Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Разводової С.С.

Катеринчук Л.Й.

за участю представників : ПП "Ферокс ТМ" -Гладишенка М.І.; ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" -Климова О.Ю.,

Козловського Л.М. та Чудного О.С., Шарапанюка О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс"

на ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.08.2006 р. по справі № 5/198-06 за заявою Приватного підприємства "Ферокс ТМ" до Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" про визнання банкрутом, -

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.06.2006 р. було порушено провадження по справі № 5/198-06 про банкрутство приватного підприємства ЗАТ Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс", відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Вінницької області від 08.08.2006 р. по справі №5/198-06 визнано боржника - ЗАТ Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 31 серпня 2006 р. /суддя В.Бенівський/ затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, боржника -ЗАТ Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" ліквідовано, провадження по справі № 5/198-06 припинено.

В касаційній скарзі та поясненнях до неї, боржник - Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.08.2006 р., посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

В поясненнях на касаційну скаргу кредитор - Приватне підприємство "Ферокс ТМ" просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства.

Представником Чудним О.С., який діє на підставі доручення від 12 травня 2006 р., підписаного Головою правління ЗАТ "НВП "Медінжсервіс" Шарапанюком О.Є., до Вищого господарського суду України від імені ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" подано заяву про відмову від касаційної скарги на ухвалу господарського суду Вінницької обл. від 31.08.2006 р.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що відмова від касаційної скарги не може бути прийнята судом з підстав, передбачених ч.6 ст. 22 ГПК України, так як така відмова протирічить законодавству та порушує права і охоронювані законом інтереси сторін.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ліквідатор боржника ОСОБА_1 23.08.2006 р. подала до суду першої інстанції звіт та ліквідаційний баланс банкрута, який свідчить про відсутність будь-якого майна та грошових коштів у ЗАТ Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс", у ліквідаційному балансі боржника відображені лише пасиви боржника, також не було виявлено кредиторів боржника.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ліквідатором боржника ОСОБА_1, проведено у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) порядку ліквідаційну процедуру банкрута, а саме, отримано відповіді на запити від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бершадському районі про те, що боржник у відділенні Фонду станом на 21.08.2006 р. не зареєстрований, звітність не надає, від Бершадського МРЕВ ДАІ у Вінницькій області про те, що станом на 22.08.2006 р. за ЗАТ Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" транспортних засобів не значиться, від Тульчинського міжрайонного БТІ про те, що за боржником станом на 21.08.2006 р. об'єктів нерухомого майна на праві власності не зареєстровано, від Київського головного управління Приватбанку про те, що станом на 18.08.2006 р. залишок коштів на р/р ЗАТ Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" становить 0,00 грн., та про закриття рахунку ЗАТ Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс", від УПФ України в Бершадському районі про те, що боржник як платних страхових внесків не зареєстрований, від Інспекції державного технічного відділу "Держнагляд" у Бершадському районі про те, що станом на 21.08.2006 р. за ЗАТ Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" сільськогосподарська техніка не зареєстрована, від Бершадської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про те, що ЗАТ Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" протягом 2006 р. звітність не подавало, Бершадської МДПІ про те, що боржник звітність не подає.

- майно і грошові кошти у банкрута відсутні, кредиторів не виявлено, отже, провадження по справі підлягає припиненню, на підставі п.6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Але з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Так, суд першої інстанції, затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, належним чином не з'ясував дійсні обставини справи, не дав належної оцінки всім зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та належним чином законодавчо не обґрунтував свої висновки.

Відповідно до ст. - 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Як вбачається із матеріалів справи, провадження по справі було порушено за спрощеною процедурою банкрутства, на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника.

Згідно зі ст. 52 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Як було зазначено вище, підставою для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження по справі про банкрутство ЗАТ Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" стало те, що на запити ліквідатора боржника ОСОБА_1 до відповідних органів, а саме, ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бершадському районі, Бершадського МРЕВ ДАІ у Вінницькій області, Тульчинського міжрайонного БТІ, УПФ України в Бершадському районі, Інспекції державного технічного відділу "Держнагляд" у Бершадському районі, Бершадської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надійшли відповіді щодо відсутності звітності, рухомого та нерухомого майна і грошових коштів у банкрута та те, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором не виявлено кредиторів боржника.

Постанова господарського суду Вінницької області 08.08.2006 р., якою ЗАТ Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" визнано банкрутом мотивована лише тим, що за даними кредитора, боржник відсутній за своїм місцем знаходженням.

Як вбачається із матеріалів справи, ініціюючий кредитор не надав суду належних доказів, які свідчили б про припинення ЗАТ Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" підприємницької діяльності, доказів неможливості встановити місцезнаходження керівних органів боржника, довідки реєструючого органу про відсутність боржника за його місцезнаходженням, документів органу зв'язку про неможливість вручення кореспонденції боржнику, за його юридичною чи поштовою (фактичною) адресою.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", який набув чинності з 01.07.2004 р., в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до реєстру, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даним Законом також визначено порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається із матеріалів справи, при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом, як відсутнього, господарський суд першої інстанції не надав належної оцінки та не з'ясували факту наявності чи відсутності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням, відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (755-15) .

Крім того, із матеріалів справи вбачається та підтверджено представником боржника в судовому засіданні, ЗАТ Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" знаходиться і знаходилось за адресою : м. Київ, вул. Рибальська,б-2, а не Вінницька область, м. Бершадь, вул. Радянська, що підтверджується відповідними судовими рішеннями Києво-Святошинського районного суду та апеляційного суду Київської області, крім того, боржник не припинив свою підприємницьку діяльність, належним чином звітував перед податковими органами, має майно, яке знаходиться в м. Києві, але на ці обставини господарський суд першої інстанції на уваги не звернув і належним чином не перевірив при здійсненні провадження по справі про банкрутство відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника.

Станом на 31.08.2006 р. існували судові рішення Солом'янського районного суду м.Києва та Апеляційного суду м.Києва по справі №2-3708 щодо визнання недійсними загальних зборів акціонерів ЗАТ Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" від 16.01.2004 р., в тому числі про звільнення генерального директора товариства, рішення Києво-Святошинського районного суду та Апеляційного суду Київської області щодо визнання недійсними протокол та рішення позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" від 12.04.2004 р., зокрема про визнання недійсною проведену Печерською райдержадміністрацією у м. Києві 30.04.2004 р. реєстрацію змін до статуту товариства.

Зазначені вище обставини, господарський суд першої інстанції належним чином не перевірив та не дав їм ніякої оцінки.

Крім того, судом першої інстанції належним чином не перевірені обставини щодо територіальної підсудності даної справи у відповідності до вимог ст. 15 ГПК України.

Отже, господарський суд першої інстанції, в порушення вимог закону, постановив судове рішення без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи та доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. - 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

В порушення вимог ст. 84 ГПК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року N 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 24 квітня 1981 року N 4, від 25 грудня 1992 року N 13 (v0013700-92) , від 25 травня 1998 року N 15 (v0015700-98) , оскаржувана ухвала суду від 31.08.2006 р. належним чином не мотивована та законодавчо не обґрунтована.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.08.2006 р. по справі № 5/198-06 не можна визнати як таку, що відповідає вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а справа направленню до господарського суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст.- 111-5, - 111-7 - - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Заяву про відмову від касаційної скарги, подану представником Чудним О.С. від імені ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Медінжсервіс" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.08.2006 р. по справі № 5/198-06 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Вінницької області на стадію ліквідаційної процедури.