ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2008 р.
№ 11/288
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Муравйов О.В.
судді
Полянський А.Г.
Фролова Г.М.
розглянувши
касаційну скаргу
ДПI у Печерському районі м. Києва
на
постанову Київського апеляційного господарського суду від
22.10.2007 р.
у справі
№ 11/288 Господарського суду м. Києва
за позовом
ДПI у Печерському районі м. Києва
до
Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх
справ України в особі ліквідатора - Міністерства внутрішніх справ
України
третя особа
Державний реєстратор районної державної адміністрації
Печерського району м. Києва
про
визнання кредитором на суму 214 586 грн.
За участю представників сторін:
позивача -Піскун I.О. дов. від 30.08.2006 р. № 11280/9,
відповідача -Грінцов М.М. дов. від № 5/2008,
третьої особи -не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.07.2007 р.
(суддя -Євсіков О.О.) позов задоволено. Визнано ДПI у Печерському
районі м. Києва
кредитором Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства
внутрішніх справ України в особі ліквідатора - Міністерства
внутрішніх справ України з фінансовими вимогами у розмірі 214 586
грн. Зобов'язано Департамент ресурсного забезпечення Міністерства
внутрішніх справ України в особі ліквідатора - Міністерства
внутрішніх справ України, включити фінансові вимоги у розмірі 214
586 грн. до реєстру вимог кредиторів. Стягнуто з Департаменту
ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України в
особі ліквідатора - Міністерства внутрішніх справ України 85,00
грн. державного мита до Державного бюджету України та 118 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
рішення Господарського суду м. Києва від
12.07.2007 р. скасовано. У задоволенні позову Державної податкової
інспекції у Печерському районі м. Києва до Департаменту ресурсного
забезпечення Міністерства внутрішніх справ України в особі
ліквідатора - Міністерства внутрішніх справ України, про визнання
кредитором з фінансовими вимогами у розмірі 214 586,00 грн. та
включення цієї суми до реєстру вимог кредиторів відмовлено.
Третя особа не скористалась наданим процесуальним правом
участі у суді касаційної інстанції.
Не погоджуючись з постановою, ДПI у Печерському районі м.
Києва звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду
першої інстанції залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і
неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм
матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної
скарги, перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПI у Печерському районі
м. Києва звернулось з позовом до Департаменту ресурсного
забезпечення Міністерства внутрішніх справ України в особі
ліквідатора - Міністерства внутрішніх справ України про визнання
його кредитором з фінансовими вимогами у розмірі 214 586 грн.
згідно податкового повідомлення-рішення від 05.07.2005 р. №
0001432314/0 та включення цієї суми до реєстру вимог кредиторів
Департаменту.
Постановою господарського суду міста Києва від 17.02.2006 р.
по справі 11/373 за позовом Департаменту ресурсного забезпечення
Міністерства внутрішніх справ України до ДПI у Печерському районі
м. Києва визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №
0001432314/0 від 05.07.2005 в частині визначення Департаменту
зобов'язання зі сплати пені за порушення термінів розрахунків у
сфері ЗЕД на суму 357 304 грн., в частині визначення пені за
порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної
діяльності, а також штрафних санкцій за порушення вимог валютного
законодавства як суми податкового зобов'язання, яке може бути
визнано податковим боргом із застосуванням продажу активів
підприємства. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду
від 30.08.2006 р. зазначену постанову залишено без змін.
Враховуючи, що постановою господарського суду міста Києва від
17.02.2006 р. у справі № 11/373 позовні вимоги про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення ДПI у Печерському
районі м. Києва № 0001432314/0 від 05.07.2005 р. в частині
визначення Департаменту зобов'язання зі сплати пені у розмірі 214
586 грн. залишено без задоволення з огляду на її правомірне
донарахування, місцевий господарський суд на підставі частини 5
статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
дійшов висновку про те, що днем узгодження
зобов'язання Департаменту зі сплати пені є дата прийняття ухвали
Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2006 р. у
справі № 11/373.
Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України
від 07.02.2007 № 33 "Про реорганізацію підрозділів центрального
апарату Міністерства" Міністерство внутрішніх справ України є
правонаступником Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства
внутрішніх справ України.
Розпорядженням першого заступника Міністра внутрішніх справ
України від 19.02.2007 р. створено ліквідаційну комісію з
припинення юридичної особи Департаменту ресурсного забезпечення
Міністерства внутрішніх справ України. 06.06.2007 р. був
затверджений акт прийому-передачі дебіторської та кредиторської
заборгованості з податків і платежів до бюджету, розрахунків по
грошовому утриманню, заробітній платі, підзвітними особами та
виконавчими документами.
В газеті "Голос України" № 38/4038 від 01.03.2007 р. було
розміщено оголошення про проведення реорганізації Департаменту.
Апеляційним господарським судом встановлено, від 06.04.2007
р. позивач скерував Департаменту претензію з вимогою оплатити
наявну податкову заборгованість у розмірі 214 586 грн.
Листом від 28.04.2007 р. № 25/13-1682 Департамент тилового
забезпечення Міністерства внутрішніх справ України повідомив
позивача про відсутність правових підстав для нарахування
заявлених до стягнення пені і штрафних санкцій.
Згідно ст. 59 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, припинення діяльності
суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації
(злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за
рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за
рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх
правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за
рішенням суду.
У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання
до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять
усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів
господарювання.
Оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської
організації або припинення діяльності індивідуального підприємця
підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку
до газети "Урядовий кур'єр" та/або офіційному друкованому виданні
органу державної влади або органу місцевого самоврядування за
місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з
дня припинення діяльності суб'єкта господарювання.
Відповідно до ст. 104 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, юридична особа
припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та
обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття,
приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Враховуючи, що правонаступником майнових прав та обов'язків
Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ
України є Міністерство внутрішніх справ України, апеляційний
господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що позивач не
позбавлений права звернутися до правонаступника з вимогою про
стягнення податкової заборгованості у розмірі 214 586 грн.
На підставі встановлених фактичних обставин, апеляційним
господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін,
правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні
правовідносини.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повторно розглядаючи справу, повно з'ясував
обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої
апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду грунтуються на
доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням
чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним
господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи
перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне
застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого
підтвердження. В зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування
законного та обгрунтованого судового акту колегія суддів не
вбачає.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини
постанови.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
22.10.2007 року у справі № 11/288 Господарського суду м. Києва
залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Фролова Г.М.