ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2008 р.
№ 38/93
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М.,
Шаргала В.I.
за участю представників сторін:
позивача
Сінчука I.Я. -генерального директора,
Мінчука Д.Л. дов. №1/24 від 24.12.2007 р.
відповідачів
1. Мога М.В. дов. №220/1031/д від 28.12.2007 р.
2. Демченка Ю.В. дов. б/н від 22.01.2008 р.
прокурора
Вігура С.К. -прокурора відділу Генпрокуратури України
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційне подання
Заступника військового прокурора Центрального регіону України
та касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Арком"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2007 р.
у справі
№38/93 господарського суду м. Києва
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Концерн Алекс"
до
Міністерства оборони України (Головне управління зв'язку та
інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України) та
Товариства з обмеженою відповідальністю "Арком"
про
визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство "Концерн Алекс" (надалі Концерн
Алекс) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом (з
урахуванням доповнень) до Міністерства оборони України (Головне
управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу
Збройних Сил України) (надалі Міноборони) та Товариства з
обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Арком" про визнання
недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу
товарів за державні кошти та застосування наслідків недійсності
правочину у вигляді застосування двосторонньої реституції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір є
недійсним, оскільки
Доповідач: Шаргало В.I.
укладений в період оскарження позивачем проведених торгів, за
результатами яких і укладений спірний договір, крім того, рішенням
Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель
вказані торги відмінені.
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.05.2007 року
(суддя Власов Ю.Л.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 17.10.2007 року (судді:
Корсак В.А., Авдеєв П.В., Коршун Н.М.), позов задоволений
частково, зобов'язано Міністерства оборони України повернути ТОВ
"Арком" отримане за спірним договором обладнання, а ТОВ "Арком"
зобов'язано в свою чергу повернути Міністерству оборони України
кошти, отримані в оплату товару в розмірі 716269, 50 грн.
Судове рішення мотивоване тим, що оскільки проведення торгів
було оскаржено позивачем і Спеціальна контрольна комісія з питань
державних закупівель повідомила про це Міноборони 05.12.2006 року,
здійснення дій по укладенню договору за результатами торгів
підлягало зупиненню до 01.01.2007 року; рішенням вказаної комісії
торги відмінені, однак, всупереч вимогам Закону України "Про
закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
договір купівлі-продажу був укладений відповідачами 13.12.2006
року, тому згідно з ч. 3 ст. 24 цього Закону є нікчемним; визнання
недійсним нікчемного договору в судовому порядку законом не
вимагається; названий договір відповідачами виконаний, тому
відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
слід
застосувати наслідки нікчемного правочину.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою,
Заступник військового прокурора Центрального регіону України вніс
касаційне подання, а ТОВ "Арком" подало касаційну скаргу до Вищого
господарського суду України, в яких посилаючись на порушення
судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального
права, зокрема, ст.ст. 34, 37 Закону України "Про закупівлю
товарів, робіт, послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
, ст. 29
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, просять
їх скасувати. ТОВ "Арком" просить прийняти нове рішення про
відмову в позові, а прокурор просить направити справу на новий
розгляд до суду першої інстанції.
У відзивах на касаційну скаргу та касаційне подання позивач
ЗАТ "Концерн Алекс" просить їх залишити без задоволення, а
постановлені у справі судові рішення -без зміни, як такі, що
відповідають обставинам справи та чинному законодавству.
Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників
сторін та прокурора, розглянувши та обговоривши доводи касаційного
подання та скарги, перевіривши правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду
вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а
касаційне подання - задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що в Iнформаційному бюлетені
Тендерної палати України від 13.11.2006 р. №46(65) було
опубліковано оголошення №46042806 про проведення відкритих торгів
на закупівлю за державні кошти обладнання радіозв'язку. У
названому оголошенні визначений строк розкриття тендерних
пропозицій -05 грудня 2006 року о 14 год. 30 хв.
