Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

У квітні 2004 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася в господарський суд з позовом та заявою про збільшення позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" про стягнення 5196393грн.31коп. заборгованості за поставлений в 2001 році природний газ відповідно до договору №10/16-1402 від 25.12.2000р., 1139077грн.08 коп. - втрат від інфляції за період з 01.07.2001р. по 01.07.2004р., 449763грн.38коп. - трьох відсотків річних за період з 19.08.2001р. по 19.08.2004р. та 739605грн.19коп. - пені за період з 19.08.2003р. по 19.08.2004р.

19.08.2004р. позивачем до господарського суду Чернігівської області подана заява б/н від 17.08.2004р., в якій він збільшив розмір своїх позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 7524 838,96грн., з них: 5196393,31грн. –основний борг, 1139077,08грн. –інфляційні нарахування за період з 01.06.2001р. по 01.07.2004р., 739605,19грн. –пеня за період з 19.08.2003р. по 19.08.2004р., 449763,38 грн. – 3% річних за період з 19.08.2001р. по 19.08.2004р.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 29.05.2007р. у справі №10/105 (суддя Пашкіна С.А.) позов задоволено частково; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1274322,22грн. –основного боргу, 107517,42грн. –3% річних, 273519,81грн. – інфляційних втрат, 1700грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2007р. у справі №10/105 (колегія суддів у складі головуючого судді Мартинюк А.І., суддів: Зубець Л.П., Лосєв А.М.) рішення господарського суду Чернігівської області від 29.05.2007р. у даній справі залишено без змін, а апеляційні скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" –залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою суду апеляційної інстанції Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення господарського суду Чернігівської області від 29.05.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2007р. справі №10/105 в частині відмови у задоволенні суми основного боргу, інфляційних збитків та 3% річних скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

У відзиві на касаційну скаргу Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" просить касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" була прийнята постанова від 20.02.2007р. у справі №12/115/4/3, в якій суд касаційної інстанції перевіривши правильність встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи, надану юридичну оцінку цим обставинам, повноту їх встановлення в судових рішеннях, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, з'ясував наступне.

25.12.2000р. між Дочірньою компанією "Торговий дім "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі –постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Чернігівгаз" (далі –покупець) було укладено договір на постачання природного газу №10/16-1402 (надалі –Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник взяв на себе зобов'язання передати Покупцю (Відповідачу) у 2001 році природний газ виключно для потреб установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а Покупець (відповідач) зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пунктом 2.1 Договору визначено обсяг постачання газу в 2001 році –до 32464 тис. куб. м., в тому числі - по кварталах.

Згідно протоколу узгодження розбіжностей від 15.01.2001р. до Договору було узгоджено наступні пункти:

п.4.1 - ціна за 1000куб.м. газу без врахування тарифу на транспортування територією України та тарифу на постачання газу розподільними трубопроводами Покупця становить 179грн.22коп. з урахуванням ПДВ;

п.4.2 - загальна сума договору на момент його укладення становить 5818198грн.08 коп.;

п.5.1 - оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично спожитий газ покупець здійснює до 10 числа наступного за звітним місяця;

пункти 6.2 та 6.4 вирішено не виключати;

п.6.3 - розмір штрафу зменшено до 4%.

Додатковою угодою №1 від 14.03.2001р. до Договору №10/16-1402 сторонами також було викладено п.4.1 ст.4 та п.4.2 ст.4 в інших редакціях, відповідно до яких ціна газу за 1000 кубічних метрів газу, без врахування вартості транспортування газу територією України була встановлена в розмірі 167,70грн., з урахуванням ПДВ. Загальна сума Договору складає до 5444212грн.80коп.

Додатковою угодою №2 від 24.04.2001р. до Договору №10/16-1402 преамбула договору №10/16-1402, а також реквізити покупця в ст. 11 Договору були викладені в іншій редакції: "Відкрите акціонерне товариство "Чернігівгаз" в особі Управління по реалізації та розрахунках за природний газ ВАТ "Чернігівгаз".

На підставі протоколу №2 засідання спостережної Ради НАК "Нафтогаз України" від 26.12.2000р. та наказу НАК "Нафтогаз України" №14 від 18.01.2001р. зі змінами та доповненнями, внесеними наказом НАК "Нафтогаз України" №40 від 08.02.2001р., ДК "Торговий дім "Газ України" було реорганізовано, і її функції було передано Дочірній компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

У відповідності до п.4.1 Статуту Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", ДК "Газ України" є правонаступником реорганізованої дочірньої компанії Торговий дім "Газ України".

