ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2008 р.
№ 12/443пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка I.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного господарського суду
від 04.12.2007 року у справі № 12/443пд за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, третя особа- Виконавчий комітет Луганської міської ради,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітспецбуд №2" про
визнання договору дійсним,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2007 року позивач звернувся до господарського суду
Луганської області з позовною заявою до відповідача про визнання
дійсним договору міни корпоративних прав на частку в товаристві з
обмеженою відповідальністю від 12.04.2006 року і зобов'язання
державного реєстратора внести зміни до Єдиного державного реєстру
про наявність частки у зв'язку з ухиленням від нотаріального
посвідчення цієї угоди та її частковим виконанням.
Рішенням господарського суду Луганської області від
23.10.2007 року в позові відмовлено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
04.12.2007 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено
без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено і
неправильно застосовано норми матеріального та процесуального
права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати та позов
задовольнити.
Відзиви на касаційну скаргу від відповідача та третіх осіб до
суду не надходили.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті
у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Доповідач -Вовк I.В.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач і відповідач є
учасниками товариств з обмеженою відповідальністю "Монолітспецбуд
№2" та "Механізатор".
Частка позивача в статутному фонді ТзОВ "Монолітспецбуд №2"
складає 14%, відповідача -14%, і в статутному фонді ТзОВ
"Механізатор" частка позивача складає -17,5%, а частка
відповідача -30%.
12.04.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено
договір міни корпоративних прав, за умовами якого відповідач
зобов'язався вийти зі складу засновників ТзОВ "Монолітспецбуд №2"
та передати позивачу частку в статутному фонді, що складає 14%, а
позивач у свою чергу зобов'язався передати відповідачу свою частку
в розмірі 17% у статутному фонді ТзОВ "Механізатор".
Сторони в договорі передбачили його нотаріальне посвідчення.
Відповідно до ст.220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
у разі
недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення
договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що
підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або
часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його
нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не
вимагається.
Судом встановлено, що не відбулося повного або часткового
виконання спірного договору, і це підтверджується матеріалами
справи.
Таким чином, суди обгрунтовано не мали правових підстав для
визнання спірного договору дійсним.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з
яким погодився й суд апеляційної інстанції, про відсутність
правових підстав для визнання дійсним спірного договору й
обгрунтовано відмовив в позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, оскаржені судові рішення відповідають
матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню
без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
постанову Луганського апеляційного господарського суду від
04.12.2007 року - без змін.
Головуючий суддя В. Перепічай
Судді I. Вовк
П.Гончарук