ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2008 р.
№ 8/519
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О. В. - головуючого,
Полянського А.Г.,
Фролової Г.М.,
за участю представників сторін:
від позивача -
Руденко Н.В., дов. №3 від 24.10.2007р., Фурман
Ф.I., - директор,
від відповідача -1-
від відповідача -2-
скаржника -
Конта М.П., дов.№39 від 01.06.2007р.,
не з'явилися,
Шиманська О.В., дов.б/н від 24.01.2008р.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
Малого приватного підприємства "Гетьман"
на рішення
від 02.07.2007 року Господарського суду міста Києва
у справі
№ 8/519
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ"
до
1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по
м.Києву
2. Комунального підприємства по утриманню житлового
господарства Святошинського району м.Києва
про
Визнання договору оренди частково недійсним та встановлення
факту продовження дії договору оренди на той самий термін та на
тих самих умовах
встановив:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2007 року
у справі № 8/519 позов задоволено повністю.
Договір оренди нерухомого майна №1629 від 06.04.2005р.,
укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна
України по м.Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю
"ВСВ" вважати продовженим на той самий термін та на тих самих
умовах, які були передбачені договором оренди нерухомого майна
№1629 від 06.04.2005р., з урахуванням змін у законодавстві на дату
продовження договору оренди нерухомого майна №1629 від
06.04.2005р.
Визнано договір оренди нерухомого майна №1629 від
06.04.2005р., укладений між Регіональним відділенням Фонду
державного майна України по м.Києву та Товариством з обмеженою
відповідальністю "ВСВ" недійсним в частині п.10.7.
Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна
України по м.Києву на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю "ВСВ" 42,50грн., держмита та 59 грн., витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнуто з Комунального підприємства по утриманню житлового
господарства Святошинського району м.Києва на користь Товариства з
обмеженою відповідальністю "ВСВ" 42,50грн., держмита та 59 грн.,
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У поданій касаційній скарзі Мале приватне підприємство
"Гетьман" як особа, чиїх прав стосується рішення господарського
суду (ст.107 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) просить його скасувати, так
як він не був залучений до участі у справі.
Відповідач 2 не скористався наданим процесуальним правом
участі у розгляді справи.
Представником позивача заявлено клопотання про відкладення
розгляду справи у зв'язку з тим, що до справи надано велику
кількість документів з якими слід ознайомитись.
Проте, колегія суддів відхилила зазначене клопотання з огляду
на те, що додаткові документи було подано самим позивачем, і, він
подаючи їх знайомий з їх змістом, а також з огляду на те, що
касаційна інстанція не наділена повноваженнями, крім тих які
зазначені у ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи,
дослідивши представлені скаржником докази, прийшла до висновку про
наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги
виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2005 року між
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву
(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВСВ"
(Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №8 по
вул. Академіка Корольова у м.Києві, відповідно до умов якого
відповідач 1 передає, а позивач приймає в оренду нежитлове
приміщення загальною площею 815 кв.м.
Відповідно до п. 10.1 договору сторонами визначений термін
його дії - до 06.03.2006 року.
П.10.5 договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї
із сторін про припинення або зміну цього договору після строку
його чинності протягом одного місяця, договір вважається
продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були
передбачені договором.
Як правильно встановлено судом, за своїм правовим змістом
договір оренди є договором найму і регулюється главою 58 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до ст. 763 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір найму
укладається на строк, встановлений договором.
Зі ст. 764 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вбачається, що якщо наймач
продовжує користуватися майном після закінчення строку договору
найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного
місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше
встановлений договором.
Господарським судом досліджено, що відповідач 03.04.2006 року
направив позивачу лист за вих. № 30-04/2711, яким повідомив про
закінчення терміну дії договору оренди та просив у найкоротший
термін повернути орендоване майно скласти акт прийому-передачі та
надіслати його відповідачу 1.
Відповідно зі ст.107 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
право на
касаційне оскарження рішення господарського суду, що набрало
законної сили, має право подати особа, яка не була залучена до
участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і
обов'язків.
