ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2008 р.
№ 2/222 (12/206)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді
Кота О.В.,
суддів:
Владимиренко С.В.,
Шевчук С.Р.,
розглянув касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Чернігівгаз"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2007р.
та рішення
господарського суду Чернігівської області від 14.08.2007р.
у справі
№2/222 (12/206)
за позовом
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України"
до
Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Чернігівгаз"
про
стягнення 177835,47 грн.,
за участю представників:
- позивача: Онищенко I.П. (дов. №255/10 від 29.12.2007р.);
Рак О.В (дов. №240/10 від 29.12.2007р.);
Надирова Р.М.К. (дов. №241/10 від 29.12.2007р.);
- відповідача: Кузнецова В.О. (дов. №18/3186 від
03.12.2007р.);
Подалюка Т.О. (дов. №18/276 від 04.02.2008р.);
ВСТАНОВИВ:
У липні 2006 року Дочірня компанія "Газ України" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до
господарського суду Чернігівської області з позовом до Відкритого
акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації
"Чернігівгаз" про стягнення з відповідача 144004,84грн. основного
боргу за поставлений природний газ за період з січня по березень
2005 року, згідно договору на постачання природного газу від
24.12.2004р. №06/04-1456, 13579,37грн. пені за період з
28.12.2005р. по 10.06.2006р., 14705,58грн. інфляційних втрат за
період з лютого 2005 року по травень 2006 року та 3% річних в сумі
5545,68 грн. за період з 11.02.2005р. по 29.06.2006р.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від
31.08.2006р., залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 20.03.2007р., у справі
№12/206 позовні вимоги задоволені частково; стягнуто з ВАТ по
газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" на користь ДК "Газ
України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
144004,84грн. боргу, 6780,06грн. пені, 5545,68грн. 3% річних,
14251,58грн. інфляційних втрат, 1773,62грн. витрат по сплаті
державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від
31.05.2007р. у справі №12/206 постанову Київського апеляційного
господарського суду від 20.03.2007р. та рішення господарського
суду Чернігівської області від 31.08.2006р. скасовано у частині
стягнення інфляційних втрат на суму 14251,58грн., в цій частині
справу передано на новий розгляд до господарського суду
Чернігівської області; в решті постанову Київського апеляційного
господарського суду від 20.03.2007р. та рішення господарського
суду Чернігівської області від 31.08.2006р. залишено без змін.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
14.08.2007р. у справі №2/221(12/206) (суддя Михайлюк С.I.) позов
задоволено повністю; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства
по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" на користь
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" 14705,58грн. інфляційних втрат.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
30.10.2007р. у справі №2/221(12/208) (колегія суддів у складі
головуючого судді Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Вербицької
О.В.) рішення господарського суду Чернігівської області від
14.08.2007р. залишено без змін, а апеляційну скаргу Відкритого
акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації
"Чернігівгаз" -без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою суду
апеляційної інстанції Відкрите акціонерне товариство по
газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" звернулось до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права, просило рішення господарського суду
Чернігівської області від 14.08.2007р. та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 30.10.2007р. у справі
№2/221(12/206) скасувати.
У відзиві на касаційну скаргу Дочірня компанія "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить
оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду
апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Чернігівгаз" -без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши
суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на
підставі встановлених фактичних обставин справи правильність
застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у п.п. 1, 6 постанови від 29.12.1976 №11 "Про судове
рішення ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
", рішення є законним тоді, коли суд
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх
відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або
виходячи із загальних засад законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого господарського суду та постанова суду
апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам, оскільки
грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
31.08.2006р., залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 20.03.2007р. та постановою
Вищого господарського суду від 31.05.2007р. у справі №12/206 в
частині основного боргу, пені та 3% річних, встановлено, що
24.12.2004р. між сторонами було укладено договір на постачання
природного газу №06/04-1456.
Відповідно до пункту 1.1 цього Договору, позивач взяв на себе
зобов'язання передати Покупцю (відповідачу) у 2005 році природний
газ, для власних потреб об'єктів, які знаходяться на балансі
Покупця, а Покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та
оплатити газ на умовах даного договору.
