ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     11 лютого 2008 р.
 
     № 2-13/10624-2007
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Карабаня В.Я. -головуючого,
 
     Ковтонюк Л.В.,
 
     Чабана В.В.,
 
     розглянувши у відкритому засіданні матеріали касаційної
 
     скарги
 
     Виконавчого  комітету   Євпаторійської   міської   ради,   м.
Євпаторія
 
     на
 
     постанову Севастопольського апеляційного господарського  суду
від 15.10.2007
 
     у справі
 
     господарського   суду   Автономної    Республіки    Крим    №
2-13/10624-2007      
 
     за позовом
 
     Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Євпаторія
 
     до
 
     Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради
 
     про
 
     визнання права власності
 
                 за участю представників сторін:
 
     від позивача -не з'явилися;
 
     від відповідача -не з'явилися.
 
                        У С Т А Н О В И В:
 
     Позивач  -Фізична  особа-підприємець  ОСОБА_1  у  2007   році
звернувся до господарського  суду  Автономної  Республіки  Крим  з
позовними   вимогами   до   відповідача   -Виконавчого    комітету
Євпаторійської  міської  ради  про  визнання  за  позивачем  права
власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані у м. Євпаторія,
Міжквартальний проїзд, 14-а.
 
     Рішенням господарського суду Автономної Республіки  Крим  від
30.08.2007 (суддя Жукова  А.I.),  залишеним  без  змін  постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від  15.10.2007
(судді: Борисова Ю.В. -головуючий, Плут В.М., Гонтар В.I.),  позов
задоволено,  визнано  за  позивачем  право  власності  на   об'єкт
нерухомого майна в цілому -нежилі  приміщення,  розташовані  у  м.
Євпаторія,  Міжквартальний  проїзд,  14-а,  який  складається   з:
гаражів: Літ. "А" -основна будова: приміщення  №  1-16,  загальною
площею 524,4 кв.м.; Літ. "Б" -основна будова: приміщення  №  1-13,
загальною  площею  475,7  кв.м.;  Літ.  "В"  -   основна   будова:
приміщення №  1-9,  загальною  площею  312,5  кв.м.;  двоповерхова
офісна будівля: Літ. "Г":  приміщення  №  1-17,  загальною  площею
469,3 кв.м.; сторожка:  Літ.  "Д":  приміщення  №  1-2,  загальною
площею 32,2 кв.м.;  огорожа,  замощення.  Судові  акти  мотивовано
обгрунтованістю вимог.
 
     Не погоджуючись  з  ухваленими  судовими  актами,  відповідач
звернувся до  Вищого  господарського  суду  України  з  касаційною
скаргою про їх скасування, прийняття нового рішення про відмову  в
позові, а також стягнення судових витрат, покликаючись на  те,  що
рішення ухвалені з порушенням матеріального  права,  оскільки:  на
час  слухання  справи  у  судах  обох  інстанцій  існувало  тільки
рішення, яким було дозволено розробити  проект  відводу  земельної
ділянки; посилання суду на  те,  що  право  власності  виникає  на
спірне приміщення з  моменту  завершення  будівництва,  помилково,
оскільки  це  правило   стосується   будівництва   здійсненого   у
встановленому законом порядку, а не самовільно, як  у  справі,  що
розглядається; право на оренду  земельної  ділянки  виникає  після
укладання договору  оренди  земельної  ділянки  і  його  державної
реєстрації, а приступати  до  використання  земельної  ділянки  до
одержання    правовстановлюючого     документа,     забороняється;
зновпобудовані об'єкти нерухомості не були у встановленому порядку
введені в експлуатацію у зв'язку з чим, є  самовільними  будовами;
не залучено до участі, у справі власника земельної ділянки -міську
раду.
 
     Проаналізувавши  мотиви  викладені  у  касаційній  скарзі,  у
сукупності з іншими  матеріалами  справи,  колегія  суддів  визнає
касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.
 
     Ухвалюючи   рішення   про   задоволення    позовних    вимог,
господарські  суди  першої  та   другої   інстанції   виходили   з
наступного.
 
     Згідно з витягом про реєстрацію права власності  на  нерухоме
майно № 8387753  від  19.09.2005  Євпаторійським  міжміським  Бюро
реєстрації  та  технічної   інвентаризації   зареєстровано   право
власності на об'єкт нерухомості -нежилу  будівлю,  розташовану  за
адресою:   Автономна    Республіка    Крим,    місто    Євпаторія,
Міжквартальний  проїзд,   14-а,   за   суб'єктом   підприємницької
діяльності ОСОБА_1.
 
     У зв'язку з оформленням права користування земельною ділянкою
позивач звернувся до Євпаторійської міської  ради  із  заявою  про
надання   земельної   ділянки   в   орендне    користування    для
обслуговування розташованих на ній гаражів.
 
     Євпаторійською міською радою 22.09.2006 прийнято рішення  від
№ 5-6/21 "Про дозвіл  на  розробку  проекту  відведення  земельної
ділянки  за  адресою:  проїзд  Міжквартальний,  14-а  ОСОБА_1  для
обслуговування нежилих будівель (гаражів)".
 
     Суб'єкту підприємницької діяльності  ОСОБА_1  було  дозволено
розробити проект відведення земельної ділянки площею 1271,00 кв.м.
за адресою: Міжквартальний проїзд, 14-а для обслуговування нежилих
будівель (гаражів).
 
