ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     19 березня 2008 р.
 
     № 25/245-07-6381
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Божок В.С. - головуючого,
 
     Костенко Т. Ф.,
 
     Коробенко Г.П.,
 
     розглянувши матеріали
 
     касаційної скарги
 
     Теплодарської міської ради Одеської області
 
     на постанову
 
     Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2008
 
     у справі
     господарського суду Одеської області
 
     за позовом
 
     Теплодарської міської ради Одеської області
 
     до
 
     3-тя особи
 
     ТОВ "Залізничний цех"
 
     ФДМУ
 
     Міністерство палива та енергетики України
 
     ВАТ "ЕК "Одесаобленерго"
 
     про
 
     визнання недійсним свідоцтва про право власності,
 
     в судовому засіданні взяли участь представники:
 
     позивача: Панасюк О.Ю. (дов. від 14.03.08 № 07/24-505),
 
     відповідача-1: Патля В.С. (дов. від 14.03.08 № 14-д),
 
     відповідача-2: Фролова А.В. (дов. від 25.02.08 № 210),
 
     3-тої особи-1: Тарасенко К.В. (дов. від 28.01.08),
 
     3-тої особи-2: не з'явились,
 
     ВСТАНОВИВ :
 
     Рішенням від 19.11.07 господарського суду Одеської області  в
задоволенні позову про  визнання  недійсним  свідоцтва  про  право
власності відмовлено.
 
     Постановою від 24.01.08 Одеського апеляційного господарського
суду вказане вище рішення залишено без змін.
 
     Не погоджуючись з  судовими  рішеннями,  Теплодарська  міська
рада Одеської області звернулася  до  Вищого  господарського  суду
України з касаційною скаргою і просить їх скасувати  з  огляду  на
порушення судами норм процесуального права,  справу  направити  на
новий розгляд.
 
     ТОВ "Залізничний цех" подало  до  суду  відзив  на  касаційну
скаргу, в якому  просить  залишити  судові  рішення  без  змін,  а
касаційну скаргу -без задоволення.
 
     Колегія суддів, приймаючи до уваги межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та  процесуального
права  при  винесенні   оспорюваного   судового   акту   знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити.
 
     Як  було  встановлено  господарськими  судами,  які  приймали
рішення у даній справі, 01.10.1991  між  Фондом  державного  майна
України та ОП "Залізничний цех" укладено договір оренди державного
майна з правом викупу, згодом 18.09.1992р. між  Фондом  державного
майна України та ОП "Залізничний цех"  укладено  угоду  про  викуп
орендованого  державного  майна,  за  якою  ОП  "Залізничний  цех"
перераховано  Фонду  державного  майна  України  9708472  крб..  У
зв'язку з викупом майна ОП "Залізничний цех" відбулась зміна форми
власності, в результаті чого виникла необхідність  в  зміні  форми
господарювання підприємства, на підставі чого орендне підприємство
"Залізничний  цех"   припинило   свою   діяльність   шляхом   його
реорганізації  в  формі  перетворення  у  ТОВ  "Залізничний  цех",
державна  реєстрація   якого   проведена   рішенням   Центрального
райвиконкому м. Одеси від  18.12.1992р.  №1228/47.  Вказані  факти
викладено  у  рішенні  Вищого  арбітражного   суду   України   від
18-23.11.1993  у  справі  №215/6-рд   та   постанові   арбітражної
наглядової колегії Вищого арбітражного суду України від 28.04.1994
у справі №04-1/ЦА215/6-8/54 встановлено, що
 
     Рішенням    Вищого    арбітражного    суду    України     від
29.11.-02.12.1994 у справі №95/7 відмовлено у  задоволенні  позову
Генерального прокурора України в інтересах Міненерго  України,  АО
"Одесаєнерго", ВЕО Одеської ТЕЦ-2 до ТОВ "Залізничний цех",  Фонду
державного майна України  про  витребування  майна  з  незаконного
володіння та стягнення 383600000 крб., з тих підстав, що  договори
оренди були предметом судового  розгляду,  за  результатами  якого
були  визнані  правомірними  підстави  володіння  майном  та  його
викупу, а тому відсутні правові підстави для задоволення вказаного
позову Генерального прокурора України.
 
