ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2008 р.
№ 13/587-37/397-8/485/07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
Дерепи В.I.,
суддів
Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
державного підприємства "Національна акціонерна енергогенеруюча
компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу
"Запорізька атомна електрична станція"
на
рішення господарського суду Запорізької області від
22.11.2007 року
у справі
№ 13/587-37/397-8/485
за позовом
відкритого акціонерного товариства "Електропівденмонтаж-3"
до
державного підприємства "Національна акціонерна
енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого
підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"
про
стягнення 124 662,20 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача -Младенова Л.О.
відповідача -Лєбєдєв О.С.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22
листопада 2007 року (суддя I.Попова) позов задоволено частково,
стягнуто з відповідача 45 913,92 грн. заборгованості та 25 447,40
грн. інфляційних за невиконання зобов'язань по оплаті виконаних
підрядних робіт. В іншій частині позову відмовлено за
недоведеністю.
В касаційній скарзі державне підприємство "Національна
акціонерна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі
відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція",
не погоджуючись з прийнятим по справі судовим актом, просить його
скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального та процесуального права, а справу передати на новий
розгляд до місцевого господарського суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши
матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування господарським судом Запорізької області
норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного
спору, і з урахуванням меж перегляду справи в касаційній
інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
боржник не звільняється від відповідальності за
неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке
припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На підставі договору підряду від 28 листопада 2001 року № 38
КРЄ-2001, укладеного між державним підприємством "Національна
акціонерна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі
відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"
та відкритим акціонерним товариством "Електропівденмонтаж-3",
останній зобов'язався виконати на власний ризик, власними та
залученими силами всі передбачені замовленням електромонтажні
роботи по системі контролю за роботою свердловин госп.питного
водопостачання ВП ЗАЕС (СМ № 2-1-1/2/Р), здати об'єкт в
експлуатацію відповідачу, усунути недоробки, які виникнуть в межах
гарантійних строків експлуатації об'єкта з підстав неякісного
виконання робіт, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити
вартість виконаних підрядних робіт.
Статтею 332 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник)
зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням
другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та
оплатити виконану роботу.
Зобов'язанням в силу статті 509 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)
зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну
дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити
гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право
вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання
виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,
позивач в грудні 2001 року та березні 2003 року виконав для
відповідача підрядні роботи на загальну суму 100 260 грн., що
підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за
формою № КБ-3 за грудень 2001 року на суму 89 672,40 грн. та за
березень 2003 року на суму 10 587,60 грн., які були прийняті
відповідачем за актом приймання виконаних підрядних робіт за
формою № КБ-2 за грудень 2001 року та березень 2003 року. Проте
відповідач за виконані підрядні роботи з позивачем не
розрахувався.
Колегія суддів також вважає, що у даному випадку
господарський суд правильно визначив початок перебігу строку
позовної давності, а саме, з 01.10.2004 року -дати підписання акта
звірки взаєморозрахунків, що свідчить про визнання відповідачем
свого боргу перед ВАТ "Електропівденмонтаж-3" в сумі 100 260 грн.
та переривання перебігу позовної давності. Оскільки позивач
звернувся до господарського суду 04.07.2005 року, слід визнати
правомірним висновок господарського суду про подання позову в
межах встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
строку давності.
В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу
з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,
якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим
зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так
само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється
незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором
відповідний захід відповідальності.
Таким чином, враховуючи проведення 26.07.2005 року між
сторонами взаємозаліку на суму 53 507,88 грн., господарський суд
Запорізької області правомірно дійшов висновку про необхідність
стягнення з відповідача 45 913,92 грн. заборгованості та 25 447,40
грн. інфляційних за період з липня 2003 року до 2005 року (з
урахуванням взаємозаліку) за невиконання зобов'язань по оплаті
виконаних підрядних робіт.
Iнші посилання скаржника в обгрунтування касаційної скарги
також не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються
висновками суду.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції,
колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її
обставини були встановлені господарським судом на підставі
всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів,
висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна
юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Запорізької області від 22
листопада 2007 року у справі № 13/587-37/397-8/485/07 залишити без
змін, а касаційну скаргу державного підприємства "Національна
акціонерна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі
відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" -
без задоволення.
Головуючий, суддя
В.Дерепа
Суддя
Б.Грек
Суддя
Л.Стратієнко