20-2/335 Про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП - Текст документа

В серпні 2007 року приватне підприємство "Автолан" пред'явило в суді позов до приватного підприємства "Кримнафтосервіс" про стягнення 2094,0 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначало, що 06.02.2006 на площі Повсталих у м. Севастополі трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ГАЗ-330214 державний номер № 260-54 КС, який належить приватному підприємству "Кримнафтосервіс", за кермом якого знаходився водій ОСОБА_1 та автомобіля DAEWOO LANOS TF 69 Y державний номер СН 99-31 ЛА, який належить приватному підприємству "Автолан", за кермом якого знаходився водій ОСОБА_2.

Постановою Балаклавського районного суду м. Севастополя від 14.02.2006 ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, внаслідок якого сталася дорожньо-транспортна пригода.

Під час скоєння ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача було пошкоджено, а приватному підприємству "Автолан" завдана шкода в сумі 3984,0 грн., яка складається з поновлюваного ремонту в сумі 2189,0 грн. та втрати товарної вартості автомобіля в сумі 1795,0 грн.

Сума поновлюваного ремонту сплачена страховою компанією, вартість втрати товарного вигляду автомобіля позивач і просив стягнути з відповідача, а також судові витрати.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 05.11.2007 (суддя Шевчук Н.Г.) в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з того, що відсутні будь-які докази того, що втрата товарної вартості автомобіля спричинила зменшення прибутку підприємства внаслідок зниження експлуатаційних характеристик автомобіля чи зменшення його вартості при продажі, а тому вважати, що винними діями водія відповідача позивачу завдана реальна шкода у сумі втрати товарної вартості автомобіля, неможна.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.12.2007 (судді: Горошко Н.П., Волков К.В., Щепанська О.А.) рішення господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі приватне підприємство "Автолан" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та прийняти постанову, якою стягнути з відповідача на користь позивача вартість втрати товарного виду автомобіля в сумі 1795,0 грн., а також судові витрати в сумі 1299,0 грн., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України (435-15) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Частиною 1 ст. 1192 цього Кодексу передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України (435-15) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (z1074-03) затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, розроблену згідно із Законом України "Про судову експертизу" (4038-12) , Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) , Кримінально-процесуальним, Цивільним процесуальним та Господарським процесуальним кодексами України (1798-12) .

Відповідно до п.1.6 величина втрати товарної вартості дорожнього транспортного засобу це умовна величина зниження ринкової вартості дорожнього транспортного засобу, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, у порівнянні з ринковою вартістю подібного непошкодженого дорожнього транспортного засобу.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, автомобілю позивача з вини відповідача було завдано пошкодження, а йому -матеріальної шкоди, яка складається з вартості поновлювального ремонту та втрати товарної вартості.

Проте, судові інстанції, враховуючи вимоги норм матеріального права та обставини справи, наведеного не врахували, а тому постановлені судові рішення неможна визнати законними та обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір у відповідності з нормами закону та обставинами справи.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Автолан" задовольнити частково.

Постанову від 20.12.2007 Севастопольського апеляційного господарського суду та рішення від 05.11.2007 господарського суду м. Севастополя у справі № 20-2/335 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.