ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2008 р.
№ 2-20/12706-2005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйов О. В. -головуючого
Полянський А. Г.
Фролова Г. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
Заступника прокурора Автономної Республіки Крим
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
09.02.2006року
по справі
№ 2-20/12706-2005 Господарського суду Автономної Республіки
Крим
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Державний
науково-виробничий комплекс заготівлі і збереження аутологічної
крові та її компонентів"
до
Фонду майна Автономної Республіки Крим
Про
спонукання укласти договір
За участю представників сторін:
від позивача:
Фаримець Я.О. - дов.від 26.02.08р.
від відповідача:
прокурор:
не з'явився
Попенко О.С. посвідчення № 203 від 17.12.07р.
В С Т А Н О В И В:
ЗАТ "Державний науково-виробничий комплекс заготівлі і
збереження антологічної крові та її компонентів" ЗАТ "Банк крові"
звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з
позовом до Фонду майна АРК про зобов'язання відповідача укласти
договір оренди нерухомого майна - корпусів № 1 та № 2, що
знаходяться у м. Ялта, смт. Сімеіз, вул. Радянська, 64, терміном
на 49 років відповідно до запропонованого проекту договору.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим
(суддя Луцяк М. I.) від 18.10.2005 позов задоволено: зобов'язано
Фонд майна Автономної Республіки Крим укласти із закритим
акціонерним товариством "Державний науково-виробничий комплекс
заготівлі і збереження аутологічної крові та її компонентів"
(закритого акціонерного товариства "Банк крові") договір оренди
нерухомого майна (корпусів № 1 та № 2, які розташовані за адресою:
вул. Радянська, 64, смт Сімеїз, Ялта) строком на 49 років,
відповідно до запропонованого проекту договору.
Підставою для задоволення позову є порушення ст. 9 Закону
України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
щодо строків надання відповіді на пропозицію укласти
договір оренди, а також не доведення відповідачем наявності
підстав для відмови у передачі об'єкту в оренду.
За апеляційною скаргою Фонду майна Автономної Республіки Крим
Севастопольський апеляційний господарський суд (головуючий суддя
Горошко Н. П., Плут В. М., Щепанська О. А.) постановою від
09.02.2006 року рішення господарського суду першої інстанції
залишив без змін з тих же підстав.
Заступник прокурора Автономної Республіки Крим подав до
Вищого господарського суду України касаційне подання на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду, в якому
просить рішення та постанову у справі скасувати, а справу
направити на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції, мотивуючи касаційне подання доводами про порушення
судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статті
9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
, статті 84 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому
засіданні представника позивача та прокурора, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній
справі, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих
господарських судів та постанови апеляційних господарських судів
та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ "Державний
науково-виробничий комплекс заготівлі і збереження антологічної
крові та її компонентів" звернулось до Господарського суду
Автономної Республіки Крим з позовом до Фонду майна АРК про
зобов'язання відповідача укласти договір оренди нерухомого майна -
корпусів № 1 та № 2, що знаходяться у м. Ялта, смт. Сімеіз, вул.
Радянська, 64, терміном на 49 років відповідно до запропонованого
проекту договору.
Задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку про
порушення Фондом державного майна АР Крим статті 9 Закону України
"Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
щодо
строків надання відповіді на пропозицію укласти договір оренди, а
також не доведення відповідачем наявності підстав для відмови у
передачі об'єкту в оренду.
Однак, касаційна інстанція не може погодитись з таким
передчасним висновком з огляду на такі обставини.
У відповідності зі статтею 4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, рішення з господарського спору
повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами
матеріального і процесуального права та фактичними обставинами
справи.
Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
передбачено, що істотними умовами
договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з
урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір
оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок
використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого
майна та умови його повернення; виконання зобов'язань;
забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня),
порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем
контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін;
страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін
щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
З наявного у справі проекту договору оренди не вбачається, що
він відповідає вимогам передбаченим статтею 10 цього Закону,
зокрема: п.п. 1.1 пункту 1, п.п. 3.1, 3.2, 3.5.2, пункту 3, п.п.
8.1 пункту 8.
Крім цього, судами не було досліджено порядок дотримання
сторонами розділу II Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Також слід зазначити, що у відповідності з частиною 4 статі
84 цього ж Кодексу, у спорі, що виник при укладанні або зміні
договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної
спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір -
умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням
на поданий позивачем проект договору.
З резолютивної частини рішення вбачається, що судами
проігноровано вимогу частини 4 статті 84 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Частина 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає, що у мотивувальній частині
вказується, зокрема, законодавство, яким господарський суд
керувався приймаючи рішення, тобто посилання на норми
матеріального та процесуального права, на підставі яких вирішено
спір у даній справі; доводи, за якими господарський суд відхилив
клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або
угоди сторін.
Зобов'язуючи відповідача укласти з позивачем договір на 49
років, судом не наведено жодного доводу, чому саме на цей термін
відповідач має укладати, а також взагалі відсутні посилання на
законодавство, яким господарський суд керувався приймаючи таке
рішення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
", рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що
рішення та постанова підлягають скасуванню у зв'язку з порушенням
норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з цим справа передається на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції, а касаційне подання
Заступника прокурора Автономної Республіки Крим підлягає
задоволенню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційне подання Заступника прокурора Автономної Республіки
Крим задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 09.02.2006року та рішення Господарського суду Автономної
Республіки Крим від 18.10.2005року по справі № 2-20/12706-2005
скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Господарського суду
Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя
О. В. Муравйов
Судді
Г. М. Фролова
А. Г. Полянський