ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2008 р.
№ 2/87
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні у м. Києві
за участю представників позивача:
Катальнікової О.О., Петренко I.А.
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вазамі"
на постанову
від 08.10.2007
Київського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 2/87
господарського суду
міста Києва
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кожний про своє-1"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вазамі"
про
визнання недійсним договору зберігання
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про
час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним
чином.
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Кожний про своє-1" звернулося з позовом до товариства з обмеженою
відповідальністю "Компанія "Вазамі" про визнання недійсним
договору зберігання від 07.12.2001 та додатку до нього - акту
передачі майна.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2007 у
справі № 2/87 позов задоволено. Визнано недійсним договір
відповідального зберігання від 07.12.2001, укладений між ТзОВ
"Компанія "Вазамі" та ТзОВ "Кожний про своє-1", та додаток до
нього від 07.12.2001 -акт передачі майна.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
08.10.2007 вищезазначене судове рішення змінено. Визнано недійсним
договір відповідального зберігання від 07.12.2001, укладений між
ТзОВ "Компанія "Вазамі" та ТзОВ "Кожний про своє-1". В частині
визнання недійсним акту передачі майна ТзОВ "Компанія "Вазамі" на
відповідальне зберігання ТзОВ "Кожний про своє-1" до договору
відповідального зберігання від 07.12.2001 на суму 1010873,60 грн.
провадження у справі припинено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
апеляційного суду від 08.10.2007, рішення господарського суду
міста Києва від 10.07.2007, а справу направити на новий розгляд до
суду першої інстанції. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом
при прийнятті постанови порушено норми процесуального та
матеріального права, зокрема, ст.ст. 218-235 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського
суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
позивача, перевіривши правильність застосування Київським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, і це відповідає
наявним матеріалам справи, 07.12.2001 між сторонами у справі був
укладений договір відповідального зберігання майна, згідно умов
якого відповідач передав позивачу на відповідальне зберігання
матеріальні цінності, відповідно до акту приймання-передачі майна.
09.02.2007 старшим слідчим СВ Голосіївського РУГУ МВС України
в м. Києві проведено виїмку документів у представника ТзОВ
"Компанія "Вазамі" -Кобилецького В.В. Згідно з протоколом виїмки
від 09.02.2007 у Кобилецького В.В. було вилучено зазначений
договір відповідального зберігання від 07.12.2001 та акт про
передачу матеріальних цінностей на загальну суму 1010873,60 грн.
Апеляційним судом також було встановлено, що Київським
науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено
почеркознавче дослідження підписів виконаних від імені
Катальнікової О.О., які містяться як в договорі відповідального
зберігання так і в акті передачі майна, згідно з висновком якого
підписи на зазначених вище документах виконані не Катальніковою
Оленою Олексіївною, а іншою особою (особами) з наслідуванням
підпису Катальнікової О.О. При цьому, даний факт також
підтверджується висновком від 06.03.2007 № 1818
судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної
справи № 51-1689.
Вищенаведеним обставинам апеляційний суд дав належну оцінку
і, з урахуванням вимог ст.ст. 203, 207, 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
дійшов до обгрунтованого висновку про часткове задоволення позову
шляхом визнання вищевказаного договору відповідального зберігання
недійсним. При цьому, суд правомірно зазначив, що в порушення ст.
33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, доказів того, що позивач своїми діями
визнав спірний правочин сторонами суду надано не було, а навпаки,
як свідчать матеріали справи, після дати підписання цього
договору, позивачем заперечувалась його дійсність і ніяких дій на
виконання договору сторонами вчинено не було.
Таким чином, з врахуванням наведеного, оспорюваний договір
було вчинено невідомою особою з використанням печатки товариства,
а тому суд апеляційної інстанції правильно погодився в цій частині
з судом першої інстанції, яким буди задоволені позовні вимоги
позовні вимоги в частині визнання недійсним договору від
07.12.2001.
Крім того, припиняючи провадження у справі в частині визнання
недійсним акту передачі майна на відповідальне зберігання договору
від 07.12.2001, суд апеляційної інстанції обгрунтовано зазначив,
що зазначений акт не є актом нормативного характеру, у зв'язку з
чим правомірно припинив в цій частині провадження у справі на
підставі п. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції
винесена на підставі фактичних обставин справи та відповідає
вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про
відсутність підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Компанія "Вазамі" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
08.10.2007 у справі № 2/87 залишити без змін.
Головуючий Ткаченко Н.Г.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.