Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

Кочерової Н.О.

суддів:

Рибака В.В.

Черкащенка М.М.

розглянув

касаційну скаргу

Київської обласної спілки споживчих товариств

на постанову

від 05.12.2007 Київського міжобласного апеляційного

господарського суду

у справі

№ 57/14-06 господарського суду Київської області

за позовом

Київської обласної спілки споживчих товариств

до

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідачів

Вижгородського районного споживчого товариства

споживчого товариства "Міжгір'я"

товариства з обмеженою відповідальністю "Оріс-Центр"

ПВКП "Басилія"

Відділ державної виконавчої служби Вишгородського районного

управління юстиції

про

стягнення 227 472,48 грн. упущеної вигоди

за участю представників сторін:

від позивача Ситенко О.Д. дов. № 01-79 від 07.02.08

від відповідачів Сибільов В.В. дов. № 223 від 23.11.07

від третіх осіб не з'явилися

Під час слухання справи 07.02.2008 було оголошено перерву до 14.02.2008.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2005 року Київська обласна спілка споживчих товариств звернулась до господарського суду з позовом до Вижгородського районного споживчого товариства, споживчого товариства "Міжгір'я" про стягнення солідарно з відповідачів 227 472,48 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди.

В обгрунтування позовних вимог зазначала, що через неправомірні дії відповідачів не отримала доходи у вигляді орендних платежів на загальну суму 227 472,48 грн., що має бути розцінено як упущена вигода.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2006 залучено до участі у справі третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Оріс-Центр", ПВКП "Басилія".

В травні 2006 року позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з Вишгородського районного споживчого товариства 111 678 грн. збитків, а зі споживчого товариства "Міжгір'я" 115 794 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду за клопотанням відповідача-1залучено до участі у справі Відділ державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції.

Рішенням господарського суду Київської області від 03.05.2007 (суддя Короткевич О.Є.) позов задоволено.

Стягнуто зі споживчого товариства "Міжгір'я" 115 794 грн. збитків, 1 157,94 грн. державного мита та 69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з Вишгородського районного споживчого товариства 111 678 грн. збитків, 1 116,78 грн. державного мита та 69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з обгрунтованості позовних вимог.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.12.2007 (судді: Зеленіна Н.I. -головуючий, Андрейцева Г.М., Федорчук Р.В.) рішення господарського суду скасовано і прийнято нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Скасовуючи рішення господарського суду і відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що сума збитків, яку просить стягнути позивач обгрунтовується умовним припущенням про можливість отримання прибутку.

В касаційній скарзі Київська обласна спілка споживчих товариств просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи, правильність застосування норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.04.2002 у справі № 41/19-02, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2003, зобов'язано споживче товариство "Міжгір'я" та Вишгородське районне споживче товариство передати Київській облспоживспілці нерухоме майно, а саме: будівлі та обладнання хлібокомбінату, ковбасного цеху, прохідну-вагову, насосну станцію, два приміщення складів, дизельну, трансформаторну станцію, газорозподільчу станцію та огорожу, розташовані за адресою Київська область, Вишгородський район, с.Нові Петрівці.

На виконання зазначеного судового рішення, 28.08.2003 господарським судом Київської області було видано наказ.

Звертаючись з позовом Київська обласна спілка споживчих товариств посилалась на те, що Вишгородським РСТ та СТ "Міжгір'я" наказ господарського суду Київської області від 28.08.2003 по справі № 41/19-02 виконано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, Київською облспоживспілкою, як власником нерухомого майна, відповідно до Свідоцтва про право власності від 18.05.1999 року було укладено договір оренди № 12 від 18.03.2002 року з ТОВ "Оріс-Центр" на оренду приміщення, загальною площею 218,0 м-2 та обладнання, що розташоване за адресою: вул.Ворошилова, с.Нові Петрівці, Вишгородського району та договір оренди № 13 від 18.03.2002 року з ПВКП "Басилія" на оренду приміщення, загальною площею 179,0 м-2 та обладнання, що розташоване за адресою: вул.Ворошилова, с.Нові Петрівці, Вишгородського району.

