Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

суддів Грека Б.М. Стратієнко Л.В.

У вересні 2005 р. позивач звернувся з вказаним позовом в суд, посилаючись на те, що він є учасником товариства з обмеженою відповідальністю "ТБЦ" (надалі -Товариство) з часткою у статутному фонді у розмірі 16,7%, якому на праві власності належав комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Клайпедська,2"А".

26.07.2005 р. між Товариством та ТОВ " КронПакСервіс " було укладено договір купівлі-продажу цього комплексу, згідно якого він був куплений у Товариства за 900 000 грн. (а.с.16,т.1).

Просив визнати даний договір недійсним з тих підстав, що директор Товариства Борисенко В.А. не був уповноважений на укладення цієї угоди, оскільки на цю посаду він був лише призначений загальними зборами засновників, проте з ним не укладений трудовий договір, укладення договору відбулося з порушенням вимог п."а" ч.5 ст. 41, ч.2 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", адже прийняття рішення про відчуження комплексу будівель і споруд відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства, тому що тягне за собою зміну основних напрямків діяльності Товариства.

Крім того, вартість проданого комплексу будівель і споруд становить більше 50% відсотків майна Товариства, а тому згідно з абзацом 2 ч.2 ст. 98 ЦК України рішення про його відчуження мало бути прийняте більшістю не менш як у ѕ голосів.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рога від 15.04.2007 р. (суддя Валуєва В.Г.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2007 р. (головуючий -Євстигнеєв О.С., судді -Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.) рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рога від 15.04.2007 р. скасовано та постановлено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу, укладений 26.07.2005 р. між ТОВ "ТБЦ" і ТОВ "КронПакСервіс", посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 і зареєстрований в реєстрі за № 3333.

Зобов'язано ТОВ "КронПакСервіс" у строк до 20.10.2007 р. повернути ТОВ "ТБЦ" все одержане за недійсною угодою, а саме: комплекс будівель і споруд, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Клайпедська,2"А", який складається із:

майстерня технічного обслуговування землерийної техніки, літ.А;

побутові приміщення землерийної ділянки, літ.Б, загальною площею 343,1 м -2;

будка контрольно-пропускна, літ.В;

боксовий гараж на 10 автомобілів, літ.І;

котельня, літ.Д, загальною площею 74,2 м-2;

транспортна підстанція, літ. З;

критий гараж з бойлерною, літ.Е-2, загальна площа 391,3м-2, розмір 36,8 м х 40,4 м.

Зобов'язано ТОВ "ТБЦ" повернути ТОВ "КронПакСервіс" простий вексель № 65306834836860 від 27.07.2005 р. номінальною вартістю 900 000 грн. (емітент - ТОВ "КронПакСервіс", строк платежу -за пред'явленням).

В касаційній скарзі ТОВ "ТБЦ", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2007 р., залишивши в силі рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рога від 12.04.2007 р.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", ст. 115 ЦК України товариство з обмеженою відповідальністю є власником майна переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного фонду, продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Згідно з ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 ЦК України учасники товариства з обмеженою відповідальністю мають право:

брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

вийти у встановленому порядку з товариства;

здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства у порядку, встановленому законом;

одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом, а також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Отже, позивач не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна товариства.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про те, що договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Клайпедська,2"А укладений 26.07.2005 р. між ТОВ "ТБЦ" і ТОВ "КронПакСервіс" порушує права позивача не грунтується на законі.

Також не можна погодитись з висновками апеляційного суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу у зв'язку з тим, що він вчинений в порушення ч.2 ст. 98 ЦК України без врахування волевиявлення ѕ голосів учасників товариства, яке необхідне було у зв'язку з тим, що вартість відчужуваного майна перевищує 50% загальної вартості майна товариства, оскільки згідно протоколу №9 від 05.07.2005 р. за його продаж голосували учасники, які в сукупності володіють 66,7%.

Помилковість такого висновку випливає з системного аналізу норм законодавства, що регулюють питання повноважності зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представник учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, тобто за наявності такої кількості голосів збори можуть приймати рішення з будь-яких питань, пов'язаних з діяльністю товариства.

Згідно з ч.2 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства та про ліквідацію майна товариства приймаються більшістю не менш як у ѕ голосів, якщо інше не встановлено законом, тобто ѕ голосів визначаються від кількості присутніх учасників за умови наявності кворуму (60%).

Рішення було прийняте 100% присутніх на зборах учасників, тобто з повним дотриманням вказаної норми закону.

За таких обставин постанову суду апеляційної інстанції не можна визнати законною і обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.

Натомість районним судом справа вирішена на підставі всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення для справи, яким дана належна правова оцінка та обгрунтовано відмовлено у позові у зв'язку з його недоведеністю, а тому рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рога від 15.04.2007 р. необхідно залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 -- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТБЦ" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 жовтня 2007 р. у справі за № 2-915/2007 скасувати, залишивши в силі рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рога від 15 квітня 2007 р.