ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     06 березня 2008 р.

     № 7/375

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     Ткаченко Н.Г. (головуючий),

     Харченка В.М.,

     Борденюк Є.М.

     розглянувши у відкритому

     за участю представника позивача:

     касаційну скаргу

     судовому засіданні у м. Києві

     Мартюшева С.С. та представника відповідача -Онищенка I.П.

     Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної  акціонерної
компанії "Нафтогаз України"

     на ухвалу

     Київського апеляційного

     у справі

     від 14.12.2007

     господарського суду

     № 7/375

     господарського суду

     міста Києва

     за позовом

     Комунального підприємства "Енергозбереження"

     до

     Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної  акціонерної
компанії "Нафтогаз України"

     про

     стягнення 4023931,00 грн.

                             ВСТАНОВИВ:

     Рішенням господарського суду міста  Києва  від  15.06.2006  у
справі  №  7/375,  яке  залишено  без   змін   постановою   Вищого
господарського  суду  України  від  05.07.2007  позов   задоволено
частково.   Стягнено   з   ДП   "Газ-тепло"    на    користь    КП
"Енергозбереження"  1645233,93  грн.  основного  боргу.  В   іншій
частині позовних вимог відмовлено.

     Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2007  заяву
Державного підприємства "Газ-тепло"  НАК  "Нафтогаз  України"  про
перегляд рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2007 за
нововиявленими обставинами залишено  без  задоволення,  а  рішення
господарського суду міста Києва від 15.06.2007 -без змін.

     Ухвалою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
14.12.2007 відповідачу було повернуто апеляційну  скаргу  відносно
ухвали суду  першої  інстанції  від  23.10.2007  без  розгляду  на
підставі п. 3 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , оскільки  до  скарги
не додано документів, що підтверджують сплату  державного  мита  у
встановленому порядку і розмірі.

     У   касаційній   скарзі    відповідач    просить    скасувати
вищезазначену ухвалу Київського апеляційного  господарського  суду
від 14.12.2007, а справу направити на розгляд до суду  апеляційної
інстанції. На думку скаржника, ухвала апеляційного суду прийнята з
порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 45 ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , ст. 2 Декрету КМУ "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
        .

     Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого  господарського
суду України не надіслав.

     Заслухавши  доповідача,  вислухавши  пояснення  представників
сторін,   перевіривши    правильність    застосування    Київським
апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія
суддів Вищого господарського  суду  України  дійшла  висновку,  що
касаційна скарга задоволенню не підлягає.

     До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

     Як встановлено  апеляційним  судом,  відповідач  при  поданні
апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста  Києва  від
23.10.2007 не додав документів, що підтверджують сплату державного
мита у встановлених порядку і розмірі.

     Згідно ч. 3 ст. 94 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          до  апеляційної
скарги додаються докази сплати державного мита і надіслання  копії
скарги іншій стороні у справі.

     Статтею 3 ч. 2 п. "г" Декрету Кабінету Міністрів України "Про
державне мито" від 21.01.1993 року ( 7-93 ) (7-93)
         (в редакції Закону від
25.03.2005 року ( 2505-15 ) (2505-15)
        , що набрав  законної  сили  31.03.2005
року) передбачено, що державне мито  з  апеляційних  і  касаційних
скарг на рішення та постанови, а також заяв  про  перегляд  їх  за
нововиявленими обставинами сплачується  50%  ставки,  що  підлягає
сплаті, у разі подання заяви, для розгляду  спору  в  суді  першої
інстанції.

     Таким   чином,   оскільки   діючим   законодавством   України
передбачена сплата державного мита із заяв  про  перегляд  судових
рішень за нововиявленими обставинами, апеляційний  суд  дійшов  до
правильного висновку  про  те,  що  подальше  оскарження  судового
рішення, яке було прийнято  за  результатами  розгляду  заяви  про
перегляд судового рішення  за  нововиявленими  обставинами,  також
пов'язане із необхідністю сплати державного мита.

     Враховуючи наведене та беручи до уваги, що, відповідно до  п.
3 ст. 97  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  відсутність  документів,  що
підтверджують сплату державного мита, є самостійною підставою  для
повернення апеляційної скарги, Вищий господарський суд  не  вбачає
підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

     З урахуванням викладеного,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,
111-9,  111-11,  111-13  Господарського   процесуального   кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                           ПОСТАНОВИВ:

     Касаційну   скаргу   Дочірнього   підприємства    "Газ-тепло"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити  без
задоволення.

     Ухвалу  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
14.12.2007 у справі № 7/375 залишити без змін.

     Головуючий Ткаченко Н.Г.

     Суддя Харченко В.М.

     Суддя Борденюк Є.М.