ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     25 березня 2008 р.
 
     № 24/865
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Хандуріна М.I., -головуючого,
     Мамонтової О.М.,
     Удовиченка О.С.,
 
     розглянувши матеріали касаційної скарги
 
     Українського фінансово-промислового концерну "УФПК"
 
     на постанову
 
     Київського апеляційного господарського суду
 
     від 17 грудня 2007 року
 
     у справі
 
     господарського суду
 
     № 24/865
 
     м. Києва
 
     за позовом
 
     Українського фінансово-промислового концерну "УФПК"
 
     до
 
     Закритого акціонерного товариства "Комгрі",
 
     Товариства   з   обмеженою   відповідальністю    "Міжнародний
фінансово-промисловий холдинг"
 
     про
 
     установлення господарських правовідносин,
 
     за участю представників сторін:
 
     Український фінансово-промисловий концерн "УПФК" -Бєлкін Л.М.
(дов. від 11.01.2008);
 
     ЗАТ "Комгрі" -Корнієнко Л.В. (дов. від 30.08.2007);
 
                            встановив:
 
     Український фінансово-промисловий концерн "УФПК" звернувся до
господарського суду  із  позовом  про  установлення  господарських
правовідносин   між   ЗАТ    "Комгрі"    та    ТОВ    "Міжнародний
фінансово-промисловий холдинг" у межах договорів від 31.10.2003  №
75-153 та від 10.11.2003 № 79-157.
 
     Рішенням господарського суду м. Києва від  17.07.2007  (суддя
Смілянець В.В.) в позові відмовлено.
 
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від
17.12.2007 (колегія суддів у складі: Коваленко  В.М.  -головуючий,
Вербицька О.В., Зубець Л.П.) рішення господарського суду м.  Києва
залишено без змін.
 
     Судові рішення мотивовані тим  відсутністю  правових  підстав
для звернення з таким позовом,  а  також  тим,  що  факти,  які  є
предметом розгляду даної справи вже встановлені судовими рішеннями
у справі № 440/2б-2005, а тому в силу вимог  ст.  35  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         не потребують доведення у даній справі.
 
     Український фінансово-промисловий концерн "УФПК" в касаційній
скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної  інстанції  та
рішення господарського суду першої інстанції, справу направити  на
новий  розгляд  до  господарського  суду   першої   інстанції.   В
обгрунтування посилається на порушення судами  норм  матеріального
права, зокрема ст.ст.  14,  15  Закону  України  "Про  відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
        , та процесуального права, зокрема ст. 35  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Заслухавши  суддю  -  доповідача,   пояснення   представників
сторін, перевіривши правильність застосування  норм  матеріального
та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду
України  дійшла  висновку,  що  касаційна   скарга   не   підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
     Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,  що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року  №  11  "Про  судове
рішення ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        ",  рішення  є  законним  тоді,  коли  суд,
виконавши  всі  вимоги  процесуального  законодавства  і  всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у  відповідності  з  нормами
матеріального та процесуального права, що підлягають  застосуванню
до даних правовідносин.
 
     Постанова  апеляційного  господарського   суду   та   рішення
господарського  суду  першої  інстанції  відповідають   зазначеним
вимогам,   оскільки   грунтуються   на   всебічному,   повному   і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності.
 
     Як встановлено судами попередніх  інстанцій,  31.10.2003  між
ТОВ "Міжнародний фінансово-промисловий холдинг"  та  ЗАТ  "Комгрі"
було укладено договір поставки обладнання № 75-153. Відповідно  до
умов   якого   ЗАТ   "Комгрі"   передав,   а   ТОВ    "Міжнародний
фінансово-промисловий  холдинг"   отримав   обладнання   на   суму
2389333,00 грн.,  що  підтверджено  актом  приймання-передачі  від
05.02.2004.
 
     10.11.2003   між   ТОВ   "Міжнародний   фінансово-промисловий
холдинг" та ЗАТ "Комгрі" укладено договір  поставки  обладнання  №
79-157, відповідно до умов  якого  ЗАТ  "Комгрі"  передав,  а  ТОВ
"Міжнародний фінансово-промисловий холдинг" отримав обладнання  на
суму 3 299 555,00 грн, що  підтверджено  актом  приймання-передачі
від 10.02.2004. ЗАТ "Комгрі" за  поставку  зазначеного  обладнання
розрахувався частково, загальна сума заборгованості  ЗАТ  "Комгрі"
перед ТОВ "Міжнародний фінансово-промисловий холдинг" складає  477
137,03 грн.
 
