Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Ходаківська I.П.

суддів: Данилова Т.Б., Кравчук Г.А.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради

на рішення

господарського суду Донецької області від 09.11.2005р.

у справі

господарського суду

№17/218

Донецької області

за позовом

державного підприємства "Донецька залізниця"

до

1. Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради

2. Головне фінансове управління Донецької області державної адміністрації

про

за участю представників сторін:

позивача -

відповідача 1 -

відповідача 2 -

стягнення 76 498,07грн.

Лебеда В.П. дов.№ н-01/2533 від 23.10.2006

не з'явився

не з'явився

Розпорядженням № 02-12.2/71 від 12.03.2008 у зв'язку з відпусткою судді Першикова Є.В. змінено склад колегії суддів у справі № 17/218, призначеної до розгляду у складі -головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська I.П., утворено колегію суддів в наступному складі : головуючий суддя Ходаківська I.П., судді Данилова Т.Б., Кравчук Г.А.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2005 року Донецька залізниця в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення м. Дебальцеве Донецької області про стягнення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян у приміських поїздах за січень-квітень 2005 року в сумі 76498,07 грн.

Позовні вимоги були обгрунтовані Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (256-2002-п) , якою затверджено "Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", в тому числі компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок державного бюджету.

Ухвалою від 20.07.2005 на підставі ст.24 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) за ініціативою суду було залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне фінансове управління Донецької обласної державної адміністрації.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.11.2005 ( суддя Татенко В.М.) позовні вимоги Донецької залізниці задоволені : стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення м. Дебальцеве Донецької області компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян у приміських поїздах за січень-квітень 2005 року в сумі 76498,07 грн. та судові витрати. В позові до другого відповідача відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обгрунтоване тим, що Законом "Про державний бюджет на 2005 рік" (2285-15) передбачено субвенції на компенсацію втрат підприємств транспорту за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Для Донецької області було виділено кошти субвенції з державного бюджету України в сумі 76 млн.175,4 тис. грн.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Управління праці та соціального захисту населення м. Дебальцеве Донецької області у листопаді 2005 року звернулось із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Ухвалою від 23.03.2006 Вищого господарського суду України касаційна скарга з матеріалами справи була направлена до Вищого адміністративного суду України як справа адміністративної юрисдикції.

Ухвалою від 31.10.2007 Вищий адміністративний суд України закрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення м. Дебальцеве Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 09.11.2005, і касаційну скаргу разом із справою передав для вирішення до Вищого господарського суду України.

Ухвала Вищого адміністративного суду України вмотивована посиланням на частину 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , якою встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги, не скористались правом, наданим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та не направили своїх представників в судове засідання.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Місцевим господарським судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що предметом позову є стягнення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян у приміських поїздах залізниці.

Згідно ст. 9 Закону України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР) для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (256-2002-п) затверджено "Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" ( далі -Порядок), в тому числі компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок державного бюджету.

Згідно п. 3, 5-8 цієї Постанови головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до пп. 2, 3, 5-8 цього Порядку фінансування провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, в межах обсягів, затверджених у обласних та районних бюджетах на зазначені цілі.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісячно готують дані про нараховані суми щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд підприємствами-постачальниками відповідних соціальних послуг і направляють їх до фінансових органів районних держадміністрацій. Фінансові органи районних держадміністрацій на підставі отриманих актів щомісячно готують реєстри нарахованих сум щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян та направляють їх фінансовим органам обласних держадміністрацій, які після отримання коштів субвенцій надають органам Державного казначейства платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів. Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються на рахунки головних розпорядників коштів, які здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних соціальних послуг.

Судом першої інстанції встановлено, що у додатку № 7 до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) передбачено субвенції на компенсацію витрат підприємств транспорту за пільговий проїзд окремих категорій громадян в розрізі по обласних бюджетах кожної області України. Для обласного бюджету Донецької області на 2005 рік було виділено кошти з державного бюджету України в сумі 76 млн.175,4 тис. грн.

На виконання вимог Порядку Донецька залізниця впродовж 2005 року щомісяця направляла до Управління праці та соціального захисту населення м. Дебальцеве Донецької області відповідні дані про надані послуги. Проте, жодних компенсаційних виплат за завдані збитки по перевезенню пільгових категорій пасажирів у приміському сполученні за січень-квітень 2005 року не отримала, що стало підставою для його звернення з відповідним позовом до суду.

Виходячи з умов ст.11 Цивільного кодексу (435-15) та ст. 174 Господарського кодексу України (436-15) господарські зобов'язання виникають, зокрема, із безпосередньо Закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги залізниці за рахунок Управління праці та соціального захисту населення м. Дебальцеве Донецької області.

Управління праці та соціального захисту населення м. Дебальцеве Донецької області в касаційній скарзі посилається на ст. 51 Бюджетного кодексу України (2542-14) , яка дозволяє розпорядникам бюджетних коштів брати бюджетні зобов'язання та провадити видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, а також на Рішення сесії обласної Ради від 28.12.2004 № 4/24-555, якою на 2005 рік не передбачені бюджетні асигнування для компенсації виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян у приміському залізничному сполученні.

Однак, в листі від 05.10.2004 № 07-06/2014-8670 (v8670506-04) "Про запровадження Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України" Державне казначейство України звернуло увагу на те, що погашення небюджетних фінансових зобов'язань не проводиться, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством,зокрема, списання кредиторської заборгованості за рішенням судів.

Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги в частині невідповідності Реєстрів обліку безкоштовних категорій пасажирів в приміському сполученні, наданих залізницею, та оцінених судом першої інстанції, фактично зводяться до переоцінки доказів по справі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 09.11.2005р. у справі №17/218 залишити без змін.