ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2008 р.
№ 2-29/5655.1-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:
М.Остапенка, Є. Борденюк, М. Михайлюка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2.
на постанову
від 03.10.2007 року
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі
№ 2-29/5655.1-2007
за позовом
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1.
до
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2.
третя особа
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Продовольча
база"
про
усунення перешкод в користуванні майном та стягнення
В судове засідання представники сторін не з'явились
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1. звернувся до
господарського суду АР Крим з позовом до фізичної особи -
підприємця ОСОБА_2. про зобов'язання усунути перешкоди та
звільнити приміщення, що є предметом договору суборенди,
розташовані за адресою: м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 72. Також
позивач просив стягнути з відповідача неустойку в сумі 8042,40
грн. за період січень-березень 2007 року за користування майном за
час прострочення (ст. 785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Позовна заява мотивована тим, що 19 грудня 2005 року між
фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1та фізичною особою -
підприємцем ОСОБА_2був укладений договір суборенди складських
приміщень загальною площею 111,7 кв. м., розташованих у м.
Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 72 (а. с. 7-9).
Договір суборенди узгоджений з ТОВ "Продовольча база", якому
згідно з п. 1.1 Договору належить майно.
У пункті 3.1 договору сторони встановили, що орендна плата
складає 1 340,40 грн. на місяць.
Відповідно до пункту 9.1 договору, договір діє з 01.01.2006
р. по 25.12.2006 р.
Матеріали справи свідчать про те, що листом від 23.10.2006
вих. 34 (а. с. 12) товариство з обмеженою відповідальністю
"Продовольча база" повідомило відповідача про припинення 25 грудня
2006 року (строк зазначений у договорі) строку договору суборенди
та про те, що у подальшому такий договір суборенди укладатися не
буде, у зв'язку з чим відповідачу треба повернути приміщення, у
триденний термін після закінчення строку дії договору суборенди.
Відповідно до п. 2.4 договору суборенди та частини 2 статті
785 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо наймач не виконує
обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від
наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування
річчю за час прострочення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач самостійно не
звільняє спірні приміщення після закінчення строку дії договору,
чим порушує права позивача.
Заявою від 14.05.2007 р. (а.с. 16) позивач змінив предмет
позову та просив суд стягнути з відповідача неустойку в сумі 11
501,49 грн. за період з 29.12.2006 р. по 06.05.2007 р., оскільки
06.05.2007 р. відповідач звільнив приміщення, якими користувався
по договору суборенди, що підтверджується актом прийому-передачі
(а. с. 18). Заяву було прийнято судом.
Заявою від 31.05.2007 р. (а.с.23) позивач зменшив суму позову
та просив суд стягнути з відповідача неустойку в сумі 5 145,69
грн. у зв'язку з тим, що відповідачем здійснено часткове погашення
суми заборгованості, а саме 6 355,80 грн. Заяву було прийнято
судом.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
16.07.2007 р. (суддя Башилашвілі О.I.) у справі № 2-29/5655-2007
позов задоволено.
Рішення суду мотивоване тим, що оскільки договір суборенди
припинив свою дію після закінчення строку на який він був
укладений, з урахуванням відповідного повідомлення про таке
закінчення, і має факт позадоговірного користування відповідачем
приміщеннями протягом певного часу, то, таким чином, в силу вимог
статті 785 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідач
повинен сплатити на користь позивача неустойку за користування
річчю за час прострочення.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 03.10.2007 р. (колегія суддів: Плут В.М., Голик В.С., Гоголь
Ю.М.) рішення залишене без зміни.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач просить
рішення та постанову у справі скасувати, а справу направити на
новий розгляд.
При цьому скаржник посилається на порушення судом при
ухваленні оскаржуваної постанови норм процесуального права, що є
підставою для її скасування відповідно до ст. 111-10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та на
неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст.ст.
283, 284 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, ст.ст. 759,
763 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частково до
задоволення, виходячи з такого.
Незалежно від того, що орендодавцем у договорі суборенди
виступає фізична особа -підприємець ОСОБА_1., майно належить ТОВ
"Продовольча база" (п. 1.1 Договору).
Сторони не оспорюють факту укладення договору оренди.
Однак договір оренди майна у матеріалах справи відсутній, а
отже відсутні правові підстави для висновку про правомірність
укладення договору суборенди.
До того ж, стаття 774 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює, що передання наймачем речі у користування іншій особі
(піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не
встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може
перевищувати строку договору найму.
Оскільки договір оренди у матеріалах справи відсутній,
підстав для застосування ст. 764 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
про поновлення строку дії договору на новий термін не
вбачається.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо наймач не виконує обов'язку щодо
повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати
неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час
прострочення.
У зв'язку з тим, що ТОВ "Продовольча база", яка не є стороною
договору (орендодавцем), повідомила про припинення договору
суборенди, що є порушенням вимог ст. 785 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, а права фізичної особи -підприємця ОСОБА_1. на
передачу в суборенду майна не підтверджені належними доказами
(відсутній договір оренди), застосування відповідальності у
вигляді неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю
є необгрунтованим.
Перераховані відповідачем грошові кошти, як орендна плата
після закінчення договору суборенди є платою за користування
майном.
Зважаючи на викладене у позові про стягнення 5 145,69 грн. як
різниці між оплаченою фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2. платою
за користування майном та нарахованою фізичною особою -підприємцем
ОСОБА_1. неустойкою слід відмовити.
За таких обставин рішення та постанова у справі підлягають до
скасування, а у позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9-111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2.
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
16.07.2007 року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 03.10.2007 року у справі №
2-29/5655.1-2007 скасувати.
У позові відмовити.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Судді: Є. Борденюк
М. Михайлюк