ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     29 лютого 2008 р.
     № 14/169-НР
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Полякова Б.М. -головуючого,
 
     Катеринчук Л.Й. (доповідач),
 
     Ткаченко Н.Г.
 
     розглянувши касаційну скаргу
 
     відкритого акціонерного товариства "Юженергобуд"
     на постанову
     Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2007
 
     у справі
 
     господарського суду
 
     № 14/169-нр (5/81)
 
     Миколаївської області
 
     за заявою
     закритого акціонерного товариства "Південбудтранс"
     до
     відкритого акціонерного товариства "Юженергобуд"
 
     про
     банкрутство
 
         в судовому засіданні взяли участь представники :
     від заявника
     не з'явились
     від боржника
     Бєлік С.В. (дов. №юр/211 від 24.01.2008)
     КривошейО.В. (дов. №юр/300 від 04.02.2008)
     Огороднік В.I. (дов. №юр/572 від 28.02.2008)
 
                       В С Т А Н О В И В :
 
     в  провадженні  господарського  суду  Миколаївської   області
знаходиться справа про визнання банкрутом відкритого  акціонерного
товариства "Юженергобуд"  (далі  -боржника),  порушена  за  заявою
закритого      акціонерного      товариства       "Південбудтранс"
(далі -ініціюючого кредитора) ухвалою суду від 31.03.2003 року  за
загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
         (далі -Закону).
 
     Судові акти за наслідками  підготовчого  засідання  у  справі
неодноразово скасовувались. Так, Постановою Одеського апеляційного
господарського  суду  від   01.07.2003   було   скасовано   ухвалу
підготовчого засідання у  даній  справі  від  29.04.2003  року,  а
Постановою ВГСУ від  08.10.2003  року  у  зазначеній  справі  було
змінено третій пункт резолютивної частини, зазначено про  передачу
справи до розгляду відповідно до Закону України  "Про  відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
         до господарського суду Миколаївської області. (том  1,
а.с. 160-163).  При  цьому  касаційним  судом  було  зазначено  на
необхідності дослідження обставин порушення провадження  у  справі
№4/225  про  банкрутство  того  ж  боржника  та  чинності   ухвали
підготовчого засідання у справі №4/225.
 
     Прийняті за наслідками нового розгляду  судові  акти  (ухвала
підготовчого  засідання  суду  від  24.03.2005року  та   постанова
апеляційного суду від  17.05.2005року  були  скасовані  Постановою
ВГСУ від 07.09.2005 року з направленням  справи  для  розгляду  до
суду першої інстанції, як такі, що не з'ясували розмір  безспірних
вимог ініціюючого кредитора (том 2, а.с. 229-232)).
 
     В ході розгляду справи  ухвалою  суду  першої  інстанції  від
09.07.2007 (суддя Коваль Ю.М.) провадження у  справі  припинено  у
зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.  80
ГПК   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,   оскільки   боржник   веде   активну
господарську   діяльність,   має    позитивне    сальдо,    стійку
платоспроможність,  сплачує  до  відповідного  бюджету   податкові
платежі та забезпечує ринок праці.
 
     Не погоджуючись з  зазначеною  ухвалою  господарського  суду,
кредитор звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського
суду  Миколаївської  області  від  09.07.2007   року,   а   справу
№14/169-нр направити  до  суду  першої  інстанції  для  подальшого
розгляду.
 
     Постановою Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
18.09.2007  апеляційну  скаргу   задоволено,   ухвалу   суду   від
09.07.2007 скасовано, справу  направлено  до  господарського  суду
Миколаївської області для розгляду по суті.
 
     Не погоджуючись з прийнятою постановою, боржник звернувся  до
Вищого господарського суду України з касаційною  скаргою,  в  якій
просив   скасувати   постанову   суду    апеляційної    інстанції,
аргументуючи  порушенням  норм  матеріального  та   процесуального
права, зокрема, статей 5, 11, 40 Закону України  "Про  відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
        , статей 3, 18-1,  37  Закону  України  "Про  виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        , статті 80  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     27.02.2008 в  судовому  засіданні  оголошувалась  перерва  до
29.02.2007 об 11 год. 10 хв.  у  зв'язку  з  заявленим  ініціюючим
кредитором відводом №113  від  21.02.2008  усьому  складу  колегії
суддів. Ухвалою 27.02.2008  заступника  голови  ВГСУ  Шульги  О.Ф.
заяву про відвід залишено без задоволення та 29.02.2007 в судовому
засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
 
     Колегія   суддів   Вищого   господарського   суду    України,
переглянувши у  касаційному  порядку  постанову  суду  апеляційної
інстанції на  підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи,
перевіривши  застосування   судом   апеляційної   інстанції   норм
матеріального  та  процесуального  права,  дійшла   висновку   про
відсутність правових підстав для  задоволення  касаційної  скарги,
виходячи з такого.
 
     За приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          господарські  суди  розглядають  справи  про
банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим  Кодексом,  з
урахуванням  особливостей,  встановлених  Законом   України   "Про
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        , норми якого превалюють в застосуванні  над
нормами господарсько-процесуального кодексу, як  спеціальні  норми
права.
 
     Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про  відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
        справа про банкрутство порушується господарським  судом
за таких умов:
 
     - вимоги  кредитора  до  боржника  є  грошовими   і   сукупно
складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати;
 
     - вимоги кредитора є безспірними;
 
     - вимоги кредитора  не  були  задоволені  боржником  протягом
трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
 
     Під терміном "безспірні вимоги  кредиторів"  у  цьому  Законі
розуміються вимоги  кредиторів,  визнані  боржником,  інші  вимоги
кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими
документами, за якими  відповідно  до  законодавства  здійснюється
списання коштів з рахунків боржника (абзац восьмий статті 1).
 
     Таким  чином,  особливістю  підстави  порушення  справи   про
банкрутство є саме відсутність спору стосовно суми боргових  вимог
кредитора, що виключає можливість застосування  судом  пункту  1-1
частини 1 статті 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , за яким провадження у
справі припиняється через відсутність предмету спору.
 
     Пунктом  11  статті  11  Закону  України   "Про   відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
         встановлено, що суд  виносить  ухвалу  про  припинення
провадження  у  справі  про  банкрутство  за  наявності   підстав,
передбачених ст. 40 цього Закону.
 
     Відповідно до  статті  40  Закону  України  "Про  відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
        , господарський суд припиняє провадження у  справі  про
банкрутство, якщо:
 
     1)  боржник  не  включений  до  Єдиного  державного   реєстру
підприємств  та  організацій  України  або  до  Реєстру  суб'єктів
підприємницької діяльності;
 
     2) подано  заяву  про  визнання  банкрутом  ліквідованої  або
реорганізованої  (крім   реорганізації   у   формі   перетворення)
юридичної особи;
 
     3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство
того ж боржника;
 
     4) затверджено звіт керуючого санацією  боржника  в  порядку,
передбаченому цим Законом;
 
     5) затверджено мирову угоду;
 
     6) затверджено  звіт  ліквідатора  в  порядку,  передбаченому
статтею 32 цього Закону;
 
     7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;
 
     8) кредитори не висунули вимог до  боржника  після  порушення
провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.
 
     Як вбачається з матеріалів справи,  підставою  для  порушення
провадження в  справі  про  банкрутство  ВАТ  "Юженергобуд"  стала
несплата останнім протягом трьох місяців векселя №743264273359  на
суму 150  000  грн.  зі  строком  платежу  08.05.2002  та  векселя
№743264273360 на суму 130 000 зі строком платежу 04.06.2002, які у
встановленому порядку були пред'явлені  до  платежу  та  за  якими
вчинено виконавчий напис нотаріуса.  Судом  апеляційної  інстанції
встановлено, що оплата означених та інших  векселів  боржником  не
здійснена до цього часу.
 
     Припиняючи провадження у справі № 14/169-НР  у  відповідності
до приписів п.1-1 ч.1  ст.80  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  місцевий
господарський суд вмотивував свою ухвалу тим, що  оскільки  надані
боржником бухгалтерські та фінансові документи свідчать про стійку
платоспроможність та оплатність боргових зобов'язань останнього, а
також  те,  що  ВАТ  "Юженергобуд"   веде   активну   господарську
діяльність, має позитивне сальдо, сплачує до відповідного  бюджету
податкові  платежі  та   забезпечує   ринок   праці,   то   фактів
неоплатності  боржника,  як  того  вимагає  ст.  205  ГК   України
( 436-15 ) (436-15)
        , в суді не доведено, отже відсутній предмет спору.
 
     Як встановлено  судом  апеляційної  інстанції,  підстави  для
припинення  провадження,  за  статтею  40  Закону   України   "Про
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
         відсутні, а приписи пункту  1-1  частини  1
статті 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          не  можуть  застосовуватися  до
провадження   справ   про   банкрутство.   З   такими   висновками
погоджується Верховний  суд  України  у  Постанові  №20-8/035  від
15.03.2005 року.
 
     Колегія суддів касаційного  суду  зазначає  про  необхідність
виконання вказівок Вищого господарського суду України зазначених у
постановах Вищого господарського суду України від 08.10.2003  (т.1
а.с.160-163) та від 07.09.2005  (т.2  а.с.229-232)  відповідно  до
приписів  статті  111-12  ГПК   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,   а   також
необхідність  дослідження  судом   першої   інстанції   дотримання
ініціюючим  кредитором  приписів  статті  6  Закону  України  "Про
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом"  ( 2343-12 ) (2343-12)
          щодо   незадоволення   безспірних   вимог
ініціюючого кредитора строком більше трьох місяців  з  врахуванням
обставин порушення провадження у справі  про  банкрутство  того  ж
боржника №  4/225  та  введення  мораторію  на  задоволення  вимог
кредиторів у  справі  №4/225,  який  зупиняє  перебіг  зазначеного
строку.
 
     Відтак, колегія суддів Вищого  господарського  суду  України,
діючи  в  межах  повноважень  суду  касаційної  інстанції   згідно
приписів статей 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         погоджується  з  висновками  суду  апеляційної
інстанції, а доводи скаржника вважає такими,  що  не  спростовують
висновків постанови Одеського апеляційного господарського суду від
18.09.2007 у справі.
 
     На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,
111-9, 111-11 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          Вищий  господарський  суд
України -
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
     1.  Касаційну  скаргу  відкритого   акціонерного   товариства
"Юженергобуд" залишити без задоволення.
 
     2. Постанову Одеського апеляційного господарського  суду  від
18.09.2007 залишити без змін.
 
     Головуючий Б. Поляков
 
     Судді Л. Катеринчук
 
     Н. Ткаченко