Подаючи касаційну скаргу, MПП "Гетьман", як така особа,
послалось на: - розпорядження Святошинської районної у місті Києві
державної адміністрації від 21.06.2007, №1096 про надання в
орендне користування нежитлового приміщення, розташованого в
будинку по вул.Корольова, 8, яким надано дозвіл Комунальному
підприємству по утриманню житлового господарства Святошинського
району м.Києва укласти договір оренди нежитлового приміщення за
адресою: вул.Корольова, 8, загальною площею 815,0 кв.м., згідно з
поповерховим планом, в тому числі: перший поверх -509,2 кв.м.,
підвал - 305,8 кв.м., з МПП "Гетьман", терміном на 2 роки 11
місяців, для розміщення продовольчого магазину, з орендною
ставкою, визначеною на конкурсних засадах, в розмірі 100грн., за 1
кв.м., в місяць; -ордер №184 від 07.08.2007р., яким МПП "Гетьман"
одержало право зайняття нежитлового приміщення по вул.Корольова,
8, загальною площею 815,0 кв.м., для розміщення продовольчого
магазину, на підставі розпорядження голови Святошинської районної
у м.Києві державної адміністрації від 21.06.2007, №1096 та інші
документи, які свідчать про проведення конкурсу на орендне
користування; ордер №184 від 07.08.2007р., направо зайняття
нежитлового приміщення за вищезазначеною адресою.
Результати конкурсу ніким не оскаржені, у судовому порядку не
скасовані, а тому їх слід вважати чинними.
Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає
також, що позовні вимоги з яким звернулося ТОВ "ВСВ" та
уточненнями від 22.02.2007р., містили в собі вимоги про
встановлення факту продовження дії договору оренди.
Відповідно до статті 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка
встановлює підвідомчість справ, господарським судам підвідомчі
справи у спорах, зокрема, що виникають при укладанні, зміні,
розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав,
а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав,
зазначених у законодавстві.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень
цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує
певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших
суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих
відносин.
Таку позицію викладено і в пункті 1 роз'яснення президії
Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35
( v5_35800-00 ) (v5_35800-00)
"Про деякі питання практики вирішення спорів,
пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших
органів".
В свою чергу, вимога ТОВ "ВСВ" встановити факт порушення його
цивільних прав за своїм змістом є вимогою про встановлення
юридичного факту, самостійного (у вигляді окремої позовної вимоги)
вирішення якої не передбачено статтею 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В зв'язку з цим касаційна інстанція вважає за необхідне на
підставі ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
доручити суду першої інстанції при новому розгляді
вирішити питання про наявність чи відсутність передбачених п.1 ч.1
ст.80 цього Кодексу підстав для припинення провадження у справі, а
також відповідно до ч.4 ст.22 цього Кодексу надати позивачу
можливість уточнити позовні вимоги (предмет або підставу позову
тощо) з метою правильного вирішення даного спору.
Крім того, в матеріалах справи містяться документи яким суд
не надав належної оцінки, але які мають значення для правильного
вирішення справи, як то: - лист від 03.04.2006р., №30-04/2711
адресований позивачу в якому РВФДМУ по м.Києву повідомляло про
небажання пролонгувати договір оренди від 06.04.2005р., №1629
(а.с.127 т.1); - повідомлення позивача про проведення конкурсу по
оренді спірного приміщення (а.с.51 т.2);
Водночас касаційна інстанція звертає увагу суду першої
інстанції на те, що позовні вимоги TOB "ВСВ" мотивовані також
посиланням на ст.17 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, однак, при цьому слід врахувати
неприпустимість ототожнення правового інституту пролонгації
договору оренди державного чи комунального майна (продовження
договору на той же строк та на тих самих умовах), закріпленого ч.2
ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
, який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін
договору, та правового інституту продовження договору оренди на
новий строк внаслідок переважного права добросовісного орендаря
(ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального
майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
), реалізація якого в разі незгоди орендодавця
може бути предметом спору в господарському суді.
Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета
даного господарського спору, судом першої інстанцій всупереч
вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
не надано ретельної правової оцінки, а згідно
імперативних вимог ч.2 ст.111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над
іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у
справі докази.
Зважаючи на викладене, касаційна інстанція на підставі ч.2
ст.111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та
обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім
обставинам справи, в зв'язку з чим справа підлягає направленню на
новий розгляд для достовірного з'ясування інших обставин, які
мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини
постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5,- 111-7,
111-9, 111-10, 111-11, 107 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Гетьман"
задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2007 року у
справі № 8/519 скасувати, а справу передати на новий розгляд до
Господарського суду міста Києва.
Головуючий О. Муравйов
Судді А. Полянський
Г. Фролова