     Ухвалою господарського суду Київської області від  01.06.2006
у справі № 440/2б-2005 про банкрутство  ЗАТ  "Комгрі"  затверджено
реєстр  вимог  кредиторів  банкрута,  в  т.ч.   ТОВ   "Міжнародний
фінансово-промисловий холдинг" з грошовими вимогами у розмірі  477
137,03 грн.
 
     Український фінансово-промисловий концерн "УФПК" звернувся до
суду із позовом про установлення господарських  правовідносин  між
ЗАТ "Комгрі" та ТОВ "Міжнародний фінансово-промисловий холдинг"  у
межах договорів від  31.10.2003  №  75-153  та  від  10.11.2003  №
79-157. При цьому посилався на те,  що  банкрутство  ЗАТ  "Комгрі"
порушує його права та завдає йому шкоди як акціонеру ЗАТ, оскільки
знецінює належні позивачеві акції ЗАТ "Комгрі".
 
     Місцевий господарський суд відмовивши у задоволенні  позовних
вимог виходив з того, що факт заборгованості  ЗАТ  "Комгрі"  перед
ТОВ "Міжнародний фінансово-промисловий холдинг"  за  договорами  №
75-153 від 31.10.2002  та  №  79-157  від  10.11.2003  встановлено
ухвалою господарського суду у справі № 440/2б-2005.
 
     Апеляційний господарський  суд  погодився  з  висновком  суду
першої інстанції, залишивши  рішення  господарського  суду  першої
інстанції без змін, посилаючись при цьому на те, що  з  матеріалів
справи не вбачається, в чому саме полягає порушення  відповідачами
прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
 
     Дані  висновки  суду  апеляційної  інстанції  в  повній  мірі
відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
 
     Відповідно до ст. 1  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          підприємства,
установи,  організації,  інші  юридичні  особи   (у   тому   числі
іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без
створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу
суб'єкта  підприємницької  діяльності  (далі  -  підприємства   та
організації), мають право звертатися до господарського суду згідно
з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а
також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
 
     Тобто, за змістом даної статті порушення права  чи  законного
інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до
суду. Якщо в результаті розгляду справи  виявиться,  що  порушення
відсутнє, суд повинен відмовити в позові.
 
     Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що
господарськими судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено у
задоволенні     позовних     вимог,      оскільки      Український
фінансово-промисловий концерн "УФПК" не  є  стороною  вищевказаних
договорів, укладених між  ТОВ  "Міжнародний  фінансово-промисловий
холдинг" та ЗАТ "Комгрі", будь-яких прав та обов'язків позивача ці
договори не  породжують,  а  з  матеріалів  справи  не  вбачається
порушень відповідачами у даній справі прав та  законних  інтересів
Українського фінансово-промислового концерну "УФПК".
 
     Що стосується твердження позивача про порушення його права та
завдання шкоди як акціонеру ЗАТ "Комгрі" вищевказаними договорами,
то колегія суддів зазначає, що  виходячи  з  природи  акціонерного
товариства,  закріпленої  у  Законі  України   "Про   господарські
товариства"  ( 1576-12 ) (1576-12)
        ,  у  разі  порушення  прав  та  інтересів
акціонера акціонерного товариства самим товариством, інтереси яких
не збігаються, акціонер через уповноважені органи (загальні  збори
товариства  або  правління)  має  право  звернутися  до  місцевого
загального  суду,  якщо  позивач  є  фізичною   особою,   або   до
господарського суду, якщо позивач є юридичною особою.
 
     За  таких  обставин,   твердження   касаційної   скарги   про
помилковість  висновків  суду  та  неправильне  застосування  норм
матеріального права не знайшли свого  підтвердження  при  розгляді
справи у касаційному провадженні, в зв'язку з чим судовою колегією
не приймаються до уваги.
 
     З огляду на викладене, колегія суддів  Вищого  господарського
суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної  інстанції
згідно приписів  ст.ст.  111-5,  111-7  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та не  вбачає
підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
 
     Керуючись  статтями  111-7,   111-9,   111-11   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційну скаргу Українського фінансово-промислового концерну
"УФПК" залишити без задоволення.
 
     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
17.12.2007 у справі № 24/865 залишити без змін.
 
     Головуючий М.I. Хандурін
 
     Судді О. Мамонтова
 
     О. Удовиченко