ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     04 березня 2008 р.
 
     № 10/377/07
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого
 
     Панової I.Ю.,
 
     суддів
 
     Заріцької А.О. (доповідач у справі),
 
     Продаєвич Л.В.
 
     розглянувши касаційну скаргу
 
     товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКМАК-ЗЕРНОПРОДУКТ"
     на постанову
 
     Запорізького  апеляційного   господарського   суду   від   15
листопада 2007 року
 
     у справі
 
     господарського суду
 
      № 10/377/07
 
     Запорізької області
 
     за позовом
 
     до
 
     ретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
на стороні позивача
 
     товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКМАК-ЗЕРНОПРОДУКТ"
     - дочірнього підприємства  "Токмацький  комбікормовий  завод"
товариства з обмеженою відповідальністю "Арадон"
 
     - управління Пенсійного фонду України  в  Токмацькому  районі
Запорізької області
 
     - відділу державної виконавчої служби  Токмацького  районного
управління юстиції  Запорізької  області,  м.  Токмак  Запорізької
області
 
     приватне підприємство "Iнтертрейдінг"
 
     про
 
     визнання права власності та звільнення майна  з-під  опису  й
арешту
 
                 за участю представників сторін:
 
     позивача Руденко М.В.,
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     У червні 2007 року товариство  з  обмеженою  відповідальністю
"ТОКМАКЗЕРНОПРОДУКТ" (далі -ТОВ  "ТОКМАКЗЕРНОПРОДУКТ")  звернулося
до  суду  з  позовом  до   дочірнього   підприємства   "Токмацький
комбікормовий  завод"  товариства  з  обмеженою   відповідальністю
"Арадон" (далі -ДП "Токмацький комбікормовий завод") та управління
Пенсійного фонду України в Токмацькому районі Запорізької  області
(далі - управління ПФУ) про визнання права власності та звільнення
майна з-під арешту.
 
     Свої вимоги позивач обгрунтовував  доводами  про  те,  що  13
березня 2007 року купив у приватного підприємства  "Iнтертрейдінг"
цілісний майновий комплекс вартістю 1 682 093  грн.,  розташований
за адресою: м. Токмак, Запорізької області, вул. Щави, буд. 88,  і
разом з ним набув права на рухоме майно балансовою вартістю 31 000
грн.,  яке  входить  до  цілісного  майнового  комплексу.  Частина
рухомого  майна  арештовано  державною  виконавчою   службою   при
виконанні судових рішень на користь управління  ПФУ,  боржником  у
яких є ДП "Токмацький комбікормовий  завод".  Право  власності  на
майно просив визнати з підстав передбачених  ст.  392  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Рішенням господарського суду Запорізької області від 13 липня
2007 року (суддя Алейнікова Т.Г.) позов задоволено, визнано за ТОВ
"ТОКМАК-ЗЕРНОПРОДУКТ" право власності на рухоме майно, розташоване
за адресою: м. Токмак Запорізької області, вул. Щави, буд.  88,  і
звільнено майно, за наведеним у рішенні переліком,  з-під  арешту.
Стягнуто з ДП "Токмацький  комбікормовий  завод"  на  користь  ТОВ
"ТОКМАКЗЕРНОПРОДУКТ"  310  грн.   витрат   понесених   на   оплату
державного  мита  та  118  грн.  витрат  на  інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи.
 
     Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від  16
жовтня 2007 року до участі у справі у якості третього  відповідача
залучено відділ державної виконавчої служби Токмацького  районного
управління юстиції Запорізької області.
 
     Постановою Запорізького апеляційного господарського суду  від
15 листопада 2007 року (судді: Хуторний В.М. -головуючий,  Коробка
Н.Д.,   Кричмаржевський   В.А.)   апеляційні   скарги   управління
Пенсійного фонду України в Токмацькому районі Запорізької  області
та  відділу  державної  виконавчої  служби  Токмацького  районного
управління  юстиції  Запорізької   області   задоволено,   рішення
господарського суду Запорізької області від 13 липня 2007  року  у
справі  №  10/377/07  скасовано  і  у   задоволенні   позову   ТОВ
"ТОКМАКЗЕРНОПРОДУКТ" відмовлено.
 
     Вказаною постановою також замінено первісного  відповідача  -
управління Пенсійного  фонду  України  у  м.  Токмаку  Запорізької
області на  управління  Пенсійного  фонду  України  у  Токмацькому
районі Запорізької області.
 
     Не  погоджуючись  з  винесеною   постановою,   ТОВ   "ТОКМАК-
ЗЕРНОПРОДУКТ" звернулося до Вищого господарського суду  України  з
касаційною   скаргою,   в   якій   просить   скасувати   постанову
Запорізького апеляційного господарського  суду  від  15  листопада
2007  року  та  залишити  в  силі  рішення   господарського   суду
Запорізької області від 13 липня 2007 року.
 
