ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2008 р.
№ 34/537
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
Дерепи В.I.,
суддів
Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Дівуар"
на
рішення господарського суду м. Києва від 4 грудня 2007 року
у справі
№ 34/537
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП Консалтінг"
до
товариства з обмеженою відповідальністю "Дівуар"
про
стягнення 7 646,04 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача -Вівсяник А.М.
відповідача -не з'явився
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю
"ТОП Консалтінг" звернулося до господарського суду міста Києва із
позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дівуар" про
стягнення 7 646,04 грн.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідно до
договору № 03-11-06/1 про надання послуг по пошуку і підбору
персоналу від 03.11.2006 року ним було надано відповідачу комплекс
послуг по пошуку, підбору та представленню для проведення
співбесіди чотирьох кандидатів для заміщення вакантної посади. У
зв'язку з тим, що відповідач не надав письмового повідомлення
відносно представлених кандидатів, позивач вважає, що відповідно
до умов Договору, послуги ним були надані в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав із посиланням на те, що ним у
відповідності з пунктами 3.3.8, 7.3. Договору на електронну адресу
позивача направлялись листи із зазначенням, що представлені для
співбесід особи не відповідають вимогам компанії. Таким чином
позивачем належним чином послуги надано не було, а отже у зв'язку
з цим у відповідача не виникли зобов'язання по оплаті даних
послуг.
Рішенням господарського суду міста Києва від 4 грудня 2007
року (суддя Р. Сташків) позов задоволено, стягнуто з відповідача 6
363 грн. боргу, 636,30 грн. штрафу, 506,58 грн. інфляційних та
140,16 грн. річних у зв'язку з невиконанням зобов'язань по оплаті
наданих послуг за договором № 03-11-06/1 від 03.11.2006 року.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
"Дівуар", не погоджуючись з прийнятим по справі судовим актом,
просить його скасувати, посилаючись на неправильне застосування
норм матеріального та процесуального права, а справу передати на
новий розгляд до місцевого господарського суду.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без
задоволення, а рішення суду -без змін.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали
справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування господарським судом міста Києва норм матеріального і
процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням меж
перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 3 листопада 2006 року між
позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено
договір № 03-11-06/1 про надання послуг по пошуку і підбору
персоналу.
За умовами пункту 1.1. Договору позивач взяв на себе
зобов'язання надати відповідачу комплекс послуг по пошуку, підбору
та представленню для проведення співбесіди чотирьох кандидатів для
заміщення вакантної посади. В день укладення Договору відповідач
надав, а позивач прийняв до виконання заявку № б/н від 03.11.2006
року на підбір персоналу. Згідно з розділом 7 заявки загальна
вартість послуг становить 6 363 грн.
Пункт 2.2 Договору встановлює, що замовник оплачує виконавцю
вартість виконаних послуг у розмірі вказаному в Заявці на підбір
персоналу протягом 3 (трьох) банківських днів з моментом надання
виконавцем послуг або підписання сторонами акту прийому -передачі
виконаних робіт. Зі змісту підпункту 3.1.2. Договору випливає, що
послуги вважаються наданими у повному об'ємі, якщо виконавцем
підібрані робітники, що приступили до виконання трудових
обов'язків, або замовником не виконані умови підпункту 3.3.8
даного Договору.
Підпункт 3.3.8. Договору визначає обов'язок замовника
протягом (двох) робочих днів після проведення співбесіди з
представленими кандидатами письмово повідомити виконавця про своє
рішення відносно представлених кандидатів.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його
виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
На виконання своїх зобов'язань за Договором виконавець
здійснив пошук, підібрав та представив замовнику за його вказівкою
для проведення співбесіди чотирьох кандидатів на заміщення
вакантної посади. Протоколами проведення співбесіди від 16.11.2006
року, 06.12.2006 року та 16.01.2007 року підтверджується факт
проведення замовником співбесіди із представленими виконавцем
кандидатами.
