ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     26 березня 2008 р.
 
     № 28/194-07 ( rs1171964 ) (rs1171964)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Перепічая В.С. (головуючого),
 
     Вовка I.В.,
 
     Гончарука П. А.,
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю Футбольний  Клуб  "Дніпро"
на постанову Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду
від 22.11.2007 року у справі № 28/194-07 ( rs1171964 ) (rs1171964)
         за  позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю Футбольний  Клуб  "Дніпро"
до Товариства з  обмеженою  відповідальністю  проектно-будівельної
фірми   "Стройкомплекс"   про   розірвання   договору,   стягнення
заборгованості та зобов'язання вчинити дії,
 
                       У С Т А Н О В И В:
 
     У березні 2007 року позивач звернувся до господарського  суду
Дніпропетровської області з позовною  заявою  до  відповідача  про
розірвання договору підряду від  26.05.2006  року  №  П-035.06-ЭП,
стягнення здійсненої попередньої оплати в сумі 79 071 грн. та пені
в  сумі  1  265,12  грн.  і  зобов'язання  повернути  передані  за
накладною  №1  від  19.10.2006  року   документи   у   зв'язку   з
простроченням виконання робіт в порушення зазначеного договору.
 
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від
22.06.2007 року в позові відмовлено.
 
     Постановою  Дніпропетровського  апеляційного   господарського
суду від 22.11.2007 року зазначене рішення суду  першої  інстанції
залишено без змін.
 
     У касаційній скарзі позивач вважає, що судом  порушено  норми
матеріального права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати
та позов задовольнити.
 
     Відзив  на  касаційну  скаргу  від  відповідача  до  суду  не
надходив.
 
     Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті  в  ній
судові рішення,  суд  вважає,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
     Як  вбачається  з  матеріалів  справи,  26.05.2006  року  між
сторонами було укладено договір № П-035.06-ЭП,  за  умовами  якого
позивач (замовник) доручає, а відповідач (виконавець)  приймає  на
себе зобов'язання виконати згідно діючих норм та правил,  а  також
завдання на проектування  "Ескізний  проект"  з  візуалізацією  та
градобудівельним    обгрунтуванням     об'єкту:     "Реконструкція
спортивного комплексу ФК  "Дніпро"  по  вул.  Єрмолаєвої,51  в  м.
Дніпропетровську.
 
     Відповідно   п.1.3   договору    виконавець    зобов'язується
приступити до  виконання  роботи  з  дати  зарахування  авансового
платежу в розмірі вказаному в п.3.1 договору.
 
     Згідно п.1.4.договору зміст, строки виконання основних етапів
та строк здачі  робіт  визначається  календарним  планом,  який  є
невід"ємною  частиною   договору   (додаток   №3   до   договору).
Корегування строків виконання робіт допускається за згодою  сторін
та обумовлюється додатковою угодою до договору.
 
     В п.3.1 договору визначено, що замовник протягом 5-ти днів  з
моменту підписання договору перераховує виконавцю аванс в  розмірі
50% від загальної вартості проектних робіт -65 893,00, окрім того,
20% ПДВ- 13 178,60 грн., всього 79 071,60 грн.
 
     26.05.2006  року  позивачем  на   адресу   відповідача   було
перераховано як передоплата за спірним договором 79 071 грн., а не
79 071,60 грн. як передбачено п.3.1 договору.
 
     Предметом даного судового  розгляду  є  вимоги  позивача  про
розірвання  договору  підряду,  стягнення  здійсненої  попередньої
оплати і пені та  зобов'язання  повернути  передані  за  накладною
документи у зв'язку з простроченням виконання  робіт  в  порушення
зазначеного договору.
 
     За вимогами ст.ст.887,888 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         за  договором
підряду на  проведення  проектних  та  пошукових  робіт  підрядник
зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або  іншу
технічну  документацію  та  (або)  виконати  пошукові  роботи,   а
замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
 
     За договором підряду на  проведення  проектних  та  пошукових
робіт замовник  зобов'язаний  передати  підрядникові  завдання  на
проектування, а також інші вихідні дані, необхідні  для  складання
проектно-кошторисної документації. Завдання на  проектування  може
бути підготовлене за дорученням  замовника  підрядником.  У  цьому
разі  завдання  стає  обов'язковим  для  сторін  з  моменту   його
затвердження замовником.
 
     Ст.  889  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
           передбачено,що   замовник
зобов'язаний,  якщо  інше  не  встановлено  договором  підряду  на
проведення проектних пошукових  робіт;  1)  сплатити  підрядникові
встановлену ціну  після  завершення  усіх  робіт  чи  сплатити  її
частинами після завершення  окремих  етапів  робіт  або  в  іншому
порядку, встановленому договором або законом; 3) надавати  послуги
підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі  та
на умовах, встановлених договором;
 
     Судом  встановлено,  що  мало  місце  невиконання  замовником
обов'язків за  договором  підряду  яке  призвело  до  неможливості
виконання договору підрядником, і це  підтверджується  матеріалами
справи.
 
     Згідно ст. 851 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         підрядник має  право  не
розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник  не
надав матеріалу, устаткування або річ, що  підлягає  переробці,  і
цим створив неможливість виконання договору підрядником.
 
     До  того  ж,  заявлені   вимоги   про   розірвання   договору
обгрунтовано ч. 2 ст. 849 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  за  якою,  якщо
підрядник своєчасно не розпочав роботу або  виконує  її  настільки
повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим,  замовник
має  право  відмовитися   від   договору   підряду   та   вимагати
відшкодування збитків.
 
     Таким чином, суди обгрунтовано не мали підстав для розірвання
спірного договору підряду.
 
     Відповідно до ст.33 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          кожна  сторона
повинна довести ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на
підставу своїх вимог і заперечень.
 
     Отже, суд першої інстанції  дійшов  правильного  висновку,  з
яким погодився і апеляційний господарський  суд,  про  відсутність
правових підстав для  задоволення  заявлених  вимог  у  зв'язку  з
недоведеністю та обгрунтовано відмовив у позові.
 
     Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
 
     За таких  обставин,  оскаржені  судові  рішення  відповідають
матеріалам справи та вимогам закону, і тому  підлягають  залишенню
без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
 
     З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України
 
     П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну  скаргу  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
Футбольний Клуб "Дніпро" залишити  без  задоволення,  а  постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2007
року -без змін.
 
     Головуючий суддя В.Перепічай
 
     Судді I. Вовк
 
     П. Гончарук