     Відповідно    витратним    накладним,     товарним     чекам,
рахункам -фактури на  придбання  будівельних  матеріалів  на  ім'я
позивача, підприємцем власні кошти  було  здійснено  реконструкцію
об'єкту  нерухомості,  що  призвело  до  створення  нової  речі  з
відмінними від первісної технічними характеристиками.
 
     Згідно з даними  інвентаризації,  спірний  об'єкт  нерухомого
майна в цілому нежилі приміщення, розташовані  за  адресою:  місто
Євпаторія, Міжквартальний проїзд,  14-а  мають  наступні  технічні
характеристики -гаражі: літер "А" -основна будова:  приміщення  №№
1-16, загальною площею  524,4кв.м.;  літер  "Б"  -основна  будова:
приміщення  №№  1-13,  загальною   площею   475,7   кв.м.;   літер
"В" -основна будова: приміщення №№  1-9,  загальною  площею  312,5
кв.м.; двоповерхова офісна будівля: літер "Г": приміщення №№ 1-17,
загальною площею 469,3 кв.м.; сторожка: літер "Д":  приміщення  №№
1-2, загальною площею 32,2 кв.м.; огорожа; замощення.
 
     Євпаторійською міською радою 31.07.2007  прийнято  рішення  №
5-21/26 "Про внесення змін до рішення міської ради від  22.09.2006
№ 5-6/21 "Про дозвіл  на  розробку  проекту  відведення  земельної
ділянки  за  адресою:  проїзд  Міжквартальний,  14-а  ОСОБА_1  для
обслуговування  нежилих  будівель   (гаражів)",   змінивши   площу
земельної ділянки з 1 271 кв.м. на  5  220  кв.м.,  у  зв'язку  зі
збільшенням площі забудівлі.
 
     Тому, суди обох інстанцій дійшли висновку, що оскільки міська
рада  надала  дозвіл  на  розробку  проекту  відведення  земельної
ділянки саме  для  обслуговування  розташованого  на  ній  об'єкту
нерухомості, то це автоматично передбачає згоду надання в  орендне
користування цієї ж земельної ділянки і з цим  же  самим  цільовим
призначенням.
 
     Iз такими висновками місцевого та апеляційного  господарських
судів погодитись не  можна,  оскільки  судами  обох  інстанцій  не
досліджено та не надана оцінка запереченням відповідача щодо того,
що: на час слухання справи у судах обох інстанцій існувало  тільки
рішення, яким було дозволено розробити  проект  відводу  земельної
ділянки; право на оренду земельної ділянки виникає після укладання
договору оренди земельної ділянки і його державної  реєстрації,  а
приступати  до  використання  земельної   ділянки   до   одержання
правовстановлюючого   документа,   забороняється;   зновпобудовані
об'єкти нерухомості не були  у  встановленому  порядку  введені  в
експлуатацію у зв'язку з чим, є самовільними будовами.
 
     Також судами не досліджено статус нової будівлі.
 
     Водночас заявник вважає  помилковими  твердження  судів  обох
інстанцій, що право  власності  виникає  на  спірне  приміщення  з
моменту завершення будівництва,  оскільки  це  правило  стосується
будівництва здійсненого у  встановленому  законом  порядку,  а  не
самовільно, як у справі, що розглядається.
 
     Також судами  не  взято  до  уваги,  що  статті  331  та  386
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         не можуть  бути  застосовано
одночасно.
 
     Відповідно до  вимог  п.  3  ч.  2  ст.  111-10  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , якою встановлено, що  порушення  норм  процесуального
права є в будь-якому  випадку  підставою  для  скасування  рішення
місцевого або постанови  апеляційного  господарського  суду,  якщо
господарський суд прийняв рішення  або  постанову,  що  стосується
прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.
 
     Між тим, судами не  залучено  до  участі  у  справі  власника
земельної ділянки -міську раду.
 
     Установивши неповноту встановлення фактичних обставин справи,
помилки у застосуванні норм матеріального та процесуального права,
що призвели до  ухвалення  неправильних  рішень,  які  не  можливо
усунути у процесі касаційного провадження, колегія  суддів  дійшла
висновку щодо необхідності їх скасування, із передачею  матеріалів
справи на новий розгляд.
 
     Під час нового розгляду господарському суду першої  інстанції
слід взяти до уваги викладене,  вжити  всіх  передбачених  законом
заходів  для  всебічного,  повного  та  об'єктивного  встановлення
фактичних обставин  справи  і,  в  залежності  від  установленого,
ухвалити нове рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
 
     Керуючись статтями 111-5, 111-7,- 111-9-111-12 Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційну скаргу Виконавчого комітету Євпаторійської  міської
ради задовольнити частково.
 
     Рішення господарського суду Автономної  Республіки  Крим  від
30.08.2007    та    постанову    Севастопольського    апеляційного
господарського суду від  15.10.2007  у  справі  №  2-13/10624-2007
скасувати, а справу передати для нового розгляду до господарського
суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.
 
 
 
     Головуючий суддя
 
 
 
     В.Я. Карабань
 
 
 
     Суддя
 
 
 
     Л.В. Ковтонюк
 
 
 
     Суддя
 
 
 
     В.В. Чабан