30.11.2006р. Позивачем на адресу Спеціальної контрольної
комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті
України, на адресу Комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті
України та на адресу Відповідача 1 була направлена скарга №3/30
стосовно процедури проведення торгів на закупівлю "Обладнання
радіозв'язку", в якій останній просив відмінити торги.
05.12.2006р. Спеціальною контрольною комісією з питань
державних закупівель було направлено на адресу Міноборони лист, в
якому вказано, що контрольна комісія отримала від Позивача скаргу
щодо оскарження процедури закупівлі за державні кошти обладнання
радіозв'язку.
Рішенням Спеціальної контрольної комісії з питань державних
закупівель від 26.01.2007 року № 49/26-СКК-18 р. скарга Концерну
Алекс задоволена, торги на закупівлю Міноборони обладнання
радіозв'язку відповідно до оголошення №46042806, опублікованого в
Iнформаційному бюлетені Тендерної палати України від 13.11.2006р.
№46(65) відмінені.
Однак, 13.12.2006 року, з переможцем торгів - ТОВ "Арком",
які відбулися 05.12.2006 року укладений договір №25. Ціна договору
визначена в розмірі 1 464 663 грн. Господарськими судами
встановлено, що ТОВ "Арком" поставлено Замовнику -Міноборони
обладнання на суму 716 269,50 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в частині застосування наслідків
недійсного (нікчемного) правочину, господарські суди попередніх
інстанцій послалися на норми Закону України "Про закупівлю
товарів, робіт, послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
.
Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, роз'яснень, що містяться в п. п. 1, 6
Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11
"Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, з відповідними змінами,
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних відносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у
судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені
судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну
оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші
нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено
права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Проте, в порушення вимог статті 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ні судом першої ні
судом апеляційної інстанцій в повній мірі не досліджено обставин,
на яких грунтуються вимоги позивача та заперечення відповідачів,
не надано належної оцінки поданим ними доказам, що в свою чергу
унеможливило правильне застосування норм матеріального права.
З умов укладеного між відповідачами спірного договору від
13.12.2006 року вбачається, що одержувачем продукції є військова
частина А0476 (м. Київ, вул. Бориспільська, 17). Саме одержувач
зобов'язаний був прийняти обладнання за кількістю і якістю та
підтвердити його отримання оформленням приймально-здавального Акта
за формою 4, а також поставити це обладнання на облік відповідно
до наказу Міноборони №260 від 1979 року (п.п.2.2, 2.7, 3.3
договору).
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, судами попередніх
інстанцій при застосуванні наслідків, передбачених ч.1 ст. 216
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
не досліджені обставини щодо
можливості застосування реституції з урахуванням місцезнаходження
майна, його технічного стану, а також можливості його повернення
постачальнику без зменшення його споживчих якостей.
Вирішуючи спір у даній справі, суди попередніх інстанцій
послалися на норми Закону України "Про закупівлю товарів, робіт,
послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
, не обгрунтувавши при цьому,
підстави його застосування.
А відтак, суди попередніх інстанцій не виконали в повній мірі
вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
і прийняли рішення, яке стосується прав та обов'язків
особи, яка не була залучена до участі у справі, що є підставою для
скасування оскаржених рішень згідно зі ст. 111-10 названого
кодексу.
Приписами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційній інстанції не надано право
встановлювати чи вважати доведеними обставини справи, які не були
встановлені місцевим чи апеляційним господарськими судами.
З огляду на викладене та з урахуванням наведених норм
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
прийняті у справі рішення місцевого господарського суду та
постанову апеляційного господарського суду не можна вважати
законними і обгрунтованими, тому вони підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно
врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі
фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які
мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати
норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та
прийняти нове рішення.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання Заступника військового прокурора
Центрального регіону
України задовольнити.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Арком" задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 17.05.2007 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.10.2007 р. у справі №38/93 скасувати, а справу передати на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.I.