     Постановою арбітражної наглядової колегії Вищого арбітражного
суду України від 06.02.1995  у  справі  №04-1/ЦА95/7-8/17  рішення
Вищого арбітражного суду України від 29.11.-02.12.1994р. по справі
№95/7 залишено без змін,  постановою  також  встановлено,  що  ТОВ
"Залізничний цех" є  добросовісним  набувачем  спірного  майна  на
підставі договорів.
 
     Судами також з'ясовано, що згідно  з  актом  прийому-передачі
державної   частки   цілісного   майнового   комплексу   орендного
підприємства "Залізничний цех" від  20.04.1995р.  продавець  -Фонд
державного майна України передає,  а  Покупець  -ТОВ  "Залізничний
цех" приймає  відповідно  до  договору  оренди  від  01.10.1991р.,
укладеного між Фондом державного  майна  України  та  організацією
орендарів "Залізничний цех", викуплену частку цілісного  майнового
комплексу ОП"Залізничний цех" вартістю 109708472 крб.
 
     03.05.1995р. Фондом державного майна України видано свідоцтво
про  власність  №П-438  на  майно  цілісного  майнового  комплексу
орендного підприємства "Залізничний цех" м.  Одеса  смт  Теплодар,
свідоцтво видане покупцеві  -ТОВ  "Залізничний  цех"  на  підставі
рішення  Вищого  арбітражного  суду   України   №   215/6-рд   від
18-23.11.1993р.  та  акту  прийому-передачі  від  20.04.1995   р.,
підписаного Покупцем та Фондом державного майна України, згідно  з
Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств" від
04.03.1992 р. ( 2163-12 ) (2163-12)
        , ТОВ "Залізничний цех" є власником майна
цілісного майнового комплексу.
 
     Вказане свідоцтво про власність на майно цілісного  майнового
комплексу   ОП   "Залізничний   цех"   від   03.05.1995р.   №П-438
зареєстровано Теплодарським міським бюро технічної  інвентаризації
та реєстрації об'єктів нерухомості за №18 стр. 18 кн. 1 неж.т. від
12.07.2000р.
 
     15.05.1995р.  на  адресу   Управління   Одеської   залізниці,
Біляївської районної Ради  народних  депутатів  Одеської  області,
Центральної районної ради народних депутатів  м.  Одеси,  Одеської
ТЕЦ-2, підприємства  "Залізничний  цех"  Фондом  державного  майна
України було надіслано лист № 10-16-3234 "Про  визнання  недійсним
свідоцтва про власність", за яким свідоцтво  про  власність  за  №
П-438 від 03.05.1995р. та акт  прийому-передачі  державної  частки
майна  ОП  "Залізничний  цех"  від   20.04.1995р.   слід   вважати
недійсними,   оскільки   зазначені   документи   отримані   шляхом
фальсифікації  первісних  документів   керівництвом   підприємства
"Залізничний цех".  ФДМУ  підтверджувало,  що  законним  власником
під'їзних колій від станції Вигода до Продбази Одеської  ТЕЦ-2  та
іншого спірного майна на Продбазі  Одеської  ТЕЦ-2  є  держава,  а
єдиним користувачем -ВЕО "Одесаенерго".
 
     З цих підстав Фондом державного  майна  України  було  видано
наказ від 16.05.1995р. №  537,  яким  визнано  таким,  що  втратив
чинність,  акт  прийому-передачі   державної   частки   майна   ОП
"Залізничний цех" від 20.04.1995р.;  визнано  недійсним  свідоцтво
про власність № П-438 від 03.05.1995р..
 