Пунктом 2.1 даного Договору визначено обсяг постачання газу в
січні 2005р. - до 264,000тис.куб.м. Відповідно до п.2.2 даного
договору розподіл місячних обсягів газу здійснюється рівномірно,
виходячи із середньодобового місячного обсягу.
Протоколом узгодження розбіжностей від 24.12.2004р. до
Договору на постачання природного газу №06/04-1456 від
24.12.2004р. пункт договору 3.6 виключено, п.6.3 друге речення
виключено, п.10.6 викладено в наступній редакції: "сторони
домовились, що строк позовної давності по даному договору
встановлюється у 3 роки".
Додатковою угодою №1 від 21.01.2005р. до Договору на
постачання природного газу №06/04-1456 від 24.12.2004р., п.2.1
цього договору сторони виклали в новій редакції відповідно до якої
постачальник передає покупцеві газ в обсязі до 1384,000 тис.куб.м,
в тому числі по місяцях кварталів згідно наведеного графіку; п.
5.1 договору сторони виклали в новій редакції, відповідно до якої:
з 01.01.2005р. ціна за 1000,0 кубічних метрів газу, без врахування
вартості транспортування газу територією України становить
327,3грн., крім того ПДВ 20% - 65,46грн., разом 392,76грн., п.10.1
договору сторони виклали в новій редакції, відповідно до якої,
даний договір набирає чинності з 01.01.2005р. і діє в частині
поставки газу до 31.12.2005 р., а в частині проведення розрахунків
за газ -до їх повного здійснення. Решта умов договору залишається
незмінною і обов'язковою до виконання сторонами.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що приймання-передача газу,
поставленого постачальником покупцеві, оформляється актами
приймання-передачі газу в яких визначається обсяг фактично
спожитого газу.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за газ
здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100%
поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок
здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10
числа місяця, наступного за звітним.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу за
період з січня по березень 2005 року природний газ в обсязі
551,081тис.куб.м. газу., на загальну суму 216442,58грн., що
підтверджується двохсторонніми актами прийому-передачі газу, які
підписані сторонами.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого
природного газу виконав частково, сплативши 72437,74грн.,
внаслідок чого заборгованість на день пред'явлення позову
становила 144004,84грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який
прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора
зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти
річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не
встановлений договором або законом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов про стягнення
інфляційних втрат в сумі 14705,58грн. за період з лютого 2005 року
по травень 2006 року, виходив з того що відповідач прострочив
виконання грошового зобов'язання, тому має сплатити борг, який
збільшений на суму інфляційних втрат, із зазначенням, що розмір
індексу інфляції встановлюється Державним комітетом статистики
України щомісячно, тому індекс інфляції розраховується не на кожну
дату місяця, а в середньому на місяць.
З наведеними висновками правильно погодився суд апеляційної
інстанції, розглядаючи справу в апеляційному провадженні, та
підставно залишив рішення місцевого суду без змін.
Твердження скаржника, викладені у касаційній скарзі, про
помилковість висновків судів щодо здійснення нарахування
інфляційних втрат грунтуються на неправильному тлумаченні норм
матеріального права, не відповідають встановленим судами
обставинам і тому їх належить залишити поза увагою. З зазначених
підстав слід вважати необгрунтованими і посилання на неправильне
застосування судами норм матеріального права.
Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що відповідно до вимог ст.43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
постанова Київського апеляційного господарського суду
від 30.10.2007р. та рішення господарського суду Чернігівської
області від 14.08.2007р. грунтуються на всебічному, повному та
об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для
вирішення спору, відповідають нормам матеріального та
процесуального права. Доводи касаційної скарги не спростовують
висновків господарських судів першої та апеляційної інстанцій, у
зв'язку з чим відсутні підстави для їх скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" залишити без
задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
30.10.2007р. та рішення господарського суду Чернігівської області
від 14.08.2007р. у справі №2/222(12/206) залишити без змін.
Головуючий суддя
О. Кот
Судді:
С. Владимиренко
С. Шевчук