Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу Всеукраїнської партії Народної довіри, м. Київ

на рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2007 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2007

зі справи № 21/389

за позовом Всеукраїнської партії Народної довіри (далі -Партія)

до закритого акціонерного товариства "Міжнародний Медіа Центр-СТБ" (далі -ЗАТ "Міжнародний Медіа Центр-СТБ")

про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Партії -Iожицького О.В.,

ЗАТ "Міжнародний Медіа Центр-СТБ" -Сівач I.А.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Партія звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до ЗАТ "Міжнародний Медіа Центр-СТБ", якому належить телевізійний канал "СТБ", про спростування недостовірної інформації, про захист честі та гідності Азарова Андрія Святославовича (далі -Азаров А.С.) і ділової репутації Партії та стягнення 50 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням названого суду від 07.08.2007 (суддя Шевченко Е.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2007(колегія суддів у складі: Смірнова Л.Г. -головуючий, судді Алданова С.О., Коротун О.М.), провадження у справі в частині позовних вимог про захист честі та гідності Азарова А.С. припинено, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено. В обгрунтування вказаних судових рішень господарськими судами зазначено, що: позовні вимоги про захист честі та гідності Азарова А.С. є особистими немайновими правами, що підлягають захисту відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі -ЦПК України (1618-15) ), тому відповідний спір не може бути вирішено в господарських судах України; оспорювана позивачем інформація, яка, на його думку, шкодить діловій репутації Партії, є достовірною в частині сповіщених фактичних даних, а в іншій частині є оціночними судженнями в розумінні статті 47-1 Цивільного кодексу України (435-15) (далі -ЦК України (435-15) ).

Партія звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення з цієї справи та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права, зокрема, статті 277 ЦК України (435-15) , статей 47, 47-1 Закону України "Про інформацію" (2657-12) , статті 63 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (3759-12) .

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціям у справі встановлено, що:

- 11.04.2007 у прес-центрі "ЛIГАБізнесIнформ" відбулася прес-конференція голови Партії Азарова А.С.;

- у поширеному позивачем прес-релізі даної конференції Партія згадується як "партія Азарова";

- 11.04.2007 о 22.00 год. у програмі "Вікна. Новини", яка транслювалася на телевізійному каналі "СТБ", було оприлюднено телевізійній сюжет щодо Партії. Цей сюжет частково грунтувався на відомостях, поширених на названій конференції, і містив інформацію, на яку позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, зокрема, про те, що: позивач першим з-поміж політичних партій України подав документи до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатом на виборах до Верховної Ради України; Партію очолює особа, прізвище якої однакове з прізвищем прем'єр-міністра України Азарова Миколи Яновича; у голови Партії відсутні родинні зв'язки з прем'єр-міністром України Азаровим Миколою Яновичем;

- в оспорюваному телевізійному сюжеті відповідачем було розповсюджено й іншу інформацію щодо голови Партії, а позивач згадувався як "партія Азарова";

- вказаний телевізійний сюжет також містив зазначені в позовній заяві висловлювання, які не вміщують фактичних даних і є аналітичною самостійною журналістською оцінкою відповідної інформації;

- 12.04.2007 на інтернет-сайті телевізійного каналу "СТБ" було розміщено текст та відеозапис відповідного телевізійного сюжету.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність підстав для визнання інформації, оприлюдненої в даному телевізійному сюжеті, недостовірною та такою, що завдає шкоди діловій репутації Партії, порочить честь та гідність голови Партії -гр. Азарова А.С., а також про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з можливим порушенням немайнових прав позивача.

Зі змісту частини третьої стаття 277 ЦК України (435-15) вбачається, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про інформацію" (2657-12) відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні, зокрема, такого порушення як поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.

Разом з тим, відповідно до частин першої та другої статті 47-1 ЦК України (435-15) : ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень; оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Особисті немайнові блага, зокрема, ділова репутація особи, охороняються цивільним законодавством (стаття 201 ЦК України (435-15) ).

Згідно з чинним законодавством ділова репутація -це сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.

Відтак шкоду діловій репутації особи може бути завдано шляхом поширення лише недостовірної інформації про її діяльність.

Таким чином, попередні судові інстанції, встановивши, що інформація поширена в названому телевізійному сюжеті, не містить неправдивих, неточних або неповних відомостей щодо позивача, а також що в цьому сюжеті висловлені оціночні судження, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, дійшли обгрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання зазначеної позивачем інформації недостовірною і її спростування, а отже, й про відсутність фактичних даних, які свідчили б про завдання шкоди діловій репутації позивача.

Крім того, господарські суди першої та апеляційної інстанції правомірно припинили провадження у справі в частині позовних вимог про захист честі та гідності гр. Азарова А.С. з урахуванням такого.

За змістом статті 270 ЦК України (435-15) право на повагу честі та гідності є видом невід'ємних особистих немайнових прав фізичної особи.

За приписами ЦПК України (1618-15) захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб здійснюється за правилами цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Вищим господарським судом України не можуть бути взяті до уваги доводи касаційної скарги про неправильне застосування попередніми судовими інстанціями приписів статті 63 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (3759-12) . Вказаною нормою встановлено, що: особа, в якої беруть інтерв'ю, або особа, яка надала інформацію для телерадіоорганізації, має право на підставі письмової заяви переглянути та/або прослухати відповідну передачу перед її трансляцією; спори у зв'язку з недостовірністю або неповнотою інформації, поширеної у зазначених в частині першій цієї статті передачах, розглядаються у судовому порядку. Проте, як вбачається з установлених у справі фактичних даних, позивач не надавав безпосередньо відповідачеві оспорювану інформацію.

Враховуючи викладене, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів підлягають залишенню без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111-9 -111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2007 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 зі справи № 21/389 залишити без змін, а касаційну скаргу Всеукраїнської партії Народної довіри -без задоволення.