Судом касаційної інстанції було визнано вірним висновок судів попередніх інстанцій, що до позивача, як правонаступника, перейшли всі права і обов'язки Дочірньої компанії "Торговий дім "Газ України" по договору на постачання природного газу №10/16-1402 від 25.12.2000р.

В рахунок оплати за газ спожитий підприємствами, установами, організаціями, які фінансуються з державного та місцевого бюджетів в 2001р. було перераховано 4260874грн.51коп., на суму 252249грн.69коп., 35427грн.85коп. в 2001 році було здійснено сторонами взаємозаліки однорідних вимог, згідно протоколів №27/2-2-1391 від 31.07.2001р., №27/2-2-32-4-Г від 02.03.2001р. та протокольного рішення №07/03-020 СФ від 15.07.2003р. було проведено взаємозалік на суму 11646грн. за природний газ, по договору від 25.12.2000р. №10/16-1402.

При здійсненні касаційного провадження, суд касаційної інстанції встановив припущення місцевим та апеляційним господарськими судами цілої низки порушень норм матеріального права нижченаведених.

Порядок розрахунків, встановлений постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 13.11.98р. №1785 (1785-98-п) "Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ", у ред. від 27.05.2000р. N840 (840-2000-п) , та постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 12.07.2000р. №759 (v0759227-00) "Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств".

Згідно п.1.1 Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затвердженого Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 12.07.2000р. №759 (v0759227-00) , цей Алгоритм визначає та встановлює послідовність дій власників природного газу, газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання за використаний природний газ від усіх категорій споживачів.

Цей алгоритм не впливає на домовленість сторін за договором щодо строків оплати вартості поставленого газу, не припиняє зобов'язання боржника по оплаті боргу кредитору, у тому числі шляхом реалізації свого права на стягнення боргу зі споживачів природного газу.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ" від 13.11.1998р. №1785 (1785-98-п) , у ред. від 27.05.2000р. N840 (840-2000-п) , відкрито в уповноважених банках розподільні рахунки газозбутовим і газотранспортним підприємствам Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та консолідований розподільний рахунок дочірній компанії "Торговий дім "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" для зарахування коштів, що надходять за використаний природний газ від усіх категорій споживачів, та здійснення розрахунків за поставку та транспортування природного газу.

Зокрема суд не врахував те, що належними доказами сплати за договором, в розумінні ст. 34 ГПК України та ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", можуть бути відповідним чином оформлені платіжні доручення. В наданих копіях платіжних доручень, призначення платежу вказане наступним чином: "за постачання природного газу згідно постанови КМУ №840 від 27.05.2000р. (840-2000-п) та довідки НАК "Нафтогаз України". При цьому суди не з'ясували, по якому договору, укладеному відповідачем, була здійснена оплата за поставлений газ.

Суди попередніх інстанцій не дали оцінки і діям позивача щодо зарахування коштів, які поступили у 2001р. на розподільчий рахунок відповідача, в погашення заборгованості за попередній період, та не визначили момент виникнення прострочення виконання зобов’язань.

В порушення ст. 111-12 ГПК України, в якій встановлена обов’язковість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції, для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суд першої інстанцій при прийнятті рішення у даній справі при новому розгляді, не з'ясував зазначені судом касаційної інстанції обставини, не надав їм належної правової оцінки, тому дійшов невірного висновку про часткове задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку, також не виправив порушень, припущених судом першої інстанції.

Тоді як, статтею 43 ГПК України на господарський суд покладається обов'язок всебічно, повно та об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій, в порушення ст.ст. 38, 43 ГПК України, не встановили істотні обставини у даній справі для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Враховуючи, що судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, а обставини, які мають істотний вплив на правильність застосування норм матеріального права, не з’ясовані, судове рішення визнати законним не можна, тому воно підлягає скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати вищенаведене, повно та всебічно з'ясувати всі суттєві обставини справи, надати належну оцінку зібраним доказам та постановити законне й обґрунтоване рішення, оскільки рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини справи, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 –11112 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2007р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 29.05.2007р. у справі №10/105 скасувати.

Справу №10/105 передати на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області в іншому складі суду.