеляційному порядку справа не переглядалась.
 
     В касаційній  скарзі  державне  підприємство  "Придніпровська
залізниця" просить рішення по справі скасувати, а справу направити
на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області,
посилаючись на неправильне застосування норм  матеріального  права
судом першої інстанцій  при  прийнятті  оскаржуваного  рішення,  а
саме:  неврахування  0,5%  норми  природної  втрати   та   похибки
визначення маси вантажу.
 
     Заслухавши   пояснення   присутніх   в   судовому   засіданні
представників  сторін,  перевіривши  наявні  матеріали  справи  на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи  та  повноти
їх встановлення в рішенні, колегія  суддів  вважає,  що  касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,  касаційна
інстанція  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій  норм
матеріального та процесуального права.
 
     Судом  першої  інстанції  встановлено  і  це  підтверджується
матеріалами справи, що 26.08.2005р. відкрите акціонерне товариство
"Дніпропетровський завод металоконструкцій ім.  I.В.Бабушкіна"  та
відкрите  акціонерне   товариство   "Укрстальконструкція"   уклали
договір №05/37/475 на поставку металопродукції.
 
     На виконання  вищезазначеного  договору  відкрите  акціонерне
товариство "Укрстальконструкція" зобов'язалось поставити  позивачу
відповідно до специфікації №16 від 29.03.2007р. швелер 16П Ст.3пе5
в кількості 60 930кг і балку  14  Ст.3пе5  в  кількості  3  080кг,
вантажовідправником     є     "Українська     гірничо-металургійна
компанія -Дніпропетровськ".
 
     Відповідно до залізничної накладної №46833410 від  31.03.07р.
вантажовідправник         "Українська         гірничо-металургійна
компанія -Дніпропетровськ" відвантажив на  адресу  позивача  сталь
сортову в напіввагоні №67184713.
 
     Судом першої  інстанції  встановлено,  що  вагон  з  вантажем
03.04.2007р.   прибув   на    станцію    призначення    Кайдакська
Придніпровської залізниці і при прийманні продукції було  виявлена
недостача металопродукції -швелеру 16П Ст.3пе5 - 8 322кг, а також,
що при видачі вагону був складений  комерційний  акт  №437826  від
05.04.2007р., який було складено в доповнення  до  акту  загальної
форми станції  Верховцево  Придніпровської  залізниці  №68  р  від
03.04.2007р. про пошкоджену пачку. При комісійній  видачі  вантажу
вантажоодержувачу на підставі вищевказаного акту  загальної  форми
виявлено недостачу вантажу в кількості 8 322кг.
 
     В комерційному акті зазначено, що завантаження  нижче  бортів
1500мм в один штабель, в три  яруси  поперечні  ув'язки  в  пачках
ослаблені, маркування в  трьох  місцях  по  торцям  і  в  середині
вантажу.  Пошкоджена  пачка  знаходиться  в  верхньому  ярусі   по
середині вагону, тому відповідальність за  недостачу  обгрунтовано
покладено на залізницю.
 
     Відповідно до статті 909 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          за  договором
перевезення  вантажу  одна  сторона  (перевізник)   зобов'язується
доставити довірений їй другою стороною  (відправником)  вантаж  до
пункту  призначення  та  видати  його  особі,  яка  має  право  на
одержання  вантажу(одержувачеві),  а   відправник   зобов'язується
сплатити  за  перевезення  вантажу  встановлену   плату.   Договір
перевезення  вантажу  укладається  у  письмовій  формі.  Укладення
договору   перевезення    вантажу    підтверджується    складанням
транспортної  накладної   (коносамента   або   іншого   документа,
встановленого транспортними кодексами (статутами).
 
     Згідно  статті  908  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          загальні  умови
перевезення   визначаються   цим   Кодексом,   іншими    законами,
транспортними кодексами  (статутами)  іншими  нормативно-правовими
актами та правилами, що видаються відповідно до них.
 
     Судом першої інстанції встановлено, що  відповідно  до  п.113
Статуту  залізниць  України  за  незбереження  (втрату,   нестачу,
псування  і  пошкодження)  прийнятого   до   перевезення   вантажу
залізниці несуть відповідальність у  розмірі  фактично  заподіяної
шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження
виникли з не залежних від них причин.
 
     За приписами п.114  Статуту  залізниця  відшкодовує  фактичні
збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а  саме:
за втрату чи недостачу  -у  розмірі  дійсної  вартості  втраченого
вантажу чи його недостачі (а саме за ціною вантажовідправника).
 
     Пунктом  27  Правил  видачі   вантажів   (розділ   8   Правил
перевезень), затверджених Наказом Міністерства транспорту  України
від 21.11.2000р. №644 ( z0861-00 ) (z0861-00)
         зареєстрованих  в  Міністерстві
юстиції  24.11.2000р.  за  №862/5083,   встановлено,   що   вантаж
вважається  доставленим  без  утрати,  якщо  різниця  між   масою,
вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та  масою,
визначеною на станції призначення, не  перевищує  норми  природної
втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
 
     При видачі вантажів,  маса  яких  унаслідок  їх  властивостей
зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної
втрати та граничного розходження визначення маси нетто)  становить
0,5 відсотка маси всіх інших вантажів, в тому числі сталь.
 
     Колегія суддів Вищого господарського  суду  України  не  може
погодитись  з  рішенням  суду  першої  інстанції,   оскільки   при
прийнятті  оскаржуваного  рішення  судом   першої   інстанції   не
враховано показник  0,5%  норми  природної  втрати  та  граничного
розходження при визначенні маси нетто при визначенні розміру суми,
яка підлягає до стягнення,  що  є  порушенням  норм  матеріального
права.
 
     Статтею  111-7  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
           передбачено,   що
переглядаючи  у  касаційному  порядку  судові  рішення,  касаційна
інстанція  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції  норм
матеріального і процесуального права.
 
     Касаційна інстанція не має права  встановлювати  або  вважати
доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу  одних
доказів над іншими, збирати нові докази або  додатково  перевіряти
докази.
 
     За результатами перевірки у касаційному порядку  встановлено,
що фактичні обставини, які входять до предмету доказування  у  цій
справі,  з'ясовані  судом  першої  інстанції,  але  не  врахований
показник 0,5% норми природної втрати та граничного розходження при
визначенні  маси  нетто,  тому  суд  касаційної  інстанції  дійшов
висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції
та  передачу  справи  на  новий  розгляд  до  господарського  суду
Дніпропетровської області.
 
     Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.111-5,  111-7,  111-9,
111-11,  111-12  Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну  скаргу  державного  підприємства   "Придніпровська
залізниця" задовольнити.
 
     Рішення господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
19.12.2007р. у справі №20/341-07 скасувати, а справу  передати  на
новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
 
     Головуючий Т. Данилова
 
     Судді В. Шаргало
 
     Г. Мачульський