В обгрунтування касаційної скарги відповідач стверджує, що
ним на виконання підпункту 3.3.8. Договору на електронну адресу
відповідача у відповідності до пункту 7.3. Договору надсилались
листи від 16.11.2006 року, 06.12.2006 року та від 17.01.2007 року,
в яких було зазначено, що кандидати ТОВ "ТОП Консалтінг" не
відповідають вимогам, викладеним відповідачем у заявці. А отже,
позивачем послуги у повному обсязі надані не були. Тому, на думку
відповідача, у нього не виникло обов'язку по сплаті грошових
коштів у визначеному заявкою розмірі.
Колегія суддів із цим погодитись не може, виходячи із
наступного.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визначає договір як домовленість двох або більше сторін, яка
спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та
обов'язків.
Стаття 627 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює,
що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в
укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору
з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та
справедливості.
Відповідно до пункту 7.3. Договору все листування і
узгодження між сторонами проводиться за допомогою пошти,
електронної пошти чи факсимільного зв'язку за електронними
адресами і телефонами, вказаними у розділі 8 даного договору.
Однак, розділ 8 Договору не містить електронної адреси позивача.
Крім того, в силу підпункту 3.3.8 Договору відповідач взяв на
себе зобов'язання протягом (двох) робочих днів після проведення
співбесіди з представленими кандидатами письмово повідомити
виконавця про своє рішення відносно представлених кандидатів.
Отже, даним пунктом сторони погодили, що у випадку якщо
представлені ТОВ "ТОП Консалтінг" кандидати не будуть відповідати
вимогам, викладеним відповідачем у заявці, відповідач зобов'язаний
повідомити про це позивача у письмовій формі. Тому, загальне
положення про форму та спосіб листування, закріплене пунктом 7.3.
Договору, на цей випадок не розповсюджується.
Стаття 610 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює,
що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з
порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне
виконання).
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином не виконав
зобов'язання, закріплене підпунктом 3.3.8 Договору, настали
правові наслідки, передбачені пунктом 3.1.2. Договору, а саме:
зобов'язання позивача вважаються виконаними, що породжує обов'язок
відповідача сплатити надані послуги у повному обсязі.
В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу
з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,
якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим
зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так
само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється
незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором
відповідний захід відповідальності.
За змістом статей 546, 548 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
виконання зобов'язання (основного зобов'язання)
забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, в тому
числі неустойкою.
Зазначена стаття узгоджується з приписами пункту 4.5.
договору, за умовами якого у випадку прострочки платежу в розмірі
та строки, зазначені в пунктах 2.1, 2.2 договору, замовник сплачує
виконавцю штрафну неустойку в розмірі 10 % від суми вартості
послуг виконавця. Штрафом в розумінні пункту 2 статті 549
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
є неустойка, що обчислюється
у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного
зобов'язання.
Таким чином, місцевий господарський суд правомірно дійшов
висновку про необхідність стягнення з відповідача 6 363 грн.
боргу, 506,58 грн. інфляційних, 140,16 грн. річних та 636,30 грн.
штрафу у зв'язку з невиконанням зобов'язань по оплаті наданих
послуг за договором № 03-11-06/1 від 03.11.2006 року.
Отже, посилання скаржника на неправильне застосування
господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального
права при прийнятті судового акта є безпідставними.
Iнші доводи скаржника в обгрунтування касаційної скарги не
підтверджені матеріалами справи, досліджені та спростовуються
висновками суду, а тому колегією суддів не приймаються.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи фактичні її обставини місцевим господарським судом
були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного
дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду відповідають
цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9- 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 4 грудня 2007
року у справі № 34/537 залишити без змін, а касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Дівуар" -без задоволення.
Зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва
від 4 грудня 2007 року у справі № 34/537 скасувати.
Головуючий, суддя
В.Дерепа
Суддя
Б.Грек
Суддя
Л.Стратієнко