Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Бернацької Ж.О. -головуючої (доповідач),

Разводової С.С.

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Даско" на ухвалу господарського суду м. Києва від 23.10.2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 р. в справі № 11/403 господарського суду міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Iнтернешнл" до приватного підприємства "Даско" про стягнення суми

за участю представників сторін:

від позивача: Донченко К.Ю.,

від відповідача: Мазура В.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач -товариство з обмеженою відповідальністю "Русь Iнтернешнл" у вересні 2007 року звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - приватного підприємства "Даско" про стягнення 861000 грн. - заборгованості, 45696 грн. інфляційних та 16094,40 грн. -три відсотки річних за невиконання умов договору № вК-103-06 купівлі-продажу цінних паперів, укладеного між сторонами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2007 р. (суддя Євсіков О.О.) в справі № 11/403 порушено провадження та призначено справу до розгляду.

Одночасно із поданням позову, позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.10.2007 р. (суддя Євсіков О.О.) задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову; накладено арешт на грошові кошти приватного підприємства "Даско" в сумі 885983, 34 грн., що знаходяться на р/р 2600931405901 у філії АБ "Південний", або на будь-якому іншому рахунку відповідача, виявленому органами державної виконавчої служби.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 р. (судді: Губенко Н.М. - головуючий, Барицька Т.Л. Ропій Л.М.) ухвалу господарського суду міста Києва від 23.10.2007 р. залишено без змін.

Судові акти мотивовані тим, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач - приватне підприємство "Даско" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.10.2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 р.

Касаційна скарга обгрунтована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно статті 67 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , позов забезпечується: накладенням арешту на майно, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Приймаючи ухвалу про забезпечення позову, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору, так і доцільністю та обгрунтованістю вжиття певних заходів забезпечення позову.

На заявника, з врахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) покладається тягар доказування наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу приватного підприємства "Даско" на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.10.2007 р. встановив, що суд першої інстанції обгрунтовано зробив припущення, що у позивача є достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Крім того, розмір позовних вимог достатньо великий і стягнення грошових коштів у заявленому розмірі з відповідача може призвести до ускладнення фінансового становища останнього, зважаючи на великий розмір заборгованості перед позивачем; відповідач може здійснювати дії, направлені на виведення грошових коштів зі своїх рахунків та зменшення вартості своїх активів; строк прострочення виконання зобов'язання досить великий, більше ніж шість календарних місяців, що дає підстави стверджувати: відповідач не має наміру погашати заборгованість у добровільному порядку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України приймає до уваги те, що судом першої інстанції дотримано адекватності забезпечення позову щодо предмету спору. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з врахуванням співвідношення права, про захист якого просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Судом накладено арешт на грошові кошти відповідача виключно в межах позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ухвала суду першої інстанції щодо забезпечення позову є обгрунтована, оскільки судами обох інстанцій встановлено, що забезпечення позову здійснено як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Посилання скаржника на порушення судами обох інстанцій норм процесуального права не знайшло свого підтвердження при розгляді касаційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що юридична оцінка дана судами попередніх інстанцій обставинам справи грунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві, і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Даско" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 23.10.2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 р. в справі № 11/403 господарського суду міста Києва залишити без змін.