3/5-07 Про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП - Текст документа

У грудні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Iгрек" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський" про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 16 537,92 грн., вартості експертизи у розмірі 400 грн. та неодержаного прибутку від простою автомобіля у розмірі 27 123,45 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2007 року (суддя Юзіков С.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2007 року (судді: Логвиненко А.О., Головко В.Г., Чус О.В.), позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Iгрек" 16 537,92 грн. матеріальної шкоди, 400 грн. вартості експертизи, 17 370,36 грн. неодержаного прибутку від простою автомобіля та судові витрати.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровський" просить скасувати рішення та постанову господарських судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів відповідають зазначеним вимогам, оскільки грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.09.2005р. на 46 км автошляху Нікополь - РО-2, в районі повороту на с.Борисівка Нікопольського району сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль "ГАЗ САЗ 3508" (державний НОМЕР_1), що належить на праві власності відповідачу та знаходився під керуванням водія ОСОБА_2, який перебував з Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровський" у трудових відносинах, зіткнувся з автомобілем "Даймлер Крайслер" (державний НОМЕР_2), що належить позивачу на праві власності та знаходився під керуванням водія ОСОБА_1, який перебував з Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Iгрек" у трудових відносинах.

Внаслідок ДТП автомобілю, що належить позивачу - "Даймлер Крайслер", спричинені механічні пошкодження.

Постановою інспектора з організації діяльності патрульної служби відділення ОГП Нікопольського РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 06.06.2006р. відмовлено в порушенні карної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 268 КК України (2341-14) , відносно водія ОСОБА_2.

Разом з тим, в постанові зазначено, що водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху від 01.01.2002р., що і стало причиною ДТП (довідка автотехнічного дослідження № 70/27-715 від 04.10.2005р. Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Дніпропетровській області). В діях ОСОБА_2. формально вбачається склад злочину, передбачений ст. 286 КК України (2341-14) , однак наслідків, передбачених цією статтею не настало.

Згідно звіту автотоварознавчого дослідження, складеного 27.09.2005р. Приватним підприємцем ОСОБА_3, матеріальні збитки, завдані Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Iгрек", в результаті пошкодження його автомобіля при ДТП, складають 16537,92 грн.

Також у зв'язку з тим, що автомобіль "Даймлер Крайслер" знаходився на ремонтно-відновлювальних роботах протягом 15.09.2005р. до 21.10.2005р. та не використовувався для перевезень пасажирів на маршрутів м.Дніпропетровськ -м.Нікополь, вартість неодержаного прибутку від простою автомобіля склала 17 370,36 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, правильно встановив вину водія відповідача у скоєнні ДТП.

При цьому суд обгрунтовано послався на норми ст.ст.1166, 1178, 1187 ЦК України (435-15) .

Дані висновки судів відповідають вимогам закону, встановленим судом обставинам та грунтуються на матеріалах справи.

Згідно ст. 33 ГПК України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Статтею 1166 Цивільного кодексу України (435-15) передбачено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України (435-15) шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України (435-15) джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 5 зазначеної статті визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

В даному випадку відповідачем не доведено, що завдана позивачу шкода спричинена внаслідок непереборної сили або умислу позивача.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України (435-15) юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Звільнення від відшкодування можливе лише у разі, якщо той, хто заподіяв шкоду доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

За таких обставин місцевий та апеляційний господарські суди, враховуючи приписи цивільного законодавства, дійшли вірного висновку про доведення позивачем складу правопорушення, а саме факт спричинення йому шкоди, як власнику транспортного засобу, протиправність поведінки, розмір шкоди і причинний зв"язок та про правильність притягнення відповідача до відповідальності за заподіяну його працівником шкоду під час виконання ним службових обов"язків.

Посилання касаційної скарги на відсутність вини водія відповідача у ДТП, в зв"язку з тим, що адміністративна справа за ст. 124 КУпАП (80731-10) відносно ОСОБА_2. до суду не надходила, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Iнші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України (1798-12) , і тому до уваги не беруться.

Водночас відповідно до статті 111-7 ГПК України (1798-12) , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку про задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Iгрек" щодо компенсації майнової шкоди.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають встановленим ними фактичним обставинам справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського області від 24.12.2007 року у справі № 3/5-07 залишити без змін.