Відповідно до п.п. 3.1 вказаних договорів орендна плата складала відповідно 1 831,20 грн. та 1 891,42 грн. на місяць, з врахуванням ПДВ.

Як вбачається із розрахунку сума упущеної вигоди, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, внаслідок неможливості здавати в оренду в 2003, 2004, 2005 роках майно цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: с.Нові Петрівці Вишгородського району, вул.Ворошилова складається: з ковбасного цеху, 365,5 м.кв., з обладнанням та склад (переробка риби) -94 м.кв. (розцінок 7 грн./м.кв.); кондитерського цеху, 179 м.кв. з обладнанням (розцінок 7 грн. м.кв. + плата за обладнання); побутових приміщень хлібокомбінату, 218 м.кв. (розцінок 7 грн./м.кв.).

Предметом договору оренди № 12 від 18.03.2002 визначено приміщення загальною площею 218 кв.м. та обладнання.

04.04.2002 року протоколом розбіжностей до договору оренди від 18.03.2002 сторонами в пункті 6.1. замінено "2003" на "2007".

Предметом договору оренди № 13 від 18.03.2002 визначено приміщення загальною площею 179 кв.м. та обладнання, розташоване за адресою: Вишгородський район, с.Нові Петрівці.

Звертаючись до господарського суду з позовом Київська обласна спілка споживчих товариств просила стягнути з відповідачів збитки, внаслідок позбавлення останньої можливості здавати в оренду приміщення та отримувати доходи, у виді упущеної вигоди.

Згідно з ст.22 Цивільного кодексу України (435-15) збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Стаття ст. 33 ГПК України (1798-12) покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційним господарським судом встановлено, що позивачем не надано суду доказів того, що орендар мав бажання продовжувати дію договору оренди № 13 саме три роки підряд. Та, відсутні докази будь-якої попередньої письмової домовленості, а саме листи, звернення, письмові пропозиції, між позивачем та ТОВ "Оріс-Центр", ПВКП "Басилія" щодо укладення та пролонгування договорів оренди.

Судом другої інстанції досліджено, що розрахунок суми упущеної вигоди від ненадання в оренду приміщень на загальну суму 227 472,48 грн. здійснено позивачем за наступні приміщення: ковбасний цех 365,5 м.кв., з обладнанням та склад (переробка риби) -94 м.кв. (розцінок 7 грн./м.кв.); кондитерський цех 179 м.кв. з обладнанням (розцінок 7 грн. м.кв. + плата за обладнання) за договором оренди № 13; та побутові приміщення хлібокомбінату 218 м.кв. (розцінок 7 грн./м.кв.) за договором оренди № 12.

Апеляційним господарським судом правильно встановлено, що позивач не надав документів на підставі яких ним була розрахована сума упущеної вигоди від ненадання в оренду ковбасного цеху, площею 365,5 кв.м. з обладнанням та складом, площею 94 кв.м.

При цьому, позивач не навів обставин, які б перешкоджали йому звернутись до виконавчої служби для примусового виконання рішення господарського суду щодо негайного звільнення приміщень саме у 2003, 2004 р.р. а не у кінці 2005 р. на початку 2006 р.

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу, при цьому протиправні дії відповідачів є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.

Прийняття рішення про повне відшкодування упущеної вигоди, протиправні дії відповідачів мають бути єдиною і достатньою причиною неотримання позивачем доходу, на одержання якого він мав реальні підстави розраховувати.

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд, з урахуванням наведеного, правомірно встановив, що сума збитків, яку просить стягнути позивач, обгрунтовується умовним припущенням про можливість отримання прибутку позивачем в результаті випадкового збігу обставин.

Викладене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, оскільки постанова грунтується на наданих Київською обласною спілкою споживчих товариств доказах і не спростованих доказах відповідачів.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської обласної спілки споживчих товариств залишити без задоволення, а постанову від 05.12.2007 Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі № 57/14-06 без змін.