     На  думку  заявника  касаційної  скарги,  судом   апеляційної
інстанції  недостатньо  повно  досліджені  обставини  справи,   не
враховано, що ДП "Токмацький комбікормовий завод"  не  претендував
на спірне майно і проти позову не заперечував.
 
     Заслухавши пояснення представника  ТОВ  "ТОКМАКЗЕРНОПРОДУКТ",
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали
справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального  та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
 
     Як  вбачається  з  матеріалів  справи,   скасовуючи   рішення
господарського  суду  від  13  липня  2007  року  суд  апеляційної
інстанції вказав, що висновки суду першої інстанції про належність
спірного  майна  позивачу  не  відповідають  фактичним  обставинам
справи і  є  помилковими.  При  цьому  суд  апеляційної  інстанції
послався    на    договір    купівлі-продажу    майна    та    акт
приймання-передачі цілісного майнового комплексу  від  13  березня
2007 року, які містять конкретний перелік майна, що  було  продане
третьою особою позивачу,  і  вказав,  що  рухоме  майно,  про  яке
йдеться у позовній заяві, до цього переліку не увійшло.
 
     Як встановлено судом апеляційної інстанції  і  це  стверджено
матеріалами  справи,   цілісний   майновий   комплекс,   придбаний
позивачем  у  приватного  підприємства  "Iнтертрейдінг",   належав
останньому на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна  з
прилюдних торгів. Предметом продажу майна з прилюдних  торгів  був
цілісний майновий комплекс у такому ж обсязі, у якому  набув  його
позивач.
 
     Обгрунтовуючи свій позов у  частині  визнання  за  ним  права
власності на рухоме майно, за вказаним у позовній заяві переліком,
позивач послався на ст. 392 Цивільного кодексу України  ( 435-15 ) (435-15)
        
(далі - ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ), яка передбачає, що  власник  майна
може пред'явити позов про визнання його права власності,  якщо  це
право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у  разі
втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
 
     Проте, позивач не надав жодних  об'єктивних  доказів,  які  б
стверджували набуття ним права власності на спірне  рухоме  майно,
тому спосіб захисту права власності, передбачений указаною  нормою
закону, не може бути застосований до  правовідносин,  на  які  він
посилається.
 
     Колегія суддів погоджується  з  висновками  суду  апеляційної
інстанції про відсутність правових підстав для задоволення  позову
ТОВ  "ТОКМАК-ЗЕРНОПРОДУКТ"  і  при  цьому  вважає   обгрунтованими
посилання  апеляційного  суду  у  постанові  на  те,  що   наданий
позивачем до суду першої інстанції перелік основних  засобів,  які
знаходяться у нього на балансі, а  також  довідка  відповідача  ДП
"Токмацький комбікормовий завод", не свідчать  про  перехід  права
власності на спірне рухоме майно від  ПП  "Iнтертрейдінг"  до  ТОВ
"ТОКМАК- ЗЕРНОПРОДУКТ"  за  договором  купівлі-продажу  нерухомого
майна.
 
     За приписами ст. 34 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          господарський  суд
приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини
справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені
певними засобами доказування, не  можуть  підтверджуватися  іншими
засобами доказування.
 
     Набуття права власності врегульовується Главою 24 ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        .  Вимагаючи  визнати  право  власності  на  вказане   у
позовній заяві  рухоме  майно  позивач  правових  підстав  набуття
такого права не вказав і на докази не послався.
 
     Відповідно до ст. 33 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          кожна  сторона
повинна довести ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на
підставу своїх вимог і заперечень.
 
     Висновок про  недоведеність  вимог  позивача  колегія  суддів
вважає обгрунтованим і погоджується з твердженням суду апеляційної
інстанції  щодо  необхідності  скасування  рішення   суду   першої
інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові.
 
     Враховуючи вказане, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що доводи позивача про наявність правових
підстав для визнання за ним права власності на вказане у  позовній
заяві рухоме майно є необгрунтованими та діючи в межах повноважень
суду касаційної інстанції згідно приписів статей 111-5, 111-7  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , погоджується з  висновками  суду  апеляційної
інстанції  і  не   вбачає   підстав   для   скасування   постанови
Запорізького апеляційного господарського  суду  від  15  листопада
2007 року у справі № 10/377/07.
 
     На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,
111-9, 111-11 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          Вищий  господарський  суд
України, -
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
     Касаційну  скаргу  товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"ТОКМАК-ЗЕРНОПРОДУКТ" залишити без задоволення.
 
     Постанову Запорізького апеляційного господарського  суду  від
15 листопада 2007 року у справі № 10/377/07 залишити без змін.
 
     Головуючий I.Ю. Панова
 
     Судді А.О. Заріцька
 
     Л.В. Продаєвич