     17.06.1999  Фондом  державного  майна   України   на   адресу
Теплодарської  міської  ради  Одеської  області  направлено   лист
№10-16-6475, в якому  вказано,  що  за  наданими  документами  (до
свідоцтва  про  право  власності  від  03.05.1995р.  реєстраційний
№П-438) майно цілісного майнового комплексу ОП  "Залізничний  цех"
викуплено відповідно до договору оренди з правом  викупу  орендним
підприємством "Залізничний цех",  правомірність  викупу  орендного
майна  підтверджена  рішенням  Вищого  арбітражного  суду  України
№215/6-рд від 18-23.11.1993р.. Відповідно до  наданих  матеріалів,
до  викупленого  майна  було  включено   також   майно   під'їзної
залізничної   колії   станції   Вигода-Промплощадка,   отже,   ТОВ
"залізничний цех" є власником вказаної залізничної  колії  та  має
право здійснювати щодо  неї  будь-які  дії  відповідно  до  Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
        .
 
     Приймаючи рішення у даній справі, суди попередніх  інстанцій,
серед іншого, виходили з того, що  Постановою  Кабінету  Міністрів
України від 13.07.1995р.  №514  "Про  передачу  загальнодержавного
майна у комунальну власність" ( 514-95-п ) (514-95-п)
         передбачено  здійснення
Міністерством енергетики та  електрифікації  України  в  строк  до
01.09.1995р.  передачу  загальнодержавного  майна  Одеської  ТЕЦ-2
виробничого   енергетичного   об'єднання   "Одесаобленерго"   (смт
Теплодар) у  власність  області  згідно  з  додатком,  у  порядку,
передбаченому Постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980  р.  №
285 ( 285-80-п ) (285-80-п)
         "Про  порядок  передачі  підприємств,  об'єднань,
організацій,   установ,   будинків   і   споруд",   з    наступним
повідомленням про це органів державної  статистики,  податкових  і
фінансових  органів,   перелік   загальнодержавного   майна,   яке
передається у власність  Одеської  області,  який  є  додатком  до
вказаної     постанови,      містить      визначення      об'єктів
житлово-комунального господарства, торгівлі,  соціально-культурної
сфери  та  капітального  будівництва  Одеської  ТЕЦ-2  Виробничого
енергетичного об'єднання "Одесаобленерго"  Міненерго,  серед  яких
значиться:  залізниця  (23  км),  шляхове  господарство.   Доказів
фактичної  передачі  наведеного  в  Постанові  Кабінету  Міністрів
України від 13.07.1995р. № 514  ( 514-95-п ) (514-95-п)
          майна  у  комунальну
власність   Одеської   обласної   ради,   як    і    індивідуальні
характеристики цього майна, сторони суду не надали та не довели.
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,  що
при розгляді  справи  не  було  забезпечено  всебічний,  повний  і
об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи  в  їх
сукупності,  як   це   передбачено   статтею   43   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Так, судами попередніх інстанцій не враховано,  що  предметом
спору у даній справі є  визнання  недійсним  свідоцтва  про  право
власності №П-438 від 03.05.1995р., видане Фондом державного  майна
України  на  майно   цілісного   майнового   комплексу   орендного
підприємства "Залізничний цех" м. Одеса смт. Теплодар.
 
     Водночас, суди розглянули по суті  спір  про  визнання  права
власності на вказане вище майно, тим самим, змінивши предмет спору
у даній справі.
 
     Вказані вище обставини судами попередніх інстанцій досліджено
не було, у зв'язку з чим колегія суддів Вищого господарського суду
України  вважає,  що  судові  рішення  підлягають   скасуванню   з
направленням справи на новий розгляд.
 
     При новому  розгляді  справи  місцевому  господарському  суду
необхідно врахувати  викладене,  всебічно  і  повно  з'ясувати  та
перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку
доказам, які мають юридичне значення для  її  розгляду,  правильно
застосувати  норми  матеріального  права,  які  регулюють   спірні
відносини.
 
     На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,
111-9, 111-11 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський  суд
України
 
     ПОСТАНОВИВ :
 
     Касаційну скаргу задовольнити.
 
     Рішення від 19.11.2007 господарського суду  Одеської  області
та постанову від 24.01.08  Одеського  апеляційного  господарського
суду у справі № 25/245-07-6381 скасувати.
 
     Справу направити на  новий  розгляд  до  господарського  суду
Одеської області.
 
     Головуючий Божок В.С.
 
     Судді Костенко Т.Ф.
 
     Коробенко Г.П.