ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     27 лютого 2008 р.
 
     № 20/96пд
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Коробенко Г.П.- головуючого,
 
     Костенко Т. Ф.,
 
     Рогач Л.I.,
 
     розглянувши матеріали
 
     касаційної скарги
 
     Регіонального відділення Фонду  державного  майна  України  в
Донецькій області
     на постанову
 
     Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2007 р.
     у справі
 
     господарського суду Донецької області
     за позовом
 
     Регіонального відділення Фонду  державного  майна  України  в
Донецькій області
 
     до
     ТОВ "Трансмарі"
 
     про
 
     розірвання договору оренди,
 
     В судовому засіданні взяли участь представники:
 
     позивача: не з'явились
 
     відповідача: не з'явились,
 
                           ВСТАНОВИВ :
 
     Рішенням від 18.06.07 господарського суду  Донецької  області
позов  задоволено.  Розірвано  договір  оренди  №  1039/2003   від
09.04.03, укладений між  РВ  ФДМУ  по  Донецькій  області  та  ТОВ
"Трансмарі"  на  державне  майно  -  цілісний  майновий   комплекс
"Автогосподарство",   розташований   за   адресою:    м.Маріуполь,
вул.Краснофлотська,  125,  та  зобов'язано  відповідача  повернути
орендоване  майно  до  державної  власності.  З  ТОВ   "Трансмарі"
стягнуто: в доход державного бюджету 85 грн. державного  мита,  на
користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118 грн. на IТЗ  судового
процесу.
 
     Постановою    від    28.11.07     Донецького     апеляційного
господарського суду вказане вище рішення змінено.  Позовну  вимогу
РФ ФДМУ по Донецькій  області  про  зобов'язання  ТОВ  "Трнасмарі"
повернути орендоване майно залишено без розгляду.
 
     Не  погоджуючись   з   постановою   Донецького   апеляційного
господарського суду, РВ ФДМУ по Донецькій  області  звернулося  до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і  просить
її  скасувати  в  частині  залишення  без  розгляду   вимоги   про
повернення орендованого майна,  рішення  місцевого  господарського
суду залишити без змін.
 
     Колегія суддів, приймаючи до уваги межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та  процесуального
права  при  винесенні   оспорюваного   судового   акту   знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити.
 
     Як  було  встановлено  судовими  інстанціями,  які   приймали
рішення  у  даній  справі,  відповідно  до  умов  договору  оренди
цілісного майнового комплексу "Автогосподарство",  укладеного  між
сторонами  спору,  ТОВ  "Трансмарі"  прийнято  в  строкове  платне
користування майно, що належить до державної власності за адресою:
м.Маріуполь,   вул.Краснофлотська,   125.   Строк   дії   договору
встановлено сторонами в 10 років до 09.04.2013 року.
 
     Звертаючись з позовом у даній справі, РВ  ФДМУ  по  Донецькій
області послалось на те, що відповідач всупереч  вимогам  договору
оренди та діючого законодавства не сплачував орендну плату понад 3
місяці, у зв'язку з чим виникла заборгованість у  розмірі  162568,
44 грн.
 
     Судами з'ясовано, що листом № 06-1440  від  01.03.06  позивач
звертався до ТОВ "Трансмарі" з вимогою сплатити заборгованість  по
орендній платі в сумі  162568,  44  грн.  Вказаний  лист  залишено
відповідачем без відповіді.
 
     Судами враховано, що факт наявності заборгованості з орендної
плати підтверджується  матеріалами  справи  та  не  спростовується
відповідачем.
 
     При цьому судами взято до уваги рішення  господарського  суду
м. Києва від  30.05.06  у  справі  №  16/202,  залишене  без  змін
постановою  ВГСУ  від   21.11.06,   яким   встановлено   наявність
заборгованості відповідача по орендній платі станом на 01.02.06  в
сумі 162568, 44 грн. основного боргу за спірним договором оренди.
 
     Відповідно  до  ч.  3  ст.  26  Закону  України  "Про  оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
         договір оренди  може
бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї  із  сторін
договір оренди може бути достроково розірвано  за  рішенням  суду,
арбітражного суду у разі невиконання сторонами  своїх  зобов'язань
та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
 
     Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу  України  ( 436-15 ) (436-15)
        
одностороння  відмова  від  договору  оренди  не  допускається,  а
договір оренди припиняється у разі:  закінчення  строку,  на  який
його  було  укладено;  викупу   (приватизації)   об'єкта   оренди;
ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення)
об'єкта оренди. Договір оренди  може  бути  розірваний  за  згодою
сторін. На вимогу  однієї  із  сторін  договір  оренди  може  бути
достроково розірваний з підстав, передбачених  Цивільним  кодексом
України ( 435-15 ) (435-15)
          для  розірвання  договору  найму,  в  порядку,
встановленому статтею 188 цього Кодексу.
 
     Відповідно  до  вимог  ч.ч.1,2  ст.  651  Цивільного  кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
         зміна або розірвання договору допускається лише
за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або  законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу
однієї із  сторін  у  разі  істотного  порушення  договору  другою
стороною та в інших випадках, встановлених договором або  законом.
Iстотним  є  таке  порушення  стороною  договору,  коли  внаслідок
завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того,
на що вона розраховувала при укладенні договору.
 
     Статтею 782 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         встановлено
право  наймодавця  відмовитися  від  договору  найму  і   вимагати
повернення речі, якщо наймач  не  вносить  плату  за  користування
річчю протягом трьох місяців підряд.
 
     З врахуванням вказаного колегія суддів Вищого  господарського
суду  України  вважає  обгрунтованим  висновок  судів   попередніх
інстанцій про задоволення  позовних  вимог  в  частині  розірвання
договору оренди №1039/2003 від 09.04.03.
 
     В той же  час,  колегія  суддів  Вищого  господарського  суду
України вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції щодо
залишення  без  задоволення  позову  в  частині  вимоги  повернути
орендоване майно з тих пыдстав, що ні позовна заява, а  ні  надані
позивачем  уточнення  до  позовних  вимог  не  містять   правового
обгрунтування цієї вимоги та підстав для  повернення  орендованого
майна, а також посилання на конкретне майно, яке  позивач  вимагає
повернути.
 
     Вимога щодо повернення орендованого майна  прямо  витікає  зі
ст.  782  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,   тому   постанова   Донецького
апеляційного господарського суду підлягає зміні в цій  частині,  а
позов РВ ФДМУ по Донецькій області -задоволенню в повному об'ємі.
 
     На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,
111-9, 111-11 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський  суд
України
 
     ПОСТАНОВИВ :
 
     Касаційну скаргу задовольнити.
 
     Постанову    від    28.11.2007    Донецького     апеляційного
господарського  суду  у  справі  №  20/96  пд  змінити  в  частині
залишення без  розгляду  позовної  вимоги  РФ  ФДМУ  по  Донецькій
області  про  зобов'язання   ТОВ   "Трнасмарі"   повернути   майно
орендоване за договором оренди № 1039/2003 від 09.04.03, укладений
між РВ ФДМУ по Донецькій області та ТОВ  "Трансмарі"  на  державне
майно -цілісний майновий комплекс "Автогосподарство", позов в  цій
частині задовольнити. В іншій  частині  постанову  від  28.11.2007
Донецького апеляційного господарського суду залишити без змін.
 
     Головуючий Коробенко Г.П.
 
     Судді Костенко Т.Ф.
 
     Рогач Л.I.