Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:

С. Шевчук,

Ж. Бернацької,

I. Воліка (доповідача),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Господарсько-промислової асоціації "Об'єднання

"Промінвестенерго"

на постанову

від 10.10.2007 року

Донецького апеляційного господарського суду

у справі

№ 20/187

за позовом

Господарсько-промислової асоціації

"Об'єднання "Промінвестенерго"

до

ВАТ "Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева"

третя особа

ВАТ "Державний експортно-імпортний банк"

про

повернення безпідставно отриманого майна та

стягнення 55 083 457 грн. 65 коп.

В судове засідання прибули представники сторін:

позивача

Сніжко О.Н. (ліквідатор, ухвала КВГС від 15.02.2005 у справі № 14/394);

відповідача

Непоп О.I. (дов. від 21.02.2008 № 26/20);

3-ої особи

Булах О.I. (дов. від 27.12.2006 № 010-01/7400);

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2004 року господарсько-промислова асоціація "Об'єднання "Промінвестенерго" звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до ВАТ "Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева" про повернення безпідставно отриманого майна - 79 551 тис.куб.м. природного газу та стягнення 55 083 457,65 грн. прибутку.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.06.2005 до участі у справі залучено ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Справа розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.07.2005 у справі № 20/187 (колегія суддів: Ломовцева Н.В., Овсяннікова О.В., Чернота Л.Ф) залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2005 (колегія суддів у складі: головуючого -Даброви Г.I., суддів -Дзюби О.М., Стойка О.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2006 у справі

Доповідач: Волік I.М.

№ 20/187 (колегія суддів у складі: головуючого -Чабана В.В., суддів - Козир Т.П., Кота О.В.), рішення господарського суду Донецької області від 27.08.2005 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2005 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області у іншому складі суддів.

Під час нового розгляду, ухвалою господарського суду Донецької області від 25.12.2006 ( колегія суддів у складі: головуючого - Сковородіна О.М., судді - Зубченко I.В., Плотницький Б.Д.) задоволено клопотання сторін та на підставі ст. 41, п. 1 ст. 79 ГПК України (1798-12) призначено незалежну судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експерту поставлено питання та зупинено провадження у справі № 20/187.

Господарсько-промислова асоціація "Об'єднання"Промінвестенерго" звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 25.12.2006 у справі № 20/187.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого - Шевкова Т.А., суддів: Алєєва I.В., М'ясищев А.М.) від 21.03.2007 у справі № 20/187 відмовлено у прийнятті вищезазначеної апеляційної скарги на підставі п.1 ст. 106 ГПК України (1798-12) .

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2007 ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 21.03.2007 у справі № 20/187 скасовано, справу передано до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження в іншому складі суддів.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2007 у справі № 20/187 (колегія суддів у складі: головуючого -Акулова Н.В., суддів - Геза Т.Д., Волкова Р.В.) ухвалу господарського суду Донецької області від 25.12.2006 у справі № 20/187 залишено без змін, апеляційну скаргу Господарсько-промислова асоціація "Об'єднання"Промінвестенерго" без задоволення.

Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції, Господарсько-промислова асоціація "Об'єднання"Промінвестенерго" звернулась з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2007 скасувати, а ухвалу господарського суду Донецької області від 25.12.2006 частково змінити та доповнити пунктом про направлення матеріалів справи № 8/39, що розглядалася Вищим арбітражним судом України в 1996 році для проведення експертизи. В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій приймаючи оскаржувані судові рішення невірно застосували ст. 41 ГПК України (1798-12) щодо призначення і проведення судової експертизи в частині визначення ряду питань, які необхідно поставити на вирішення експерту, а також помилково доручили проведення експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, третьої особи та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач просить змінити ухвалу господарського суду Донецької області від 25.12.2006 у справі № 20/187 в наступній частині: замість призначення незалежної судової експертизи, призначити незалежну судову економічну експертизу; замість питань вказаних в резолютивній частині оскаржуваної ухвали під номерами 1,2,3,4 поставити питання: "Чи підтверджується документально факт отримання природного газу в 1994 році відповідачем від позивача та в якому об'ємі (кількості)?"; замість доручення проведення експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз доручити Київському або Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз; доповнити ухвалу пунктом про направлення матеріалів справи № 8/39, що розглядалась ВАСУ в 1996 році для проведення експертизи.

Оскільки, ухвалою господарського суду Донецької області від 25.12.2006 у справі № 20/187, суд першої інстанції, зупинив провадження та призначив незалежну судову експертизу, при цьому, виносячи оскаржувану ухвалу не зазначив назву експертизи, невірно визначив ряд питань, які необхідно було поставити на розгляд експерту, помилково доручив проведення експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз; крім того, в ухвалі відсутня вказівка про направлення для проведення експертизи крім матеріалів справи № 20/187, також матеріалів справи № 8/39, то вказана ухвала підлягає зміні та доповненню, а постанова апеляційної інстанції скасуванню, як необгрунтована.

Виходячи з положень п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України (254к/96-ВР) господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що серед основних засад судочинства, Конституцією передбачено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зокрема, такий випадок встановлений ст. 106 ГПК України (1798-12) , відповідно до положень якої ухвали господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , що повністю відповідає вимогами ст. 111-13 ГПК України (1798-12) - .

Тобто, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті ГПК України (1798-12) або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.

Згідно положень ст. 65 ГПК України (1798-12) з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 41 ГПК України (1798-12) для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Особи, які беруть участь у справі мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Частиною 3 статті 41 ГПК України (1798-12) передбачено, що проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Учасники судового процесу мають право пропонувати суду залучення як експертів визначених ними осіб, а також для проведення експертизи у визначеній ними експертній установі. Однак суд не є зв'язаним цим клопотанням і може визначити особу експерта чи експертну установу без урахування клопотання осіб, які беруть участь у справі.

В силу ч. 1 ст. 86 ГПК України (1798-12) якщо господарський спір не вирішується по суті, господарський суд виносить ухвалу.

Таким чином, процесуальне законодавство передбачає винесення ухвали при призначенні експертизи, проте не передбачає оскарження такої ухвали.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України (1798-12) господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення судової експертизи.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 79 ГПК України (1798-12) про зупинення провадження у справі виноситься ухвала, яку може бути оскаржено.

Виходячи з наведеного, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Донецької області від 25.12.2006 у справі № 20/187, судом першої інстанції правильно призначено судову експертизу із встановленням кола питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом та одночасно зупинено провадження у справі у зв'язку із призначення експертизи, таким чином реалізувавши своє право відповідно до п.1 ч. 2 ст. 79 ГПК України (1798-12)

З таким висновком господарського суду апеляційної інстанції погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судами обставинам та вимогам процесуального закону.

Доводи касаційної скарги не відповідають вимогам процесуального законодавства, а саме ст.ст. 106, 111-13 ГПК України (1798-12) , виходячи зі змісту яких ухвалу місцевого господарського суду може бути оскаржено до (апеляційного) касаційного суду тоді, коли це прямо передбачено у відповідних статтях ГПК (1798-12) , що регулюють винесення ухвал. Крім цього, зазначеними вище нормами процесуального законодавства не передбачено оскарження ухвали в частині призначення експертизи, а також внесення доповнень до ухвали.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України (1798-12) ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів грунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновку господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу господарсько-промислової асоціації "Об'єднання "Промінвестенерго" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2007 у справі № 20/187 залишити без змін.