ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2008 р.
№ 25/134пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого,
Волковицької Н.О.,
Рогач Л.I.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтай"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2007
у справі
№ 25/134пд
господарського суду
Донецької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтай"
до
1. Науково-виробничого товариства з обмеженою
відповідальністю "Градієнт"
2. Управління міського майна Маріупольської міської ради
3. Маріупольська міська рада
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на
предмет спору
Маріупольське бюро технічної інвентаризації
про
визнання частково недійсним договору купівлі-продажу
нежитлового приміщення
за участю представників:
позивача
не з'явились
відповідача
не з'явились
третьої особи
не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтай" звернулось до
господарського суду з позовом про визнання частково недійсним
укладеного відповідачами договору купівлі-продажу № 795 від
02.09.05р. нежитлового приміщення № 139, розташованого у м.
Маріуполі, вул. Февральська, 42 в частині продажу приміщень за
літерами 3, I, які є складовими частинами пожежного виходу,
зобов'язання товариства "Градієнт ЛТД" передати даний об'єкт у
комунальну власність, зобов'язання Управління міського майна
Маріупольської міської ради прийняти вищевказані приміщення в
комунальну власність, зобов'язання Маріупольського бюро технічної
інвентаризації внести зміни до реєстраційних документів відносно
передачі в комунальну власність приміщень за літерами 3, 1 та
виключення їх з власності НВ ТОВ "Градієнт", зобов'язання
відповідача НВ ТОВ "Градієнт" демонтувати дві двері (між
приміщеннями літ. 3 та літ.1 та між літ. 1 та вулицею).
Рішенням господарського суду Донецької області від
28.02.2007р. (головуючий суддя Морщагіна Н.С., судді Мєзенцев
Є.I., Плотніцький Б.Д.) позовні вимоги товариства з обмеженою
відповідальністю "Алтай" задоволено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
14.05.2007р. (головуючий -М'ясищев А.М., судді: Алеєва I.В.,
Шевкова Т.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано;
позивачу відмовлено у позові про визнання недійсним договору від
02.09.2005р. купівлі-продажу нежитлового приміщення літ. А/п,
розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Февральська, 42,
укладеного Управлінням міського майна Маріупольської міської ради
та науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю
"Градієнт ЛТД" в частині передання у власність Науково-виробничому
товариству "Градієнт ЛТД" площадки до сходин площею 3,9 кв.м.
(кім. № 3) та сходин площею 6,6 кв.м. (кім № 1) під літером 139,
що є протипожежним евакуаційним входом та виходом до приміщення
загального користування товариства з обмеженою відповідальністю
"Алтай" та Науково-виробничого товариства з обмеженою
відповідальністю "Градієнт"; провадження у справі щодо визнання
недійсним рішення Маріупольської міської ради № 1107 від
09.06.2006р., до управління міського майна Маріупольської міської
ради про зобов'язання передати приміщення до комунальної
власності, про зобов'язання щодо демонтажу двох дверей припинено
за пунктом 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(відмова від позовних вимог).
Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2007
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
14.05.2007 залишено без змін.
Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю
"Градієнт" звернулось до Донецького апеляційного господарського
суду із заявою про прийняття додаткового рішення з даної справи
про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтай" на
користь Науково-виробничого товариства з обмеженою
відповідальністю "Градієнт" судових витрат, що сплачені за послуги
адвоката в сумі 2 000, 00 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
08.11.2007 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю
"Алтай" на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою
відповідальністю "Градієнт" 42, 50 грн. державного мита та 2 000,
00 грн. витрат на послуги адвоката та на користь Управління
міського майна Маріупольської міської ради державне мито в сумі
42, 50 грн.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції,
позивач звернувся до Вищого господарсько го суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
апеляційного господарського суду, посилаючись на невірне
застосування судом норм матеріального права та порушення норм
процесуального права.
Скаржник зазначає, що сторін не повідомлено належним чином
про час і місце засідання суду, що є порушенням статті 98
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
; в
апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги,
які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, що порушує
частину 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
; суд при винесенні рішення помилково керувався пунктом
2 частини 1 статті 88 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка дає право виключно тільки суду першої
інстанції прийняти додаткове рішення, і відноситься до Розділу ХI
"Вирішення господарський спорів у суді першої інстанції"
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Частиною 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що апеляційний господарський суд,
переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами,
наданими суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 88 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд має
право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому
процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення,
ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат
або про повернення державного мита з бюджету.
Таким чином, суд апеляційної інстанції може розподілити
господарські витрати за правилами, встановленими для розгляду
справи та розподілу господарських витрат у першій інстанції.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено факт
надання юридичних послуг адвокатом Турченко О.В., що
підтверджується договором про надання правової допомоги б/н від
03.05.2006, свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю
№ 2135, платіжним дорученням № 71 від 05.05.2006 на суму 2 000, 00
грн. Вимога щодо відшкодування даної суми судових витрат була
заявлена у суді першої інстанції (том II, а.с. 78)
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
стороні, на користь якої відбулося рішення
господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.
Питання розподілу судових витрат є законодавчо врегульованим
та залежить від результатів вирішення спору за постановою від
14.05.2007. Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових
витрат, апеляційний господарський суд діяв у межах своїх
повноважень, не порушуючи порядку розподілу судових витрат та
процедури прийняття додаткового рішення зі спору.
Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом
постанова відповідає вимогам статей 88 та 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та Постанови Пленуму
Верховного суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями.
Доводи скаржника не приймаються колегією суддів до уваги з
огляду на положення статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та з підстав їх суперечності
обставинам справи.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування
апеляційним господарським судами норм процесуального права при
прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, з огляду на що
підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Алтай" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
08.11.2007 року у справі № 25/134пд господарського суду Донецького
області залишити без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач